Марка 7 розділ
Передання старших, що опоганює людину, зцілення глухонімого.
Людські передання та Божі Закони
- Передання старших та Божі накази:
1 І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули із Єрусалиму,
2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками «нечистими», цебто невмитими.
3 Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи передання старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;
4 а вернувшися з ринку, вони не їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли, щоб додержувати: миття чаш, і глеків, і мідяного посуду.
5 І запитали Його фарисеї та книжники: «Чому учні Твої не живуть за переданням старших, але хліб споживають руками нечистими?»
Загалом, мити руки та посуд – це, звісно ж, добре – дотримання гігієни береже здоров’я. Але Ісус засуджував їх не за це, а за надмірну прискіпливість в дрібницях та нехтування Божими правилами в основному – що набагато важливіше:
6 А Він їм відказав: «Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: «Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене...
7 Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук – людських заповідей».
Ці слова записані в Ісаї 29 розділ:
13 І промовив Господь: За те, що народ цей устами своїми наближується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене – заучена заповідь людська,
Фарисеї та книжники більше цінували власне розуміння Мойсеєвого Закону, аніж сам Закон – тобто, вони маніпулювали його тлумаченням для власної користі. Тож, попри зовнішню побожність, з Богом вони не були.
8 Занехаявши заповідь Божу, передань людських ви тримаєтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви».
9 І сказав Він до них: «Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє передання.
10 Бо Мойсей наказав: «Шануй батька свого та матір свою», та: «Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре».
11 А ви кажете: «Коли скаже хто батьку чи матері: Корван, чи дар Богові те, чим би ти скористатись від мене хотів,
12 то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,
13 порушуючи Боже Слово вашим переданням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите».
Мойсеєвий Закон дозволяв ізраїльтянам посвячувати своє майно Богові (давати його на храм Господній у користування священикам), а по певному часі це майно можна було повернути (Левит 27 розділ). Тож, як зауважив Ісус Христос, юдеї використовували це для того, щоб обмежити допомогу постарілим батькам.
- Що осквернює людину:
14 І Він знову покликав народ і промовив до нього: «Послухайте Мене всі, і зрозумійте!
15 Немає нічого назовні людини, що, увіходячи в неї, могло б опоганити її; що ж із неї виходить, – те людину опоганює.
16 Коли має хто вуха, щоб слухати, – нехай слухає!»
17 А коли від народу ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про притчу.
18 І Він їм відказав: «Чи ж і ви розуміння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззовні в людину, – не може опоганити її?
19 Бо не входить до серця йому, але до живота, і виходить назовні, очищуючи всяку їжу».
Цікаве зауваження Христа – немає нічого назовні, що опоганює людину. Тобто, будь-яка їжа, фактично, не може опоганити людину, – як про це пізніше писав апостол Павло в 1 Коринтян 10 розділ:
25 Їжте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись,
26 Бо Господня земля, і все, що на ній!
В ті часи юдеї прискіпливо відносились до їжі тваринного походження – щоб тварина була чистою за Законом і щоб зарізано її було відповідним чином. До того ж, часто продавали м’ясо тварин, принесених в жертву фальшивим богам. Тож Павло радив цим не дуже перейматися.
А от лихі думки та, як наслідок, дії – це може опоганювати:
20 А далі сказав Він: «Що з людини виходить, – те людину опоганює.
21 Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства,
22 перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум.
23 Усе зле це виходить зсередини, – і людину опоганює!»
Для юдеїв Христові аргументи не повинні були бути чимось незрозумілим – адже все це було добре пояснено в Святому Письмі – Приповістей 12 розділ:
13 Пастка злого – в гріху його уст, а праведний з утиску вийде.
----------------
18 Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих – то ліки.
Приповістей 18 розділ:
20 Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.
21 Смерть та життя – у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
Отож, Ісус не заохочував до неохайності та антисанітарії – Він закликав до правильного обрання пріоритетів та застерігав проти надмірної прискіпливості.
- Зцілення дочки грекині:
24 І встав Він, і звідти пішов у землю тирську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.
25 Негайно-бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.
26 А ця жінка грекиня була, родом сирофінікіянка. Вона стала благати Його, щоб із дочки її демона вигнав.
27 А Він їй сказав: «Дай, щоб перше наїлися діти, – не годиться-бо хліб забирати в дітей, і кинути щенятам!»
Тут розширюється розуміння цієї історії – бо в Матвія 15 розділ Христос просто сказав, що посланий до Ізраїля. А тут розуміється, що до Ізраїля спершу. Тож до інших також буде – але пізніше, – як і було насправді – коли після смерті та воскресіння Ісуса Христа Бог послав апостола Петра проповідувати поганам (Дії 10 розділ). Тож Ісус Христос просто намагався слідувати призначенню.
Та настирливість грекині відповідала словам, які свого часу сказав Сам Ісус Христос – Матвія 7 розділ:
7 Просіть – і буде вам дано, шукайте – і знайдете, стукайте – і відчинять вам;
8 бо кожен, хто просить – одержує, хто шукає – знаходить, а хто стукає – відчинять йому.
Отож, Ісус не зміг відмовити жінці, яка так наполегливо та з вірою просила:
28 А вона Йому в відповідь каже: «Так, Господи! Але навіть щенята їдять під столом від дитячих кришок»...
29 І Він їй сказав: «За слово оце йди собі, – демон вийшов із твоєї дочки!»
30 А коли вона в дім свій вернулась, то знайшла, що дочка на постелі лежала, а демон вийшов із неї.
Отож, наполегливість та віра приносять добрі плоди!..
- Уздоровлення глухонімого:
31 І вийшов Він знов із країв тирських і сидонських, і подався шляхом на Сидон над море Галілейське, через околиці Десятимістя.
32 І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.
33 І взяв Він його від народу самого, і вклав пальці Свої йому в вуха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика.
34 І, на небо споглянувши, Він зідхнув і промовив до нього: «Еффата»; цебто: «Відкрийся!»
35 І відкрилися вуха йому, і путо його язика розв'язалось негайно, – і він став говорити виразно!
36 А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповідали. Та що більше наказував їм, то ще більш розголошували.
37 І дуже всі дивувалися та говорили: «Він добре все робить: глухим дає чути, а німим – говорити!»
Чуда Ісуса Христа були яскравим свідчення того, Хто Він такий – Матвія 11 розділ:
3 щоб Його запитати: «Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?»
4 Ісус же промовив у відповідь їм: «Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите:
5 «Сліпі прозрівають», і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а «вбогим звіщається Добра Новина»...
6 І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!»
Він був обіцяним Месією – і люди це бачили…
Хоча в ті часи Ісус зцілював фізичні вади в людей, та в наш час це матиме більше сповнення – Він через Своє Вчення зцілюватиме духовно сліпих, глухих та німих. А в Божому Царстві будуть зцілені і всі фізичні вади.