Марка 9 розділ
Преображення Христа, зцілення біснуватого, як увійти до життя.
Ісус та два пророки
- Побачити Царство Боже:
1 І сказав Він до них: «Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі».
Вочевидь, учні Христа подумали, що хтось з них доживе до Божого Царства – а отже, час до Його настання близький – Дії Апостолів 1 розділ:
6 А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: «Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?»
7 А Він їм відказав: «То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй.
Та як можна зрозуміти зі слів Христа в 1 вірші, деякі з них не помруть, аж поки не побачать Царства, – тобто, потім таки можуть померти. А в Божому Царстві, як ми знаємо, вони вмирати б не мали. Отже, Ісус лише говорив про видіння – як от, наприклад, апостол Іван – Об’явлення 1 розділ:
10 Я був у дусі Господнього дня, ……………..,
Як показує книга Об’явлення, Іван бачив не лише День Господній, а й саме Боже Царство… Мабуть, до цього варто додати й наступне видіння – де Христос на очах трьох Своїх учнів преобразився до стану, в якому Він буде у Божому Царстві:
- Преображення Ісуса Христа:
2 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними.
3 І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі!
4 І з'явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.
Це видіння зображає царюючого Ісуса Христа в час Господнього Дня – саме тому це видіння сталося на високій горі, – коли Він співпрацюватиме з двома Божими свідками (пророками) з Об’явлення 11 розділ:
3 І звелю Я двом свідкам Своїм, і будуть вони пророкувати тисячу двісті й шістдесят день, зодягнені в волосяницю.
4 Вони – дві оливі та два свічники, що стоять перед Богом землі.
5 І коли б хто схотів учинити їм кривду, то вийде огонь з їхніх уст, – і поїсть ворогів їхніх. А коли хто захоче вчинити їм кривду, – той отак мусить бути забитий.
6 Вони мають владу небо замкнути, щоб за днів їхніх пророцтва не йшов дощ. І мають владу вони над водою, – у кров обертати її, і вдарити землю всілякою карою, скільки разів вони схочуть.
Сили, якими володітимуть ці два Божих свідки, вказують, що це – як і у видінні преображення Ісуса Христа, – Мойсея та Ілля. Тобто, в час Господнього Дня (наш час) варто чекати появи двох Божих пророків у силі Мойсея та Іллі.
Також, три учні Ісуса Христа – яких Він взяв із Собою на гору, – вочевидь, є свідками майбутньої Величі Христа – Повторення Закону 19 розділ:
15 Не стане один свідок на кого для всякої провини і для всякого гріха, – у кожнім гріху, що згрішить, на слова двох свідків або на слова трьох свідків відбудеться справа.
Мабуть саме тому Ісус взяв з Собою лише трьох апостолів, а не всіх – і вони, вочевидь, за обітницею Ісуса Христа (1 вірш) таким чином побачили Боже Царство.
5 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: «Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі»...
6 Бо не знав, що казати, бо були перелякані.
7 Та хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: «Це Син Мій Улюблений, – Його слухайтеся!»
В час Кінця (і не тільки в час Кінця) саме Ісуса Христа належить слухатися, і діяти у злагоді з Його настановами – що, вочевидь, і робитимуть два Божих пророки Останніх Днів, а з ними й інші святі Всевишнього (див. «Брати Христові»).
8 І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса.
9 А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.
10 І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що то є: «воскреснути з мертвих».
- Ілля:
11 І вони запитали Його та сказали: «Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?»
12 А Він відказав їм: «Тож Ілля, коли прийде попереду, усе приготує. Та як же про Людського Сина написано, що мусить багато Він витерпіти, і буде зневажений?
13 Але вам кажу, що й Ілля був прийшов, – та зробили йому, що тільки хотіли, як про нього написано»...
Тут не конкретизується, як в інших Євангеліях (Матвія 11 розділ, Луки 7 розділ), що Христос говорить про Івана Христителя – та мова саме про нього. Цікаве запитання поставив Ісус в останньому реченні 12 вірша – що Він мав на увазі, коли згадав про Іллю, який все приготує, та про муки, які має перетерпіти Людський Син? Адже в пророцтві про Іллю жодної згадки про муки Людського Сина немає – Малахії 3 розділ:
1 Ось Я посилаю Свого Ангола, і він перед обличчям Моїм приготує дорогу. І нагло прибуде до храму Свого Господь, Якого шукаєте ви, і Ангол заповіту, Якого жадаєте. Ось іде Він, говорить Господь Саваот!
2 І хто витерпить день Його прибуття, і хто встоїть, коли Він з'явиться? Бо Він, як огонь той у золотаря, і як у пральників луг.
3 І Він сяде топити та чистити срібло, і очистить синів Левія, і їх перечистить, як золото й срібло, і будуть для Господа жертву приносити в правді.
*Ангел тут – Божий посланець, яким і є символічний пророк Ілля (див. «Ілля»).
Зауважимо – тут чітко вказується, що Господь (царюючий Ісус Христос) буде активно діяти, очищуючи синів Левія (Своїх обраних). А як ми знаємо, в першому столітті такого не сталось. Отже, за Ісусовими словами, Іван Христитель справді був обіцяним символічним Іллею – і приготував дорогу для Господа – юдейський народ для сприйняття Ісуса Христа. Але пророцтво Малахії про пророка Іллю стосується Останніх Днів – часу Кінця, нашого часу – часу очищення Божих обранців. Отож, питанням в 12 вірші Ісус вказав, що в Останні Дні буде ще один символічний пророк Ілля.
- Зцілення біснуватого:
14 А коли повернулись до учнів, коло них вони вгледіли безліч народу та книжників, що сперечалися з ними.
15 І негайно ввесь натовп, як побачив Його, сполохнувся із дива, і назустріч побіг, і став вітати Його.
16 І запитався Він їх: «Про що сперечаєтесь з ними?»
17 І Йому відповів один із натовпу: «Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він має.
18 А як він де схопить його, то об землю кидає ним, – і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, – та вони не змогли».
19 А Він їм у відповідь каже: «О, роде невірний, – доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!»
29 вірш дає підстави припустити, що говорячи про рід невірний, Ісус Христос мав на увазі демонів, а не людей. Можливо…
20 І до Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною...
21 І Він запитав його батька: «Як давно йому сталося це?» Той сказав: «Із дитинства.
22 І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!»
23 Ісус же йому відказав: «Щодо того твого «коли можеш», – то тому, хто вірує, все можливе!»
24 Зараз батько хлоп'яти з слізьми закричав і сказав: «Вірую, Господи, – поможи недовірству моєму!»
Ісус пов’язує зцілення з вірою. Та чию віру Він мав на увазі – батькову, чи власну – побудовану на Знанні та Силі? Судячи зі всього, мабуть власну Віру – Знання та Силу (див. «Віра»).
25 А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: «Душе німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!»
26 І, закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, – аж багато-хто стали казати, що помер він...
27 А Ісус узяв за руку його та й підвів його, – і той устав.
28 Коли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: «Чому ми не могли його вигнати?»
29 А Він їм сказав: «Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту».
Молитва й піст вимагають самоконтролю – а для цього вже потрібна неабияка сила волі, – і це наближає людину духовно до Бога. Тобто, для вигнання такого нечистого духа потрібна власна міцна воля та додаткова Божа підтримка – міцніший зв’язок з Ним.
Отож, вочевидь, віри учням Ісуса Христа не бракувало – їм бракувало знань та розуміння природи духовного світу, та відповідного зв’язку з Богом. Саме цей зв’язок і забезпечують молитва та піст – особливий стан розуму, свідомості. Та на той час учням Христа розуміння та знань ще бракувало:
- Ісус вдруге заповідає Свою смерть:
30 І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.
31 Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: «Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, – воскресне Він третього дня!»
32 Вони ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати.
Здавалось би, Ісус все відкрито їм сказав – та вони ще не були готові для сприйняття основ Божих Істин:
- Найбільший в Царстві Небеснім:
33 І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: «Про що міркували в дорозі?»
34 І мовчали вони, – сперечалися-бо проміж себе в дорозі, хто найбільший.
35 А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: «Коли хто бути першим бажає, – нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!»
Ці Свої слова Ісус Христос яскраво продемонстрував під час так званої Таємної Вечері – помивши ноги Своїм учням – Івана 13 розділ:
5 Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.
--------------------------
12 Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: «Чи знаєте ви, що Я зробив вам?»
13 Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, – і добре ви кажете, бо Я є.
14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.
15 Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
Справжні учні Христа мають гнатися не за статусом, а повинні бути щирими та простими – як діти:
36 І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:
37 «Коли хто в Ім'я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, – не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!»
Боже Царство будується не на статусі, а на щирості та співпраці – згідно слів Ісуса Христа в Матвія 7 розділ:
12 Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки.
Хто зможе це осягнути, наслідуючи Ісуса Христа, – зможе стати Йому братом, – ставши Божим сином – Луки 6 розділ:
35 Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, – і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, – …..
Слова Ісуса Христа в 37 вірші нагадують притчу Ісуса Христа про овець та козлів, записану в Матвія 25 розділ:
40 Цар відповість і промовить до них: «Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, – те Мені ви вчинили».
Отож, для виконання служіння Богові Христос обиратиме не статусних цьогосвітніх людей, а простих та щирих – тому саме такі риси варто розвивати. Окрім цього, співпрацюючи з такими слугами Христа, ми зможемо здобути Його схвалення та прихильність.
Коли Ісус Христос порівняв Своїх вірних послідовників з дитиною, ми вказали, що це означає бути простим та щирим. А які риси в це поняття вкладає сама Біблія?
1 Петра 3 розділ:
10 «Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика від лихого та уста свої від говорення підступу.
11 Ухиляйся від злого та добре чини, шукай миру й женися за ним!
Об’явлення 14 розділ:
4 Це ті, хто не осквернився з жінками, бо чисті вони. Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде. Вони викуплені від людей, первістки Богові й Агнцеві,
5 не знайшлося-бо підступу в їхніх устах, бо вони непорочні!
В наведених віршах з Об’явлення описані ті, кого Біблія називає братами Христа (див. «Брати Христові»), і, як ми можемо зрозуміти, про них говорив і апостол Петро. І їхньою відмінною рисою є відсутність підступу. Саме такими і є прості та щирі люди – як діти.
- Хто не супроти нас – той за нас:
38 Обізвався до нього Іван: «Учителю, ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить, що виганяє Ім'ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить».
39 А Ісус відказав: «Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене.
40 Хто-бо не супроти нас, – той за нас!
Ці слова Ісуса Христа вартувало б пам’ятати багатьом сучасним християнам – не залежно від течії віросповідання. Адже, якщо людина тягнеться до Бога та заохочує до цього інших – це вже добре, – аби дотримувалися основних Заповідей Бога та Христа. А встрявати в марні суперечки не варто – це не будує, – з часом Бог все поставить на свої місця, і Вчення Христа буде очищено…
Втім, це, вочевидь, буде прийнятним до певного часу – бо в час Суду Господнього Дня будуть такі, кого Ісус не прийме, хоч вони й Його Іменем чинитимуть чуда – Матвія 7 розділ:
21 Не кожен, хто каже до Мене: «Господи, Господи!» увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.
22 Багато-хто скажуть Мені того дня: «Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили?»
23 І їм оголошу Я тоді: «Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!»
В той час умовою прийняття Христом буде виконання Божої Волі – як про це Ісус сказав у наведеному вище 21 вірші. Цього ж стосуються слова Ісуса Христа в Матвія 12 розділ:
30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає.
Отож, в час Кінця бути з Христом потрібно буде ділом – у схвалений Ним спосіб. Лише так можна увійти в Боже Царство:
- Увійти в Боже Царство:
41 І коли хто напоїть вас кухлем води в Ім'я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди!
42 Хто ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, та й кинути в море!
Ці слова також нагадують згадувану нами вище притчу Ісуса Христа про овець та козлів – де від допомоги чи її відсутності «найменшим братам Христа» залежатиме життя людей в час Кінця – час Божого Суду (Матвія 25:31-46). Можливо цей не має значення, але згадка про жорно млинове нагадує вірш з Об’явлення 18 розділ:
21 І один сильний Ангол узяв великого каменя, як жорно, і кинув до моря, говорячи: «З таким розгоном буде кинений Вавилон, місто велике, – і вже він не знайдеться!
Чи не вказує певна схожість цих віршів, що ті, хто спокушатиме найменших Христових – тобто, чинитимуть спротив братам Христа, – будуть вкинуті в море (знищені) разом з так званим Вавилоном Великим (див. «Вавилон»)?..
У важкі часи Останніх Днів людям доведеться боротися зі своїми слабкостями – і Ісус закликає до стійкості:
43 І коли рука твоя спокушає тебе, – відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,
44 де «їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь».
45 І коли нога твоя спокушає тебе, – відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,
46 де «їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь».
47 І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,
48 де «їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь»!
Вказавши на важливості бути стійким, Ісус Христос показав, як вистояти:
49 Бо посолиться кожен огнем, і кожна жертва посолиться сіллю.
За Мойсеєвим Законом під час жертвоприношення жертву потрібно було солити – Левит 2 розділ:
13 І кожну жертву, жертву хлібну, посолиш сіллю. І хлібної жертви твоєї не позбавиш соли заповіту Бога твого, на кожній жертві твоїй принесеш соли.
Посолитися вогнем, вочевидь, означає очиститися у випробуваннях – навчитися діяти правильно, у злагоді з Божими Законами. Очистившись, така людина сама стане символічною сіллю і матиме, як і справжня сіль, захисні та зберігаючі властивості:
50 Сіль – добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, – чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!»
Отож, варто стежити, щоб раптом не виявитися «несолоним» – а дбати про те, що мати зберігаючий вплив на наших ближніх, – таким чином поширюючи мир між собою та з Богом (див. «Сіль»).