Частина перша
Покликання Єзекіїля
Єзекіїля 1 розділ
Видіння Господньої Слави – з чотирма дивними істотами (херувимами), і троном над цими істотами з Кимось на вигляд Людини.
Видіння Господньої Слави
- Господнє Слово до Єзекіїля:
1 І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня місяця, коли я був серед полонених над річкою Кевар, відкрилося небо, і побачив я Божі видіння.
2 П'ятого дня місяця, – це п'ятий рік полону царя Єгоякима, –
Це було близько 593 року до н.е. – в час, коли Юдея була завойована вавилонським (халдейським) царем Навуходоносором (див. 2 Царів 24 розділ).
3 сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі, священика, у халдейському краї над річкою Кевар, і була там над ним Господня рука.
Отже, Єзекіїль, як і інший відомий Божий пророк Єремія, був з роду священників.
- Хмара із півночі:
4 І побачив я, аж ось бурхливий вітер насував із півночі, велика хмара та палючий огонь; а навколо неї – сяйво, а з середини його – ніби блискуча мідь, з-посеред огню.
Цікаво, що ця хмара у вигляді бурі насувалася саме з півночі – цікаво, тому що саме з півночі на Юдею напали вавилоняни. Бог часто використовував для покарання невірного Ізраїлю сусідні народи, і найбільш жорстокі та руйнівні приходили саме з півночі – що можна побачити на прикладі різних пророцтв, наприклад, Єремії 1 розділ:
14 І сказав мені Господь: «З півночі відкриється зло на всіх мешканців землі.
Єремії 4 розділ:
6 Підійміте прапор до Сіону, поспішайте, не станьте, бо з півночі зло приведу, і велике нещастя...
Єремія проповідував в часи ДО Вавилонської навали – і його пророцтва часто стосувалися саме цього.
Проповідування Єзекіїля випало уже на час Вавилонської навали – як ми бачимо з 1 вірша, він уже був серед полонених Вавилонського царя після нападу на Юдею. І, як ми зможемо побачити в наступних розділах книги Єзекіїля, у цьому видінні, як і у багатьох інших розділах, Бог попереджав ізраїльтян про кару на них через їхню невірність Богові – Єзекіїля 23 розділ:
24 І прийдуть на тебе з півночі, з колесницями та з колесами, та зо збором народів; щита великого й щита малого та шоломи покладуть проти тебе навколо. І дам їм право, і вони засудять тебе за своїми правами.
Отож, те, що Єзекіїль бачив, як ця дивовижна хмара насувалася саме з півночі, може вказувати, що Божа кара на невірний Ізраїль прийде саме звідти.
І ще додамо, що все побачене Єзекіїлем у цьому видінні, як ми розуміємо, було фізичним виявом подій, що певним чином мали місце в духовному світі – тобто, це видіння мало символічне значення.
- Чотири дивні істоти:
5 А з середини його – подоба чотирьох живих істот, а оце їхній вид: вони мали подобу людини.
6 І кожна мала чотири обличчі, і кожна з них мала чотири крилі.
7 А їхня нога – нога проста, а стопа їхньої ноги – як стопа телячої ноги, і вони сяяли, як ніби блискуча мідь.
8 А під їхніми крилами були людські руки на чотирьох сторонах їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої крила.
Те, що кожна істота мала подобу людини, мала по чотири обличчя, крила та, зауважимо, саме людські руки, може вказувати, що кожен прояв істоти мав відношення до людства, і був, так би мовити, самодостатнім – своє обличчя, своє крило, своя рука. Втім, разом вони складали одну істоту – були об’єднані.
9 Їхні крила прилягали одне до одного, не оберталися в ході своїй, – кожне ходило просто наперед себе.
10 А подоба їхнього обличчя – обличчя людини та обличчя лева мали вони четверо з правиці, а обличчя вола мали вони четверо з лівиці, і обличчя орла мали вони четверо.
Звернемо увагу, що кожна з цих істот мала чотири обличчя – де обличчя лева та людини були з правиці, а з лівиці було обличчя вола. Ще було обличчя орла – але не вказується з якого боку.
Щодо символічного значення обличчя лева, то зрозуміти це нам може допомогти книга Об’явлення 5 розділ:
5 А один із старців промовив до мене: «Не плач! Ось Лев, що з племени Юдиного, корень Давидів, переміг так, що може розгорнути книгу, і зламати сім печаток її».
Як можна зрозуміти з контексту цього пророцтва, мова тут про Ісуса Христа – Він Лев. І в Біблії вказується, що Його місце саме по правиці – щоправда, Бога – Марка 14 розділ:
62 А Ісус відказав: «Я! І побачите ви Сина Людського, що сидітиме по правиці сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!»
Як ми могли побачити в статті «Бог Ізраїлів», Ісус Христос у Своєму доземному житті (час появи видіння) був Господом (Богом) ізраїльтян – тож обличчя лева може символізувати саме Його, як Бога ізраїльтян. Окрім обличчя лева, з правиці істоти було обличчя людини – це може символізувати Божих пророків та інших вірних Богові людей, які допомагали Богові скеровувати ізраїльський народ.
Орел, вочевидь, символізує Самого Бога – Вихід 19 розділ:
3 А Мойсей увійшов до Бога. І кликнув до нього Господь із гори, говорячи: «Скажеш отак дому Якова, і звістиш синам Ізраїля:
4 Ви бачили, що Я зробив був Єгиптові, і носив вас на крилах орлиних, і привів вас до Себе.
5 А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати заповіту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля – то Моя!
Так як в описі істоти не вказується з якого боку було обличчя орла, то це мало б мати загальне відношення та символізувати Божу підтримку та опіку істоти.
Віл символізує силу, могутність – Михея 4 розділ:
13 Ставай та молоти, дочко Сіону, бо Я ріг твій залізом учиню, а копита твої вчиню міддю, і ти розпорошиш численні народи та вчиниш закляттям для Господа несправедливий їхній зиск, а їхнє багатство – Владиці всієї землі.
В іншому розділі Єзекіїля вказується, що ці істоти – це Херувими – Єзекіїля 10 розділ:
15 І піднялися ті Херувими. Це та жива істота, яку я бачив на річці Кевар.
І в згаданому розділі присутній дещо інший опис цих істот:
14 А в кожного чотири обличчі: обличчя одного – обличчя Херувима, обличчя другого – обличчя людини, а третій – обличчя лева, а четвертий – обличчя орла.
Згідно цього вірша виходить, що обличчя вола – це обличчя Херувима. Це, мабуть, вказує на підтримку Божих Ангелів.
Отож, за Божої підтримки спільні зусилля Господа ізраїльтян (Ісуса Христа в Його доземному житті) та Божих пророків з іншими вірними Богові людьми мали відповідну могутність та силу – підтримувану Божими Ангелами, – що також має своє відображення в стопах тих істот – як стопа телячої ноги (вола).
Кількість істот (чотири) може вказувати на всеосяжність – чотири сторони світу. А також, на стійкість (Божий храм (як і будинки) будували чотирикутними), – тим паче, що Новий Єрусалим в Божому Царстві зображений чотирикутної форми – Об’явлення 21 розділ:
16 А місто чотирикутнє, а довжина його така, як і ширина. І він зміряв місто тростиною на дванадцять тисяч стадій; довжина, і ширина, і вишина його рівні.
11 А їхні обличчя та їхні крила були розділені вгорі; у кожного двоє крил злучувалися одне з одним, і двоє закривали їхнє тіло.
Це може символізувати спільну роботу кожної іпостасі істоти – що забезпечувало їхню діяльність:
12 І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажав дух ходити, вони йшли, не оберталися в ході своїй.
13 А подоба тих істот була на вид вугілля з огню, вони палали на вигляд смолоскипів; той огонь проходжувався поміж істотами. І огонь мав сяйво, і з огню виходила блискавка.
14 І ті живі істоти бігали й верталися, немов блискавка.
- Колеса, повні очей:
15 І придивився я до тих істот, аж ось по одному колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях.
16 Вид тих колес та їхній виріб – як вигляд хризоліту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб – ніби колесо в колесі.
17 Вони ходили в ході своїй на чотири боки, не оберталися в ході своїй.
18 А їхні обіддя були високі та страшні; і їхнє обіддя довкола в чотирьох їх було повне очей.
19 І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті колеса при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті колеса.
20 Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті колеса підіймалися з ними, бо в колесах був дух істот.
21 Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли – стояли й вони; а коли ті підіймалися з-над землі, підіймалися з ними й ті колеса, бо був дух істот у тих колесах.
Можливо, таким чином Бог продемонстрував Єзекіїлю, скажімо, Свою мобільність за допомогою Його засобів:
- Небозвід над головами чотирьох істот:
22 А на головах тих живих істот була подоба небозводу, ніби грізний кришталь, розтягнений над їхніми головами згори.
23 А під цим небозводом були їхні прості крила, звернені одне до одного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла.
24 А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогутнього, звук гамору, як табору. А коли вони ставали, опадали їхні крила.
25 І розлягався голос з-над небозводу, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні крила.
Отже, за допомогою цих істот пересувався Всевишній Бог:
- Трон на небозводі, та Сидячий на ньому:
26 А згори небозводу, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфіру; а на подобі трону була подоба на вигляд людини, на ньому згори.
Можна зауважити, що чіткого вигляду не було – все лише подоба.
27 І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в середині його навколо, від виду стегон його й вище, а від виду стегон його й до долу бачив я ніби огонь та сяйво навколо нього.
Як можна зобразити Могутність Бога? Проявом енергії. А як зобразити енергію? Саме так – у вигляді вогню та сяйва. Тим паче, що саме так Біблія і описує Бога – Повторення Закону 4 розділ:
24 Бо Господь, Бог твій, – Він палючий огонь, Бог заздрісний.
Як можемо зрозуміти, Єзекіїль бачив у видінні Всевишнього Бога – що його й налякало:
28 Як вигляд веселки, що буває в хмарі в дощовий день, такий був вигляд сяйва навколо. Це був вигляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив.
Нам (людям) не відома структура духовного світу. Тож Бог зобразив Себе та Своє оточення так, щоб пророк та інші люди могли побачити Його Велич та мобільність – що Він може бути всюди в будь-який час.
Для стародавніх ізраїльтян це видіння було величним, але не дивним – вони знали, що ці чотири істоти – це Божі херувими, і що саме на них сидить Бог – 1 Самуїлова 4 розділ:
4 І послав народ до Шіло, і понесли звідти ковчега заповіту Господа Саваота, що сидить на херувимах. ...
А також, 2 Царів 19 розділ:
15 І Єзекія молився перед Господнім лицем і сказав: «Господи, Боже Ізраїлів, що сидиш на херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса та землю!
Цікаво, що схоже видіння Господньої Слави описав апостол Іван в Об’явлення 4 розділ:
6 І перед престолом – як море скляне, до кришталю подібне. А серед престолу й навколо престолу четверо тварин, повні очей спереду й ззаду.
7 І перша тварина подібна до лева, а друга тварина подібна до теляти, а третя тварина мала лице, як людина, а четверта тварина подібна до орла, що летить.
8 І ті чотири тварині, – кожна з них мала навколо по шість крил, а всередині повна очей. І спокою не мають вони день і ніч, промовляючи: «Свят, свят, свят Господь, Бог Вседержитель, що Він був, і що є, і що має прийти!»
Херувими у видіннях Єзекіїля та Івана відрізняються кількістю крил – в Єзекіїля їх по чотири, а в Івана по шість. Перші мають по чотири обличчя, а останні по одному з чотирьох – лев, людина, теля (віл) та орел. У перших – багато очей було на колесах (правда, в Єзекіїля 10 розділ вказується, що на самих істотах також були очі), а в останніх – на них. Перші знаходилися ПІД подобою небозводу, ніби грізний кришталь (22 вірш), а останні – знаходилися НА морі кришталевому (що, мабуть, те саме що й небозвід, ніби грізний кришталь) ПОРЯД з престолом (троном). Ця різниця між розташуванням Херувимів ПІД та НА небозводі може вказувати на час ДО смерті та Воскресіння Христа та ПІСЛЯ Його Воскресіння – адже до цього люди не мали доступу до небесної сфери, а після – Божі обранці такий доступ отримали. Тобто, до цього Ісус Христос у Своєму доземному житті (Бог Ізраїля) через Своїх пророків та інших вірних Богові людей, Божі Ангели та Сам Всевишній Бог допомагали людям в межах землі, а після того, як Ісус Христос зацарював – вся допомога та керівництво йтимуть з небесної сфери – з-над небозводу. Мабуть, саме цього стосуються і всі інші відмінності між Херувимами у видіннях Єзекіїля та Івана.