Частина шоста
Божа справедливість
Єзекіїля 18 розділ
В часи Мойсея Бог сказав, що каратиме за провину батьків їхніх дітей аж до четвертого покоління – Вихід 20 розділ:
4 Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.
5 Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я – Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене,
А тут все інакше – кожен відповість лише за себе. І це вказує на радикальну зміну відношення Бога до людства. А станеться це в час Господнього Дня – коли Бог почне Свій Суд над людством.
Справедливість та милосердя
- Справедливий буде жити:
1 І було мені слово Господнє таке:
2 «Що це вам, що ви складаєте приповістку на Ізраїлеву землю, говорячи: «Батьки їли неспіле, а оскома в синів на зубах!»
В давні часи ця приповістка справді була логічною – коли діти жили під впливом наслідків гріхів їхніх батьків. Так, наприклад, було і з Вавилонським полоном ізраїльтян – який стався в часи Єзекіїля, – адже це було покаранням за гріхи не одного покоління ізраїльтян до того часу…
3 Як живий Я, – говорить Господь Бог, – не будете вже складати тієї приповістки в Ізраїлі!
4 Тож усі душі Мої: як душа батькова, так і душа синова – Мої вони! Душа, що грішить, – вона помре.
*Контекст дає зрозуміти, що тут душа – це сама людина. Які висновки про душу можна зробити з Біблії див. «Душа».
5 А чоловік, коли він справедливий, і робить право та справедливість,
6 на горах жертвенного не їсть, і очей своїх не зводить до божків Ізраїлевого дому, і жінки свого ближнього не занечищує, а до жінки в часі її нечистоти не наближується,
7 і нікого не тисне, боржникові заставу його конче звертає, грабунку не чинить, хліб свій дає голодному, а голого покриває одежею,
8 на лихву не дає, а відсотків не бере, від кривди відвертає руку свою, чинить правдивий суд поміж чоловіком та чоловіком,
9 уставами Моїми ходить, а прав Моїх дотримує, щоб чинити правду, – справедливий такий конче буде жити, говорить Господь Бог!
Тут актуальні та прості вимоги – які Бог ставить людині. І їх, фактично, мав би виконувати кожен – адже вони не складні. І така людина – за Божим запевненням, – буде жити.
- Неправедний помре за свої провини:
10 А як породить він сина насильника, що кров проливає, і робить хоч тільки одне з того,
11 чого він усього того не робив, а також на горах жертвенне їв, і жінку свого ближнього занечищував,
12 убогого й бідаря утискав, грабунки чинив, застави боржникові не звертав, і до божків зводив свої очі, гидоту робив,
13 на лихву давав, і відсоток брав, – то чи буде він жити? Не буде він жити! Він усі ті гидоти чинив, – він мусить конче померти, кров його буде на ньому!
Цими словами Бог показав, що праведність батька не допоможе грішному синові – кожен відповідатиме за свої провини. Тут продовжується тема 14 розділу – що кожен відповідатиме лише за свої вчинки – Римлян 14 розділ:
12 Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові.
Цікаво, що лихва та відсотки – це основа сучасного капіталістичного світу. Та й поклоніння певного роду ідолам, подружня зрада чи блуд, або й інші озвучені Богом переступи – все це теж присутнє в сучасному Західному світі…
- Житиме той, хто бажає жити побожно:
14 А ось породив він сина, і той побачив усі гріхи свого батька, які той робив, і хоч бачив, та не робив, як той:
15 на горах жертвенного не їв, і очей своїх до божків Ізраїлевого дому не зводив, жінки свого ближнього не занечищував,
16 і нікого не утискав, застави у застав не брав, і грабунку не чинив, хліб свій голодному давав, а голого одежею покривав,
17 від кривди свою руку відвертав, лихви та відсотків не брав, права Мої чинив, уставами Моїми ходив, – такий не помре за провину свого батька, – він конче буде жити!
Чи не актуальні ці слова для нового Божого народу, який Бог збиратиме в Останні Дні? – адже такі люди, фактично, будуть вихідцями (так би мовити, синами) з грішних народів…
- Кожен відповість за власні вчинки:
18 Батько ж його, за те, що утиском тиснув, грабунком грабував брата, і що недобре чинив серед народу свого, то ось він помре за провину свою!
19 А скажете ви: «Чому той син не поніс провину за батька?» Але ж син той чинив право та справедливість, дотримував усі устави Мої й виконував їх, – він конче буде жити!
20 Та душа, що грішить, вона помре. Син не понесе кари за батькову провину, а батько не понесе за провину синову, – справедливість справедливого буде на ньому, а несправедливість несправедливого на тому буде.
В давні часи – коли Бог мало втручався в справи людей, наслідки гріхів батьків відбивалися на їхніх дітях – наприклад, ми ж терпимо наслідки Адамового гріха. Та з приходом Господнього Дня – Кінця цього світу, – кожен сам нестиме наслідки своїх вчинків – Бог є справедливим. Та набагато важливіше, що Він ще й милосердний:
- Важливість розкаяння:
21 А коли б несправедливий відвернувся від усіх гріхів своїх, яких наробив, і виконував усі устави Мої, і робив право та справедливість, – буде конче він жити, не помре!
22 Усі його гріхи, які наробив він, не згадаються йому, – він буде жити в своїй справедливості, яку чинив!
23 Чи Я маю вподобання в смерті несправедливого? – говорить Господь Бог, – чи ж не в тому, щоб він повернувся з доріг своїх та й жив?
Бог не є мстивим – Він не має цілі вбити – Його ціль врятувати.
- Враховується лише те, що людина робить в час суду:
24 А коли б справедливий відвернувся від своєї справедливости й став робити кривду, – усі ті гидоти, які робить несправедливий, то чи такий буде жити? Усі справедливості його, які він робив, не згадаються, – за своє спроневірення, що він спроневірив, і за гріх свій що згрішив, за них він помре!
Це справедливо – важливий теперішній стан людини, а не те, що було колись. Наприклад, яким би чудовим не був певний механізм раніше, та коли він зламався – він стає негідним…
- Божа справедливість:
25 А ви кажете: «Неправа Господня дорога!» Послухайте-но, доме Ізраїлів, чи ж дорога Моя неправа? Чи не ваші дороги неправі?
26 Коли б справедливий відвернувся від своєї справедливости й чинив кривду, і за те помер, то він помре за кривду свою, яку він чинив.
27 А коли б несправедливий відвернувся від своєї несправедливости, яку він чинив, і чинив би право та справедливість, він душу свою при житті збереже.
28 І коли б він побачив, і відвернувся від усіх своїх гріхів, які він чинив, то конче буде він жити, не помре!
29 А Ізраїлів дім каже: «Неправа Господня дорога!» Чи ж Мої дороги неправі, доме Ізраїлів? Чи ж то не ваші дороги неправі?
Бог не людина – для Нього важливий теперішній стан людини. Саме тому Він закликає людей до покаяння:
- Покайтеся:
30 Тому буду судити вас, доме Ізраїлів, кожного за дорогами його, говорить Господь Бог. Покайтеся, і відверніться від усіх ваших гріхів, і не буде вам провина на спотикання!
31 Поскидайте з себе всі ваші гріхи, якими ви грішили, і створіть собі нове серце та нового духа! І нащо маєте померти, Ізраїлів доме?
Ці слова нагадують слова апостола Павла в Римлян 12 розділ:
1 Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, – повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,
2 і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, – добро, приємність та досконалість.
А також, Ефесян 4 розділ:
20 Але ви не так пізнали Христа,
21 якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі,
22 щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях,
23 та відновлятися духом вашого розуму,
24 і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди.
Як тут каже апостол Павло, саме Ісус Христос може допомогли нам змінитися – щоб жити:
32 Бо не жадаю Я смерти помираючого, говорить Господь Бог, але покайтеся та й живіть!
Ці слова особливо актуальні для нашого часу – часу Кінця, – коли Бог почне судити грішне людство. В цей важкий час розкаятися та навернутися може кожен – і буде жити.
Цікаво, що грішника названо помираючим – бо так воно, фактично, справді є – Якова 1 розділ:
14 Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.
15 Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.
Грішник і є помираючим, або й, навіть, мертвим (див. «Мертві») – якщо не захоче покаятися та змінитися…