Марка 1 розділ
Іван Христитель та хрищення Ісуса Христа. Перші учні. Зцілення та проповідування.
Початок служіння
- Іван Христитель:
1 Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого.
2 Як у пророка Ісаї написано: «Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує.
3 Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!» –
Схоже, що тут суміш віршів з пророцтв Малахії та Ісаї:
1 Ось Я посилаю Свого Ангола, і він перед обличчям Моїм приготує дорогу. І нагло прибуде до храму Свого Господь, Якого шукаєте ви, і Ангол заповіту, Якого жадаєте. Ось іде Він, говорить Господь Саваот!
3 Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому!
Об’єднання Марком цих віршів вказує, що вони є частиною одного й того ж пророцтва – і стосуються Івана Христителя:
4 виступив був так Іван, що в пустині христив та проповідував хрищення на покаяння – для прощення гріхів.
5 І до нього приходила вся країна Юдейська та всі єрусалимляни, і в річці Йордані від нього христились вони, і визнавали гріхи свої.
6 А Іван зодягався в одежу з верблюжого волосу, і мав пояс ремінний на стегнах своїх, а їв сарану та мед польовий.
Іван Христитель вів аскетичний стиль життя, повністю присвятивши себе служінню Богові – на сповнення пророцтва, даному його батькові – Луки 1 розділ:
13 А Ангол до нього промовив: «Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.
15 Бо він буде великий у Господа, «ні вина, ні п'янкого напою не питиме», і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.
16 І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, «щоб серця батьків привернути до дітей», і неслухняних – до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа».
Отож, своєю активною діяльністю Іван готував юдеїв до близького приходу Господа – Ісуса Христа:
7 І він проповідував, кажучи: «Услід за мною йде он Потужніший від мене, що Йому я негідний, нагнувшись, розв'язати ремінця від узуття Його.
8 Я христив вас водою, а Той вас христитиме Духом Святим».
Згодом Ісус Христос підтвердив, що Іван Христитель був символічним пророком Іллею – Матвія 11 розділ:
7 Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити народові: «На що ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойдає його?
8 Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Адже ж ті, хто носить м'яке, – по палатах царських.
9 По що ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, – навіть більш, як пророка.
10 Бо це ж той, що про нього написано: «Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!»
11 Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім – той більший від нього!
12 Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його.
13 Усі-бо Пророки й Закон до Івана провіщували.
14 Коли ж хочете знати, – то Ілля він, що має прийти.
Отож, наведеними віршами з Малахії та Ісаї про статус Івана, Марко одразу вказав на статус Ісуса Христа – адже перед Ним йшов символічний пророк Ілля (див. «Ілля»), про якого передбачено в Писанні, – тому Ісус і Був Тим Господом, Якого так чекали:
- Хрищення Ісуса Христа:
9 І сталося тими днями, – прийшов Ісус з Назарету Галілейського, і від Івана христився в Йордані.
10 І зараз, коли Він виходив із води, то побачив Іван небо розкрите, і Духа, як голуба, що сходив на Нього.
11 І голос із неба почувся: «Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Його!»
Голуб, що спустився на Ісуса після хрищення, був свідченням Іванові, що перед ним очікуваний Божий Син – Івана 1 розділ:
32 І свідчив Іван, промовляючи: «Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.
33 І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: «Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, – це Той, Хто христитиме Духом Святим».
34 І я бачив, і засвідчив, що Він – Божий Син!»
- В пустині:
12 І зараз повів Його Дух у пустиню.
13 І Він був сорок днів у пустині, випробовуваний від сатани, і перебував зо звіриною. І служили Йому Анголи.
Марко цю подію описав доволі стисло – навіть не описавши, на відміну від Матвія та Луки, як саме Ісуса Христа спокушав сатана. Проте, як і Матвій, Марко вказав, що в пустині Ісусові служили Ангели – тільки Матвій уточнив, що Ангели служили Йому після того, як Ісус витримав спокуси від сатани.
Згадка про випробування в пустині, – ще й символічні сорок днів – де термін сорок означає достатню, доконану дію (див. «Числа та народи»), – наводить на думку, що ця подія може мати символічне значення. Адже в Біблії пустиня – це місце випробування та очищення (див. «Пустеля»), – і, як не дивно, таким є сучасний світ людства. І Вчення Ісуса Христа, залишене Ним Його послідовникам, справді пройшло довге випробування часом та сатаною – чи залишаться вірні Богові люди, що керуються Вченням Христа? Навіть Сам Ісус Христос задавався таким питанням – Луки 18 розділ:
8 ---------------- Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?»...
І після всіх цих випробувань, як і після випробувань Ісуса Христа в пустині, в Останні Дні також з’являться Божі Ангели – Матвія 24 розділ:
30 І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді «заголосять всі земні племена», і побачать вони «Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних» із великою потугою й славою.
31 І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних – «від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його».
Що в першому випадку, описаному Марком, що в час Господнього Дня – Ісусові Христові прислуговують Ангели. Тож наведені нами можливі паралелі і справді можуть бути не випадковими…
- Ісус починає проповідувати:
14 А коли Іван виданий був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу Євангелію,
Тут мається на увазі ув’язнення Івана Христителя – про що згадується в Матвія 14 розділ та Марка 6 розділ.
15 і говорив: «Збулися часи, – і Боже Царство наблизилось. Покайтеся, і віруйте в Євангелію!»
Хоча, насправді, до настання Божого Царства ще було доволі далеко – як ми розуміємо, не менше 2000 років, – та Царство для юдеїв справді наблизилося – тоді Ісус Христос почав збирати перших членів майбутнього Божого народу. Тож для всіх них Боже Царство було не далі, ніж тривалість їхнього тогочасного життя (див. «Боже довготерпіння»).
- Перші учні Ісуса Христа:
16 А коли Він проходив біля Галілейського моря, то побачив Симона та Андрія, брата Симонового, що невода в море закидали, – бо рибалки були.
17 І сказав їм Ісус: «Ідіть услід за Мною, – і зроблю, що станете ви ловцями людей».
18 І зараз вони свого невода кинули, – та й пішли вслід за Ним.
19 А коли недалеко прийшов, то побачив Він Якова Зеведеєвого та брата його Івана, що й вони в човні невода лагодили.
20 І зараз покликав Він їх. І вони залишили батька свого Зеведея в човні з робітниками, – і пішли вслід за Ним.
В Євангеліє від Івана (1 розділ) пояснюється, що Андрій був учнем Івана Христителя – який і вказав йому на Ісуса – як Христа (Христос або Месія – обраний для виконання певної Божої місії). А вже Андрій вказав на Христа Симонові (Петрові). Тож, вочевидь, почувши один від одного Ким був Ісус, ці майбутні учні Христа без вагань пішли за Ним.
- Ісусове проповідування в Капернаумі:
21 І приходять вони в Капернаум. І негайно в суботу ввійшов Він у синагогу, і навчати зачав.
22 І дивувались науці Його, бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники.
Ісус подавав Вчення впевнено та чітко – було видно, що Він розуміє та знає про що говорить.
23 І зараз у їхній синагозі знайшовся один чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав,
24 і сказав: «Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, – Божий Святий».
Ісус не бажав, щоб про Нього свідчили нечисті духи – тому й забороняв їм:
25 Ісус же йому заказав: «Замовчи, і вийди з нього!»
26 І затряс дух нечистий того, і, скрикнувши голосом гучним, вийшов із нього.
27 І жахнулися всі, – аж питали вони один одного, кажучи: «Що це таке? Нова наука із потугою! Навіть духам нечистим наказує Він, – і вони Його слухають».
28 І чутка про Нього пішла хвилі тієї по всій Галілейській країні.
- Зцілення Симонової тещі:
29 І вийшли вони із синагоги небавом, і прийшли з Яковом та Іваном до дому Симонового й Андрієвого.
30 А теща Симонова лежала в гарячці; і зараз сказали про неї Йому.
31 І Він підійшов і підвів її, узявши за руку, – і гарячка покинула ту, – і вона зачала прислуговувати їм.
Мабуть, зцілення Симонової тещі дало додаткові спонуки мешканцям міста приводити до Ісуса своїх хворих:
- Ісус зцілює багатьох:
32 А як вечір настав, коли сонце зайшло, то стали приносити до Нього недужих усіх та біснуватих.
33 І все місто зібралося перед дверима.
34 І Він уздоровив багатьох, на різні хвороби недужих, і багатьох демонів повиганяв. А демонам не дозволяв Він казати, що знають Його.
Як говориться в інших Євангеліях, жителі Капернаума не оцінили такі неймовірні чуда, що серед них вчинив Ісус Христос – за що потім Ісус Христос їх осудив – Матвія 11 розділ:
23 А ти, Капернауме, що «до неба піднісся, – аж до аду ти зійдеш». Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день.
24 Але кажу вам, що содомській землі буде легше дня судного, аніж тобі!...»
Вочевидь, жителі цього міста були самозакоханими та егоїстичними – з чуд користали з радістю, але до Бога навернутися не хотіли…
- Ісус йде проповідувати по Галілеї:
35 А над ранком, як дуже ще темно було, уставши, Він вийшов і пішов у місце самітне, і там молився.
36 А Симон та ті, що були з ним, поспішили за Ним.
37 І, знайшовши Його, вони кажуть Йому: «Усі шукають Тебе».
38 А Він промовляє до них: «Ходім в інше місце, – до сіл та околишніх міст, щоб і там проповідувати, бо на те Я прийшов».
39 І пішов, і проповідував в їхніх синагогах по всій Галілеї. І демонів Він виганяв.
Жителі Капернаума шукали в Ісуса Христа лише фізичне зцілення, а Його ціллю було зцілення духовне – Він хотів розповсюджувати Божу Науку – Вчення…
- Зцілення прокаженого:
40 І приходить до Нього прокажений, благає Його, і на коліна впадає та й каже Йому: «Коли хочеш, – Ти можеш очистити мене!»
Прокажений був впевнений, що Ісус може його зцілити – тому й так сказав. І цей прояв віри Ісус Христос оцінив:
41 І змилосердився Він, простяг руку Свою, і доторкнувся до нього, та й каже йому: «Хочу, – будь чистий!»
42 І проказа зійшла з нього хвилі тієї, – і чистим він став.
43 А Він, погрозивши йому, зараз вислав його,
44 і йому наказав: «Гляди, – не оповідай нічого нікому. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, що Мойсей заповів, їм на свідоцтво».
Хоча, фактично, з приходом Ісуса Христа Мойсеєвий Закон втратив свою силу, та сталось це лише після смерті та воскресіння Христа. Тож до того часу Ісус наказував шанувати Мойсеєвий Закон.
Вимога Ісуса Христа нікому не розповідати про Його чуда, мабуть, була частиною сповнення пророцтва про Нього, записаного в Ісаї 42 розділ:
1 Оце Отрок Мій, що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він правосуддя народам подасть.
2 Він не буде кричати, і кликати не буде, і на вулицях чути не дасть Свого голосу.
3 Він очеретини надломленої не доломить, і ґнота тліючого не погасить, буде суд видавати за правдою.
Щоправда, зазвичай зцілені не поділяли бажання Ісуса Христа мовчати про Його чуда:
45 А він, вийшовши, став багато оповідати й говорити про подію, так що Він не міг явно ввійти вже до міста, але перебував віддалік по самітних місцях. І сходилися звідусюди до Нього.
Отже, з того часу Ісусові Христові годі було усамітнитись – щоб відпочити чи подумати…