Марка 11 розділ
Славний в’їзд Ісуса Христа в Єрусалим. Сила віри та молитва. Якою владою чинить Ісус.
Віра та молитва
- Славний в’їзд Ісуса Христа в Єрусалим:
1 І коли вони наблизились до Єрусалиму, до Вітфагії й Віфанії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,
2 і каже до них: «Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви знайдете зараз прив'язане осля, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
3 Коли ж скаже хто вам: «Що це ви робите?» – відкажіть: «Господь потребує його, – і відішле його сюди зараз».
4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'язане коло воріт ізнадвору було при дорозі, – і відв'язали його.
5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: «Що ви робите? Пощо осля ви відв'язуєте?»
6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, – і відпущено їх.
7 І вони привели до Ісуса осля, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.
В пророка Захарія є пророцтво щодо цієї події – Захарія 9 розділ:
9 Радій вельми, о дочко Сіону, веселись, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння, покірний, і їде на ослі, і на молодім віслюкові, сині ослиці.
Отож, Ісус, добре знаючи пророцтва, уважно стежив за тим, щоб вони збувалися – і навіть таким чином давав свідчення про те, Ким Він Є насправді.
8 Багато ж народу стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зелень, натяту в полях.
9 А ті, що йшли перед Ним і позаду, викрикували: «Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я!
10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Осанна на висоті!»
Багато людей знали Христа як великого Пророка, і знали, чого Він навчав. В Луки згадується, що в ті часи юдеї чекали приходу Христа (Месії) – Ким і був Ісус Христос – Луки 3 розділ:
15 Коли ж усі люди чекали, і в серцях своїх думали всі про Івана, чи то він не Христос,
А в Євангеліє від Матвія вказується, що юдеї знали, що Христос має царювати – Матвія 2 розділ:
1 Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу,
2 і питали: «Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому».
3 І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим.
4 І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись?
Тож, звісно, прості юдеї бажали б такого Царя та встановлення Його Царства. Окрім цього, в Євангеліє від Івана пояснюється, що тоді народ радо вітав Ісуса тому що був вражений воскресінням Лазаря – Івана 12 розділ:
9 А натовп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприходили не з-за Ісуса Самого, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.
Отож, Христос на сповнення пророцтва урочисто в’їхав у Єрусалим…
- Неплідне дерево:
11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфанію з Дванадцятьма.
12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфанії, Він зголоднів був.
13 І, побачивши здалека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не знайде на ньому чого. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя самого, – не пора-бо на фіґи була.
14 І озвався Ісус і промовив до нього: «Щоб більше ніхто твого плоду не з'їв аж повіки!» А учні Його все те чули.
Справді не час був на фіги – це ж сталося весною. Проте, Ісус, як можна зробити висновок з опису Його життя на землі, нічого просто так не робив. Тому можемо припустити, що Він прокляв це дерево, як ми побачимо далі, для прикладу. Втім, не варто виключати, що Ісус, знаючи про наближення Його важкої смерті, був у дещо збуреному стані:
- Очищення храму:
15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і поперевертав столи грошомінам та ослони – продавцям голубів.
16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.
17 І Він їх навчав і казав їм: «Хіба не написано: «Дім Мій – буде домом молитви в народів усіх», ви ж із нього зробили печеру розбійників!»
18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, – увесь-бо народ дивувався науці Його.
19 А як пізно ставало, вони поза місто виходили.
Ісус не просто так виганяв купців з храму – Він наводив вагомі аргументи неправильності поведінки юдеїв у храмі. Старшим народу це не подобалося – бо торгівля в храмі належала їм, – а слушність аргументів Христа їх мало турбувала…
- Про віру та молитву:
20 А проходячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.
21 І, згадавши Петро, говорить Йому: «Учителю, глянь – фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!»
22 А Ісус їм у відповідь каже: «Майте віру Божу!
23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: «Порушся та й кинься до моря», і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, – то буде йому!
24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам.
Щоб так вірити треба знати Бога та Його наміри – і жити у злагоді з цим. А також, треба мати впевненість в Його схваленні. Та це не так просто – для цього потрібне знання (див. «Віра»)... Втім, ці слова Ісуса Христа можуть мати й пророче значення: гора, яку мали б кинути у море учні Христа – це Вавилон Великий, – де в наш час домінує так званий Захід (див. «Вавилон»). А море – це невірні народи, які, як і та гора, кануть у небуття. Ця думка узгоджується з пророцтвом про Вавилон в Єремії 51 розділ:
24 І Я відплачу Вавилонові і всім мешканцям халдеїв усе їхнє зло, що зробили в Сіоні на ваших очах, промовляє Господь!
25 Оце Я на тебе, о горо ти згубна, говорить Господь, що всю землю ти губиш! І руку Свою простягну над тобою, і зо скель тебе скину, і зроблю горою горючою!
Мабуть, саме про це є й пророцтво в Захарія 4 розділ:
7 Хто ти, горо велика? Перед Зоровавелем ти станеш рівниною. І він винесе наріжного каменя при криках: Милість, милість йому!
Цього ж стосується пророцтво в Об’явлення 18 розділ:
21 І один сильний Ангол узяв великого каменя, як жорно, і кинув до моря, говорячи: «З таким розгоном буде кинений Вавилон, місто велике, – і вже він не знайдеться!
Отож, як бачимо, навіть аналогії Христа були не випадковими…
25 І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші.
26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам прогріхів ваших».
Прощення – важлива частина Христового Вчення, і є запорукою миру та спокою. І в такому стані молитва – тобто спілкування з Богом, – буде щирою, тому й почутою. Це свого часу зауважив апостол Петро – 1 Петра 3 розділ:
7 Чоловіки, – так само живіть разом із дружинами за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляйте їм честь, бо й вони є співспадкоємиці благодаті життя, щоб не спинялися ваші молитви.
Отож, віра та розум, не обтяжений злістю та образою – умова доброї молитви, яку почує Бог.
- Якою владою чинить Христос:
27 І знову прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприходили первосвященики й книжники, і старшини до Нього,
28 і сказали Йому: «Якою Ти владою все оце чиниш? І хто Тобі владу цю дав, щоб Ти це робив?»
Вочевидь, вони мали на увазі Його вчинки в храмі – коли Він розганяв торговців.
29 А Ісус відказав їм: «Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу вам, якою Я владою це все чиню.
30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!»
У цьому Ісусовому запитанні була прихована відповідь на питання юдейських старійшин – і вона натякала на владу Івана Христителя – дану з неба. І саме такою владою міг діяти й Ісус – про Якого й свідчив Іван Христитель:
31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: «Із неба», відкаже: «Чого ж ви йому не повірили?»
32 А як скажемо: «Від людей», – то боялись народу, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.
33 І сказали Ісусові в відповідь: «Не знаємо»... А Ісус їм відказує: «То й Я не скажу вам, якою Я владою це все чиню».
Ісус Христос бачив відверту впертість фарисеїв та первосвящеників – якщо вони не визнавали Його Сили в чудах, – що було беззаперечним доказом Його Сили від Бога, – то про що з ними можна було говорити?..