Єремії 31 розділ
Спасіння та благословення Юди та Ізраїля. Пророцтво на час Останніх днів – наш час, – та час прийдешнього Божого Царства – коли Бог позбирає Свій народ та відновить правильну людську цивілізацію.
Збирання Божого народу
- Врятування та збудування Божого народу:
1 Того часу, – говорить Господь, – для всіх родів Ізраїля стану Я Богом, вони ж Мені стануть народом!
2 Так говорить Господь: Знайшов милість в пустині народ, від меча врятований, Ізраїль іде на свій спочин.
Це пророцтво Єремія виголошує ще на початку Вавилонського полону. До того ж, в ті часи Вавилон не був пустинею – це терени відомого Межиріччя (Месопотамії) – родючого та багатого краю. Тож малоймовірно, щоб, перебуваючи у Вавилонському полоні, юдеї перебували в пустині. Та й переважна частина родів (племен) Ізраїля були на теренах Ізраїльського царства – народ якого було розпорошено Ассирійським царем між різними народами ще до Вавилонського полону – де ті значною мірою й асимілювалися. Тож – як це й підтверджує Біблійна історія, – в ті часи чи в часи повернення юдеїв з Вавилонського полону не багато ізраїльтян визнавало Всевишнього Бога своїм Богом.
Втім, як ми знаємо з розгляду книги Буття, дванадцять племен Ізраїля в час Кінця символізують всі народи світу (Буття 30 розділ). А пустиня в Біблії може символізувати важкі обставини, проходячи через які люди очищаються та виявляють свою сутність (див. «Пустеля»). Тож це пророцтво, вочевидь, про час Кінця сучасного світу грішного людства та приходу Божого Царства – коли Бог «перетопить та очистить» Своїх людей.
Можливо, спочин, на який піде Ізраїль – про який говориться в кінці 2 вірша, – це просто відпочинок від гонінь, рабства та загрози знищення. А можливо, це той спочинок, про який говорив апостол Павло в Євреям 4 розділ:
3 Бо до Його відпочинку входимо ми, що ввірували, як Він провістив: «Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони», хоч діла Його були вчинені від закладин світу.
4 Бо колись про день сьомий сказав Він отак: «І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї».
5 А ще тут: «До Мого відпочинку не ввійдуть вони»!
6 Коли ж залишається ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Євангелія була перше звіщена, не ввійшли за непослух,
7 то ще призначає Він деякий день, – «сьогодні», бо через Давида говорить по такім довгім часі, як вище вже сказано: «Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець»!
8 Бо коли б Ісус (Навин) дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьому.
9 Отож, людові Божому залишається суботство, спочинок.
10 Хто-бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх.
Загалом, такий варіант трактування розглядуваного пророцтва Єремії узгоджується з іншими Біблійними пророцтвами про Боже Царство (див. «Субота»).
Тож, почавши захищати Свій народ, Бог благословлятиме його:
3 Здалека Господь з'явився мені та й промовив: Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю!
4 Ще буду тебе будувати – й збудована будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздобишся в бубни свої, та й підеш у танок тих, хто бавиться,
5 на горах самарійських ще будеш садити виноградники, виноградарі будуть садити й споживати законно собі!
Згадка про гори самарійські підтверджує, що в розглядуваному пророцтві Єремії мова не про повернення ізраїльтян з Вавилонського полону в ті давні часи – адже жителі Самарії тоді до Бога так і не навернулися – і так було, принаймні, до часів Ісуса Христа на землі – Івана 4 розділ:
9 Тоді каже Йому самарянка: «Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки?» Бо юдеї не сходяться із самарянами.
Тож мова тут таки про Божий народ в час Кінця – наш час, – коли Бог почне кликати Своїх людей:
6 Настане-бо день, коли кликати буде сторожа на Єфремових горах: Уставайте, та підемо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога!
Цей вірш нагадує слова з Ісаї 2 розділ:
2 І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір'я, – і полинуть до неї всі люди.
3 І підуть численні народи та й скажуть: «Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє – з Єрусалиму».
Отож, в Останні Дні лунатиме заклик до всіх бажаючих бути з Богом людей збиратися до Його організованого народу. А почнеться все з врятування останку Ізраїля:
7 Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою народів утішайтесь! Розголосіть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, народ Свій, останок Ізраїлів!
Згадка про останок Ізраїлів нагадує інші пророчі слова з Ісаї 1 розділ:
9 Коли б був Господь Саваот не лишив нам останку малого, ми були б як Содом, до Гоморри ми стали б подібні...
Саме завдяки невеликій групі вірних Богові людей врятується значна частина людства. Мова тут може йти про тих, кого Біблія називає святими Всевишнього або ж братами Христа (див. «Брати Христові») – про збирання яких також згадує Ісус Христос в Матвія 24 розділ:
30 І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді «заголосять всі земні племена», і побачать вони «Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних» із великою потугою й славою.
31 І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних – «від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його».
Разом з ними Бог збиратиме і решту людей – тих, хто хоче бути з Ним та Його народом:
8 Ось Я їх приведу із північного краю, і зберу їх із кінців землі, з ними разом сліпий та кульгавий, важка й породілля, сюди повертаються збори великі!
Північним краєм в ті часи був Вавилон. Стосовно ж нашого часу це мав би бути Вавилон великий (див. «Вавилон») – з якого в Останні Дні Бог виведе Своїх людей.
Згадка про сліпих та кульгавих нагадує притчу Ісуса Христа про гостину, на яку відмовилися прийти запрошені – через що замість них й були покликані сліпі та кульгаві – Луки 14 розділ:
16 Він же промовив до нього: «Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох.
17 І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: «Ідіть, бо вже все наготовано».
18 І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: «Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, – вибач мені!»
19 А другий сказав: «Я купив собі п'ять пар волів, – і йду спробувати їх. Прошу тебе, – вибач мені!»
20 І знов інший сказав: «Одружився ось я, і через те я не можу прибути».
21 І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: «Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих».
22 І згодом раб повідомив: «Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще».
23 І сказав пан рабові: «Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій.
24 Кажу-бо я вам, що жаден із запрошених мужів тих не покуштує моєї вечері... Бо багато покликаних, та вибраних мало!»
Що в притчі Ісуса Христа, що в розглядуваних віршах Єремії, – сліпі та кульгаві, важка й породілля – це незручні для цього світу люди через їхню вірність Богові. І хоча вони будуть у розпачі через зневагу цього світу та труднощі Останніх Днів, Бог прийме їх з утіхою:
9 Вони прийдуть з плачем, та Я їх попроваджу в утіхах. Я їх до потоків води попроваджу прямою дорогою, не спіткнуться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, – перворідний він Мій!
Єфремом Біблія часто називає весь Ізраїль окрім Юдеї. А так як стародавній Ізраїль символізує всіх людей світу, які хочуть бути з Богом (див. «Ізраїль»), то ці слова вказують, що в час Кінця Бог з радістю прийме всіх людей зі всього світу – які захочуть бути з Ним, – та проведе їх до Свого Царства. В книзі Об’явлення вони зображені великим натовпом – Об’явлення 7 розділ:
9 Потому я глянув, – і ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття.
10 І взивали вони гучним голосом, кажучи: «Спасіння нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві!»
Як і вказується в наведених віршах з книги Об’явлення, Бог збиратиме Своїх людей зі всіх народів:
- Божа звістка:
10 Народи, послухайте слова Господнього, і далеко звістіть аж на островах та скажіть: Хто розсіяв Ізраїля, Той позбирає його, і стерегтиме його, як пастир отару свою!
11 Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього.
Звільнивши в Останні Дні Свій народ від загрози з боку агресора – яким в наш час, як можемо зрозуміти, наприклад, з 38 та 39 розділів книги Єзекіїля, є сучасна Росія, – Бог благословить Своїх людей та щедро забезпечить спочатку їхні духовні потреби, а потім і матеріальні:
12 І вони поприходять, і будуть співати на вершині Сіону, і до добра до Господнього будуть горнутись, – до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібної худоби та до товару великого! І стане душа їхня, немов той напоєний сад, і не відчують уже більше стомлення!
13 Тоді дівчина тішитись буде в танку, і разом юнацтво та старші, – бо Я оберну їхню жалобу на радість, і Я їх потішу, і їх звеселю в їхнім смутку!
14 І душу священиків ситістю Я напою, а народ Мій добром Моїм буде насичений, каже Господь!
Люди, які перейдуть події Останніх Днів та ввійдуть до Божого Царства (чи воскреснуть там (див. «Боже Царство»)), будуть щедро благословенні – цими словами Бог обіцяє це. Та в час Кінця це виглядатиме малоймовірним – виглядатиме, що побожних людей немає:
- Повернення з краю ворожого:
15 Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та ридання гірке: Рахиль плаче за дітьми своїми, не хоче потішена бути за діти свої, – бо нема їх...
Ці слова процитовані в Матвія 2 розділ:
16 Спостеріг тоді Ірод, що ті мудреці насміялися з нього, та й розгнівався дуже, і послав повбивати в Віфлеємі й по всій тій околиці всіх дітей від двох років і менше, за часом, що його в мудреців він був випитав.
17 Тоді справдилось те, що сказав Єремія пророк, промовляючи:
18 «Чути голос у Рамі, плач і ридання та голосіння велике: Рахиль плаче за дітьми своїми, і не дається розважити себе, бо нема їх»...
Це яскравий приклад використання віршів по схожому опису – без прямого (очевидного) пророцтва. Але далі по контексту вірші про Рахіль стосується явно іншої події, ніж вбивство Іродом немовлят:
16 Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосіння, і від сльози свої очі, бо є нагорода для чину твого, – говорить Господь, – і вони вернуться з краю ворожого!
17 І для твого майбутнього є сподівання, – говорить Господь, – і до границь твоїх вернуться діти твої!
Як ми знаємо, жінка в Біблії може символізувати певну систему цінностей для побудови суспільства (див. «Жінка»). Тож улюблена дружина Якова Рахіль може символізувати святих Всевишнього або братів Христа (див. «Брати Христові»), – як носіїв даної Богом системи людського суспільства в Божому Царстві. А діти Рахілі – це вірні Богові люди, яких в Останні Дні збиратиме Бог в Свій новий народ, – про що також говориться в Ісаї 66 розділ:
7 Поки зазнала дрижання породу, вона породила, і поки прийшов її біль, то сина легенько вона привела...
8 Хто таке коли чув, і хто бачив таке? Чи зроджена буде земля в один день, чи народжений буде народ за одним разом? Бо як тільки зазнала Сіонська дочка породові дрижання, то синів своїх вже породила...
9 Чи Я допроваджу до породу, – і не вчиню, щоб вона породила? говорить Господь. Чи Я, що чиню, щоб родила, – і стримаю? каже твій Бог.
10 Радійте із Єрусалимом і тіштеся всі ним, хто його покохав! Втішайтесь ним радістю всі, що з-за нього в жалобі були!
Тож символічні діти Рахілі, або ж Сіонської дочки, з’єднавшись у Божий народ, визнаватимуть свій гріховний стан та горнутимуться до Бога:
- Розкаяння Єфрема:
18 Добре Я чую Єфрема, як він головою похитує, плачучи: «Покарав Ти мене – і покараний я, мов теля те ненавчене! Наверни Ти мене – і вернуся, бо Ти – Господь Бог мій!
19 Бо як я навернувся, то каявся, коли ж я пізнав, то вдарив по стегнах своїх... Засоромився я та збентежений був, бо я ганьбу ношу молодощів своїх».
20 Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому-то за нього хвилюється нутро Моє, змилосерджуся справді над ним, говорить Господь!
Так як Єфрем в Біблії, як ми вже сказали, може символізувати увесь Ізраїль – окрім Юди, який, будучи царським племенем, символізує братів Христа (див. «Брати Христові»), – а Ізраїль може символізувати всіх людей світу, то це пророцтво вказує, що в Останні Дні Бог простить всім людям світу, які розкаються на навернуться до Нього. І в Останні Дні лунатиме Божий заклик до цього розкаяння:
- Божий заклик вернутися:
21 Постав собі дороговкази, стовпи собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, – і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст!
22 Аж доки тинятися будеш, о дочко невірна? Господь-бо новину створив на землі: жінка спасатиме мужа!
Ці слова узгоджуються з символічним значенням пророцтва про Рахіль – дана Богом система цінностей (жінка) через Його обранців – які, до речі, в книзі Об’явлення зображені нареченою Христа (Об’явлення 21 розділ), – рятуватиме все людство (мужа – Буття 2 розділ) – тих, хто захоче навернутися до Бога.
23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в краї Юдиному й по містах його, коли Я верну їх: Хай Господь благословить тебе, оселе ти правди, о горо свята!
24 І осядуть на ній Юда та міста його разом усі, селяни та ті, хто ходить з отарою.
25 Бо напоюю Я душу змучену, і кожну душу скорботну насичую.
26 На це я збудився й побачив, – і був мені сон мій приємний.
Побачити уві сні благословення Божого народу – що й побачив пророк Єремія, – особливо, якщо ти сам належиш до цього народу, – справді приємно.
- Заселення краю Божим народом:
27 Ось дні настають, – говорить Господь, – і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням людини й насінням скотини.
28 І буде, як Я пильнував був над ними, щоб їх виривати та бурити, і щоб руйнувати, і губити, і чинити лихе, так Я попильную над ними, щоб їх будувати й садити, говорить Господь!
Як можна бачити з Біблійної історії, в ті давні часи Бог довго зволікав з покаранням – бувало й кілька поколінь минало. Та в Останні Дні Божий суд відбуватиметься швидко – кожен відповідатиме за свої вчинки:
29 Тими днями не скажуть уже: «Батьки їли неспіле, а оскома в синів на зубах!»
30 бо кожен за власну провину помре, і кожній людині, що їсть недоспіле, оскома впаде їй на зуби!
І ті, хто перейде Божий суд в Останні Дні та потрапить до Божого Царства (чи воскресне в Божому Царстві) – всі вони приймуть нові Божі умови стосунків з Ним:
- Новий Заповіт:
31 Ось дні наступають, – говорить Господь, – і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт.
32 Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх вивести з краю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!
Ці слова чітко вказують, що Бог відкинув перший – невірний Ізраїль. А отже, Новий Ізраїль буде іншим (див. «Обраний народ») – не по крові, а по духу – Римлян 2 розділ:
28 Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі,
29 але той, що є юдей потаємно, духово, і обрізання – серця духом, а не за буквою; і йому похвала не від людей, а від Бога.
Саме з такими людьми Бог складе Новий Заповіт:
33 Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу з домом Ізраїля, – каже Господь: Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом!
Мати написаним на серці – це прийняти в себе суть цього Заповіту – прийняти Вчення Ісуса Христа, зробити Його основою свого життя. Цього ж стосується заклик Ісуса Христа споживати Його Тіло та Кров (див. «Тіло та Кров Христа»). Тож старт Новому Заповіту дав Ісуса Христос – всіх нас з ним познайомили, та ще, так би мовити, не затвердили. А вже в Божому Царстві всі люди матимуть змогу стати учасниками цього Заповіту та скористатися з нього. В той час люди не потребуватимуть, щоб їх хтось навчав – вони самі знатимуть Бога:
34 І більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, говорячи: «Пізнайте Господа!» Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, – каже Господь, – бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!
Саме так – людина з написаним на серці Законом не потребує вчителя, – вона сама розуміє що-та-як правильно, – завдяки навченому сумлінню на основі Божого Слова Біблії. І так буде в Божому Царстві. І хоч в цьому світі сатани таке може видаватися нездійсненним – та Бог обіцяє так вчинити:
- Бог не відкине Свого народу:
35 Так говорить Господь, що сонце дає вдень на світло, і порядок місяцеві й зорям на світло вночі, що порушує море – й шумлять його хвилі, Господь Саваот Йому Ймення!
36 Як відійдуть устави ці з-перед обличчя Мого, – говорить Господь, – то й насіння Ізраїлеве перестане народом бути перед обличчям Моїм по всі дні.
37 Так говорить Господь: Так як небо вгорі незміриме, і не будуть досліджені долі основи землі, то так не відкину і Я все насіння Ізраїлеве за все те, що зробили, говорить Господь!
Бог незмінний – тож і устави Його незмінні. Тому все сказане Ним – збудеться, і Він не відступиться – Ісаї 55 розділ:
10 Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, а хліб їдунові, –
11 так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!
Отож, Бог відбудує нове місто людей – нову людську цивілізацію під Божим правлінням через Ісуса Христа:
38 Ось дні настають, – говорить Господь, – і збудується місто оце Господеві від башти Хананеїла аж до брами Наріжної.
39 І піде мірничий шнурок той ще далі, прямо аж до Ґареву, й обернеться він до Ґої.
Ці вірші паралельні з описом відбудови Єрусалиму та всього Обіцяного краю в Єзекіїля з 40 розділу, а також, нагадують слова з Об’явлення 11 розділ:
1 І дано тростину мені, подібну до палиці, і сказано: «Устань, і зміряй храма Божого й жертівника, і тих, хто вклоняється в ньому.
Тобто, надійде час – і Бог відбудує і храм – поклоніння Йому, – і місто Свого народу – цивілізацію оновленого людства, – і вся земля стане святістю для Господа:
40 І долина вся трупів та попелу, і всі поля аж до долини Кедрону, аж до рогу Кінської брами на схід, – усе це буде святість для Господа, – не знищиться та не зруйнується ввіки вона!»
В Божому Царстві так і буде…