Єзекіїля 17 розділ
Притча про двох великих орлів, в якій Бог показує необхідність бути вірним своїй обіцянці – чого не зробили ізраїльтяни ні по відношенню до Вавилонського царя, ні по відношенню до свого Бога. Бог «засадить» новий народ.
Притча про двох орлів
- Великий орел насаджує виноград:
1 І було мені слово Господнє таке:
2 «Сину людський, загадай загадку, і склади притчу Ізраїлевому домові,
3 та й скажи: Так говорить Господь Бог: великий орел великокрилий, з широко розгорненими крилами, повний різнокольорового пір'я, прилетів до Ливану, і взяв верховіття кедру.
4 Чубка галузок його обірвав, і приніс його до купецького краю, у місті гандлярів поклав його.
5 І взяв він з насіння тієї землі, і посіяв його до насінневого поля, узяв і засадив його над великими водами, немов ту вербу.
Як показує подальший контекст, тут мова про переселення ізраїльтян до Вавилону – де тим великим орлом зображений Вавилонський цар Навуходоносор, – який, як ми можемо зробити висновок з історії Даниїла, в першу чергу переселив до Вавилону знатних та здібних до наук ізраїльтян – Даниїла 1 розділ:
3 І сказав цар до Ашпеназа, начальника його евнухів, щоб привести з Ізраїлевих синів, і з царського, і з шляхетського роду,
4 юнаків, що нема в них жодної вади, і вони вродливого вигляду та розумні в усякій мудрості, і здібні до знання, і розуміють науку, і щоб у них була моторність служити в царському палаці, і щоб навчати їх книг та мови халдеїв.
Вавилон справді, як тут і описано, був над великими водами – був оточений водами річки Євфрат.
6 І воно виросло, і стало гіллястим виноградом, низькорослим, що обертав свої галузки до нього, а його коріння були під ним. І стало воно виноградом, і вигнало віття, і пустило галузки.
*Низькорослим, вочевидь, символізує принижений стан – чого й справді домагався цар Вавилону.
- Зрадливий виноград:
7 Та був ще один великий орел, великокрилий та густоперий. І ось той виноград витягнув пожадливо своє коріння на нього, і свої галузки пустив до нього, щоб він напоїв його з грядок свого засадження.
8 Він був посаджений на доброму полі при великих водах, щоб пустив галузки та приніс плід, щоб став пишним виноградом.
9 Скажи: Так говорить Господь Бог: Чи поведеться йому? Чи не вирвуть коріння його, і не позривають плоду його, так що він засохне? Усе зелене галуззя його посохне, і не треба великого рамена та численного народу, щоб вирвати його з його коріння.
10 І ось хоч він засаджений, – чи поведеться йому? Чи всихаючи, не всохне він, як тільки доторкнеться його східній вітер? Він усохне на грядках, де посаджений»...
Як ми побачимо далі, другим великим орлом був Єгипет – по допомогу до якого звернулися ізраїльтяни, щоб фараон врятував їх від руки Вавилонського царя. Та Бог заборонив це, наказавши підкоритися Вавилону – Єремії 21 розділ:
9 Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, і від голоду та від моровиці; а той, хто перейде і прийде до халдеїв, що вас облягають, буде жити, і стане йому душа його за здобич.
Якби ізраїльтяни трималися Божого наказу – і підкорилися б Навуходоносорові, – то справді зажили б добре у Вавилоні – як і обіцяв їм Бог через пророка Єремію (Єремії 29 розділ). Та вони цього не зробили – пообіцявши вірність Вавилонському цареві, звернулися по допомогу до фараона:
- Зрадливий Ізраїль:
11 І було мені слово Господнє таке:
12 «Скажи ж домові ворохобному: чи ви не пізнали, що це? Скажи: Ось прийшов вавилонський цар до Єрусалиму, і взяв його царя та його князів, і відвів їх до себе до Вавилону.
13 І взяв із царського насіння, і склав з ним умову, і ввів його в присягу, і забрав потужних землі,
14 щоб це було царство низьке, щоб воно не підіймалося, щоб дотримувало його умову, і було їй вірним.
15 Але той збунтувався проти нього, послав своїх послів до Єгипту, щоб дали йому коней та багато народу. Чи йому поведеться? Чи втече той, хто робить таке? А коли зламає умову, то чи врятується він?
16 Як живий Я, – говорить Господь Бог, – у місці царя, який поставив його царем, той, що погордив його присягою та зламав свою умову з ним, помре в нього в Вавилоні!
17 І фараон не поможе йому на війні великим військом та численним народом, коли насиплють вала та збудують башту, щоб вигубити багато душ.
18 І погордив він присягою, щоб зламати умову, хоч дав був свою руку, і все те зробив, тому він не врятується.
Звісно, що в такому випадку Вавилонський цар покарає невірних Ізраъльских правителів – що й було зроблено свого часу. І цей випадок Бог поставив у приклад Своєму невірному народові – вказуючи, що людські царі карають за невірність, – то чи може Він залишити невірність Свого народу – з яким також було укладено угоду, – без кари?
- Покарання невірного народу:
19 Тому так говорить Господь Бог: Як живий Я, – присягу Мою, якою він погордив, та умову Мою, яку він зламав, – дам це на його голову!
20 І розтягну над ним Свою сітку, і буде він схоплений в пастку Мою, і спроваджу його до Вавилону, і розсуджуся з ним там за його спроневірення, яке він спроневірив проти Мене.
21 І всі втікачі його з усіх його полків попадають від меча, а позосталі будуть розпорошені на всі вітри. І пізнаєте ви, що Я, Господь, говорив!
Ця давня історія також має своє відображення в історії сучасної Європи. Адже, принаймні половина сучасної Об’єднаної Європи свого часу була під владою Радянського Союзу, який на даний час трансформувався в сучасну Росію – яку, як ми визначили, символізує Вавилон часів Єзекіїля. Та й значна частина країн Західної Європи теж активно контактувала та загравала з Радянським Союзом. Після розвалу СРСР значна частина країн, що належала до соцтабору, постаралися пошвидше заховатися під «парасолькою» НАТО, повідним членом якого є сучасний аналог стародавнього Єгипту часів Єзекіїля – США (див. «Єгипет» та «Числа та народи»). І саме це, за словами господаря Кремля, викликає обурення російської владної верхівки та спонукає Росію напасти на країни Об’єднаної Європи. Тут ще можна додати, що як стародавні ізраїльтяни зрадили обіцянку, дану їхньому Богові, так і християнська Європа зрадила Божі принципи, відкинувши Його Закони. Отож, після нападу Росії на країни Об’єднаної Європи – що призведе до скорботи великої (див. «Гидота»), – Бог збере Собі новий народ:
- Новий Божий народ:
22 Так говорить Господь Бог: І візьму Я з верховіття високого кедру, і дам до землі. З чубка галузок його вирву тендітну, і Сам посаджу на високій та стрімкій горі.
Так як це пророцтво явно про час Кінця, то ці слова паралельні до слів з Ісаї 2 розділ:
2 І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір'я, – і полинуть до неї всі люди.
3 І підуть численні народи та й скажуть: «Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє – з Єрусалиму».
23 На високій горі Ізраїлевій посаджу її, і вона випустить галузку й принесе плід, і стане сильною кедриною. І буде пробувати під ними усяке птаство, усяке крилате буде перебувати в тіні його галузок.
В Біблії часто велике та розлоге дерево, під гіллям якого знаходить прихисток усяке птаство символізує потужну державу (див. Даниїла 4 розділ), – і мова тут про Боже Царство – що має своє відображення в Даниїла 2 розділ:
44 А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки.
Встановивши Своє Царство, Бог продемонструє всім народам Свою Велич та Владу – що це Він дає владу тим, кого вважає гідним:
24 І пізнають усі польові дерева, що Я, Господь, понизив високе дерево, повищив дерево низьке, висушив дерево зелене, і дав розцвістися дереву сухому. Я, Господь, говорив – і вчинив!»
Принизивши сучасну Західну цивілізацію, Бог з маленької кількості вірних Йому людей зробить численний народ – для Свого Імені – Ісаї 60 розділ:
22 Цей малий стане тисячею, і наймолодший – народом міцним! Я, Господь, цього часу оце приспішу!
Тож коли все оце станеться в час Кінця, всі зрозуміють, Хто за цим стоїть…