Даниїла 4 розділ
Ще один пророчий сон царя Навуходоносора, в якому він бачив велике дерево – на всю землю, – і яке по Божій волі було зрубане, а його пень, закутий в залізні та мідяні пута, залишений в землі. Пророцтво, що має значення не лише для царя Навуходоносора, але й для нас.
Дивовижне дерево
- Безпомічні мудреці Вавилону:
1 «Я, Навуходоносор, був спокійний в своєму домі, і щасливий у палаті своїй.
2 Я бачив сон, і він настрашив мене, а думки на моєму ложі та видіння моєї голови налякали мене.
3 І був виданий від мене наказ привести перед мене всіх вавилонських мудреців, щоб вони об'явили мені розв'язку сна.
4 Того часу поприходили чарівники, заклиначі, халдеї та віщуни, і я розповів перед ними сон, та вони не об'явили мені його розв'язки.
- Царевий сон:
5 І аж останній прийшов перед мене Даниїл, якому ім'я Валтасар, як ім'я мого бога, і що в ньому дух Святого Бога. І я розповів йому сон та й сказав:
6 «Валтасаре, начальнику чарівників, я знаю, що в тобі дух Святого Бога, і всяка таємниця не тяжка тобі. Скажи видіння мого сну, що я бачив, та його розв'язку.
Цього разу Навуходоносор одразу знав, хто може йому допомогти.
7 А видіння моєї голови на моєму ложі такі. Я бачив, аж ось дерево серед землі, а вишина його велика.
8 Це дерево стало велике та сильне, і вишина його сягала до Неба, а його обвід – до кінця всієї землі.
9 Віття його гарне, плід його великий, а в ньому пожива – для всіх. Під ним знаходила собі тінь польова звірина, а на його галуззях мешкали птахи небесні, і з нього живилося кожне тіло.
10 Бачив я у видіннях своєї голови на моєму ложі, аж ось зійшов з неба Сторож Божий та Святий.
11 І він кликнув із силою, і так проказав: «Зрубайте це дерево, і повідрубуйте галуззя його, позривайте віття його, і порозсипайте його плід. Нехай розійдеться з-під нього звірина, а птахи – з галуззя його!
12 Та позоставте в землі пня його кореня, але в путах залізних та мідяних, на зеленій польовій траві. І небесною росою нехай він зрошується, а його частка – зо звіриною на польовій траві.
13 Його людське серце змінять, і буде дане йому серце звірине, і сім часів перейдуть над ним.
14 Через постанову Сторожів Божих це слово, а повідженням Святих – ця річ, аж прийде до того, що пізнають живі, що над людським царством панує Всевишній, і кому схоче, дає його, і низького з людей ставить над ним».
- Даниїл пояснює значення сну:
15 Оцей сон бачив я, цар Навуходоносор, а ти, Валтасаре, скажи його розв'язку, бо всі мудреці мого царства не можуть сказати мені розв'язки, а ти можеш, бо в тобі дух Святого Бога».
16 Тоді Даниїл, що ім'я йому Валтасар, остовпів на одну годину, і думки його перестрашили його. Цар заговорив та й сказав: «Валтасаре, нехай не страшить тебе цей сон та його розв'язка!» Валтасар відповів та й сказав: «Мій пане, на ворогів би твоїх цей сон, а його розв'язка – на твоїх би неприятелів!
17 Дерево, яке ти бачив, що було велике та міцне, і вишина його сягала до неба, а обвід його – на всю землю,
18 а віття його гарне, і плід його великий, і в ньому пожива – для всіх, під ним мешкала польова звірина, а на його галуззях перебували птахи небесні, –
19 ти, царю, той, що став великий та потужний, і твоя великість побільшилася, і сягнула аж до небес, а панування твоє – до кінців землі.
20 А що цар бачив Божого Сторожа та Святого, який сходив із небес, і сказав: Зрубайте це дерево, і знищте його, та позоставте в землі пня його кореня, але в путах залізних та мідяних, на зеленій польовій траві; і небесною росою нехай він зрошується, а його частка – з польовою звіриною, аж поки перейдуть над ним сім часів,
21 то ось розв'язка, царю, і це постанова Всевишнього, що сягає на мого пана царя:
22 І тебе виженуть від людей, і з польовою звіриною буде пробування твоє, і дадуть тобі їсти траву, як волам, і з небесної роси тебе зросять, і сім часів перейдуть над тобою, аж поки пізнаєш, що над людським царством панує Всевишній, і дає його тому, кому хоче.
23 А що сказали позоставити пня кореня дерева, – твоє царство позостанеться тобі, якщо ти пізнаєш, що панує небо.
24 Тому, царю, нехай буде до вподоби моя рада тобі, – зламай же свої гріхи справедливістю, а свої провини – милістю для вбогих, щоб твій мир був довготривалий».
- Сповнення пророчого сну над Навуходоносором:
25 Усе це сталося над царем Навуходоносором.
26 На кінці дванадцяти місяців проходжувався він по царському палацу в Вавилоні.
27 Цар заговорив та й сказав: «Чи ж це не величний Вавилон, що я збудував його на дім царства міццю потуги своєї та на славу моєї пишноти?»
28 Ще це слово було в устах царських, коли з неба впав голос: «Тобі говорять, царю Навуходоносоре: Оце царство відходить від тебе!
29 І від людей тебе відлучать, і з польовою звіриною буде пробування твоє, тобі дадуть на їжу траву, як волам, і сім часів перейдуть над тобою, – аж поки не пізнаєш, що над людським царством панує Всевишній, і дає його тому, кому хоче».
30 Тієї хвилини виконалося це слово над Навуходоносором, і він був відлучений від людей, і їв траву, як воли, і його тіло зрошувалося з небесної роси, аж його волос став великий, як пір'я орлине, а його пазурі – як у птахів.
31 «А на кінці тих днів я, Навуходоносор, звів свої очі до неба, і мій розум вернувся до мене, й я поблагословив Всевишнього, і вічно Живого хвалив я та славив, що Його панування – панування вічне, а царство Його – з покоління в покоління.
32 А всі мешканці землі пораховані за ніщо, і Він чинить за Своєю Волею серед небесного війська та мешканців землі, і немає нікого, хто спротивився б Його руці та й сказав би Йому: Що Ти робиш?
Справді глибоке визнання зробив Навуходоносор – Бог є над усім!
- Навуходоносор повертається до царювання, та прославляє Всевишнього Бога:
33 Того часу вернувся мій розум до мене, і я вернувся до слави царства свого, і ясність моя вернулася на мене. І шукали мене мої радники та вельможі мої, і над царством своїм я був поставлений знову, і мені була додана дуже велика величність.
34 Тепер я, Навуходоносор, хвалю й звеличую та славлю Небесного Царя, що всі чини Його – правда, а дорога Його – правосуддя, а тих, хто ходить у гордощах, Він може понизити».
Попри те, що Бог є над усім – тобто, може все робити за Власним вподобанням, – всі чини Його – правда, а дорога Його – правосуддя, а тих, хто ходить у гордощах, Він може понизити.
Отже, про що говорить нам це пророцтво? Як ми вже вказали на початку розгляду, воно може мати декілька сповнень:
Перше сповнення:
Те, що очевидне – над Навуходоносором. Як написано – так і було…
Друге сповнення:
Це дерево символізує людство ще від часів Адама. А так як в Біблії число сім – це число досконалості або визначеної Богом довершеності (див. «Числа та народи»), то сім часів символізують довершений термін – аж до наших днів. Внаслідок гріха Адама з людством сталося те, про що тут і говориться:
11 ….. Зрубайте це дерево, і повідрубуйте галуззя його, позривайте віття його, і порозсипайте його плід. Нехай розійдеться з-під нього звірина, а птахи з галуззя його!
12 Та позоставте в землі пня його кореня, але в путах залізних та мідяних, на зеленій польовій траві. І небесною росою нехай він зрошується, а його частка зо звіриною на польовій траві.
Отож, після вигнання з Раю люди отримали частку з польовою звіриною – так і є. Про це говорив цар Соломон в Екклезіяст 3 розділі:
18 Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,
19 бо доля для людських синів і доля звірини – однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, – марнота-бо все!...
20 Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...
Людство втратило Божу підтримку, але не було остаточно знищеним. Люди стали рівні тваринам – і так буде, поки вони не зрозуміють, що над усім панує Бог. Тоді настане Боже Царство.
Третє Сповнення:
Третє сповнення схоже на друге, але має певну відмінність у часі. Тут це дерево також стосується всього людства – людської цивілізації. Проте, тут є одна вагома складова – в пророцтві сказано, що цей сон був явлений цареві Навуходоносорові – правителю Вавилону. Далі відштовхуємося від очевидного: це дерево – це цивілізація грішного людства, або ж Вавилон Великий (див. «Вавилон»), – цар же Вавилонський.
Тож в час Кінця цивілізація сучасного людства – зображена в Біблії Вавилоном Великим, в якому в наш час домінує так званий Захід, – буде, так би мовити, зрубана. Тобто, зруйнована та спустошена – як на це вказує чимало Біблійних пророцтв. А сім часів, про які говориться в пророцтві, вказують, що через буквальних сім років після знищення цивілізації сучасного грішного людства Бог відновить людську цивілізацію – після того, як люди визнають беззаперечну владу Всевишнього Бога. Ну а цих сім років – між знищенням старої та створенням нової цивілізації, – людство житиме за законами тваринного світу. Тим паче, що половину того часу світом буде правити певна звірина – якою в книзі Об'явлення зображена сучасна Росія... А отже, буде дуже важко…
А чому ми вирішили, що цей сон Навуходоносора стосується всього людства? Тому що на це вказує 14 вірш:
14 Через постанову Сторожів Божих це слово, а повідженням Святих – ця річ, аж прийде до того, що пізнають живі, що над людським царством панує Всевишній, і кому схоче, дає його, і низького з людей ставить над ним».
Цим Низьким, про якого тут говориться, є Сам Ісус Христос – Ісаї 53 розділ:
3 Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його...
4 Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив...
5 А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, – кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!
6 Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, – і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!
7 Він гноблений був та понижуваний, але уст Своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст...
8 Від утиску й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід? Бо з краю живих Він відірваний був, за провини Мого народу на смерть Його дано...
Саме Ісуса Христа, Якого люди зневажили, Бог поставить над людськими царствами – Матвія 28 розділ:
18 А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: «Дана Мені всяка влада на небі й на землі.
Із зацарюванням Ісуса Христа настане час сповнення слів з 2 розділу книги пророка Даниїла, де якраз описано пророцтво про встановлення Богом Царства Його святих над світом:
44 А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки.
Тобто, описана в цьому вірші подія стосується саме часу, коли люди визнають Божу владу над світом. Також, цікавими тут є слова про те, що пізнають живі, що над людським царством панує Всевишній. Дуже схоже, що цими живими є люди часу Кінця, які будуть духовно живими – вони пізнають та визнають. А духовно мертві не пізнають та не визнають – тож, вони загинуть.