Єремії 13 розділ
Зіпсований льняний пояс – як символ відкинутого невірного Божого народу. Падіння корони та кара з півночі.
Льняний пояс
- Зіпсутий льняний пояс:
1 Так промовив до мене Господь: «Іди й купи собі льняного пояса, і підпережи ним свої стегна, але в воду не клади його».
2 І купив я того пояса за Господнім словом, та й підперезав свої стегна.
3 І було мені слово Господнє удруге, говорячи:
4 «Візьми того пояса, якого купив, що на стегнах твоїх, і встань, іди до Ефрату, та й сховай його там у розщілині скелі».
5 І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені.
6 І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: «Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там».
7 І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, – аж ось той пояс нездатний!
Зауважимо, пояс не було просто кинуто у річку – тоді він, звісно ж, просто б зник за течією ріки, – а заховано у розщілині скелі – де він, як можна зрозуміти, піддавався впливу вологи, – що його й зіпсувало.
- Пояснення образу зіпсутого льняного поясу:
8 І було мені слово Господнє, говорячи:
9 «Так говорить Господь: Отак знищу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,
10 цього злого народа, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богів, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, – до нічого нездатний!...
11 Бо як прилягає цей пояс до стегон чоловіка, так притвердив Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, – говорить Господь, – щоб стали народом Мені і йменням, і хвалою та пишнотою, – та вони не послухались!
Бог не випадково наказав Єремії купити саме льняний пояс – адже одяг з льону носили священики – Левит 16 розділ:
4 Він зодягне священного льняного хітона, і льняна спідня одіж буде на тілі його, і підпережеться льняним поясом, і обвинеться льняним завоєм, – вони священні шати. І обмиє в воді своє тіло, та й зодягне він їх.
Згідно Божої обітниці, ізраїльтяни мали б стати царством священиків для всього людства – Вихід 19 розділ:
5 А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати заповіту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля – то Моя!
6 А ви станете Мені царством священиків та народом святим. Оце ті речі, що про них будеш казати Ізраїлевим синам».
Отож, на прикладі Єремії, який певний час носив того льняного пояса, Бог продемонстрував, як мав би бути припасованим до Нього ізраїльський народ (11 вірш). Та через їхню невірність Він їх відкинув, і навіть вказав куди – у річку Євфрат, яка була головною річкою Вавилону. І, як показує історія, так і сталось – невдовзі невірний юдейський народ було вигнано до Вавилону.
Тут варто зауважити, що, як можна зрозуміти з контексту книги Єремії, на той час Єремія перебував в Юдеї – а це доволі далеко від річки Євфрат, яка протікала на теренах тогочасного Вавилону. Тож малоймовірно, щоб Єремія ходив саме туди ховати пояс. В оригіналі місце, яке в цьому пророцтві подається як річка Євфрат (4 вірш), в давньоєврейському тексті подається як «Перат». Деякі дослідники Біблії вважають, що це село неподалік Єрусалиму, а інші – що це невеличка річка в місцевості проживання Єремії. Але в грецькому перекладі (вочевидь, давньогрецький переклад Септуагінта – який є основою для багатьох сучасних перекладів) вже подається як річка Євфрат. Тож тут, мабуть, певним чином присутня гра слів – вочевидь у співзвучності. Тож Євфрат, нехай навіть символічно, буде правильно – адже, як ми вже вказали вище, саме туди – у Вавилон, – і було вигнано юдеїв.
Та не лише ізраїльтяни мали б бути царством священиків для всього людства – після того, як юдеї відкинули та вбили Його Сина Ісуса Христа, Бог обрав Собі інший народ – зі всіх народів (див. «Обраний народ»), – послідовників Вчення Ісуса Христа – 1 Петра 2 розділ:
9 Але ви – вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,
З часом учні Ісуса Христа трансформувалися у сучасний християнський світ – який, як колись ізраїльтяни, також покинув Бога та Його Заповіді. Тож з ними станеться те саме, що й з їхніми невірними попередниками:
- Падіння корони:
12 І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдюк вином наповняється. І відкажуть тобі: «Чи ми справді не знаєм, що всякий бурдюк вином наповняється?»
13 І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось наповню Я п'янством усіх мешканців Краю цього, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх мешканців Єрусалиму.
П’янство тут – це омана, затьмарення розуму, – що підтверджує 16 вірш. Перед загрозою нападу Вавилонської імперії юдеї чинили не розумно – покладались на фальшивих богів та на власний розум, – а про Істинного Бога й думати не хотіли. Так і сучасний християнський світ – перед загрозою нападу зі сторони агресивної Росії покладається на сучасні технології та на власний розум, – про Бога й не згадують. Тож Бог, як юдеям часів Єремії, дасть провідникам сучасного Заходу затьмарення розуму – як від вина, – що спровокує хибні рішення, замішання та внутрішні конфлікти:
14 І розіб'ю їх одного об одного, разом батьків та синів, говорить Господь, – Не змилуюся, і не змилосерджусь, і не пожалію, щоб їх не понищити!
15 Послухайте ви та візьміть до ушей, – не вивищуйтеся, бо Господь це сказав!
16 Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він темно, і поки на темних горах не спіткнуться вам ноги! І будете ви сподіватися світла, а Він зробить це темрявою та вчинить імлою...
Ці слова співзвучні зі словами Ісуса Христа в Матвія 24 розділ:
29 І зараз, по скорботі тих днів, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться.
Що стосовно юдеїв часів Єремії, що стосовно сучасного світу – мова про День Господній, – який, як ми звертали увагу в попередньому розділі, є темрявою – про що сказано і в Амоса 5 розділ:
18 Горе тим, що жадають Господнього дня, – нащо це вам день Господній? Він не світло, а темрява!
19 Це так, коли хто утікає від лева, – і ведмідь спотикає його! І він убігає до дому, і оперся своєю рукою об стіну, – аж гадюка кусає його...
20 Чи ж не є день Господній темнота, а не світло, і хіба він не темний, і сяйва немає у ньому?
Отож, як закликає Бог в 16 вірші, Йому варто віддати належну славу ще ДО того часу, коли зробить Він темно. Та світ, як бачимо, робити цього не поспішає… Тому з правителів сучасного Заходу – основою якого і є християнський світ, – спаде корона їхньої слави – вони втратять владу:
17 А коли ви цього не послухаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої гордости, й око моє проливатиме сльози, і зайдеться сльозою, бо стадо Господнє займуть у полон!...
18 Скажіть до царя й до царевої матері: Сідайте додолу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!
На той час царем був Єгояхін – якому в час зацарювання виповнилося 18 років, і який, як сказано в Писанні, робив зло в Господніх очах. Його матір Нехушта, вочевидь, допомагала йому царювати. Після захоплення Єрусалиму Вавилонський цар відвів їх у полон до Вавилону (2 Царів 24:8-17).
19 Південні міста позамикані будуть, і не буде, хто б їх відчинив, – вигнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілком!
Можновладці сучасного Заходу також втратять свою владу та статки, і будуть вимушені підкоритися Кремлівській владі – нападнику з півночі:
- Кара з півночі:
20 Зведіть ваші очі, й побачте отих, що приходять із півночі: де череда та, що дана тобі, отара пишноти твоєї?
Вочевидь, втрата череди якраз і вказує на втрату влади.
21 Що ти скажеш, о дочко Сіону, як Він над тобою панами поставить отих, яких ти навчила була за довірених бути, – чи ж муки не схоплять тебе, немов ту породіллю?
И перекладі Хоменка цей вірш звучить так:
21. Що скажеш, як настановить старшувати над тобою твоїх коханців, яких ти сама принадила до себе? Чи не схоплять тебе болі, як жінку, що породжує?
Тобто, серед країн Заходу будуть зрадники, які підтримають Росію – і їх Кремль поставить головувати над колишніми союзниками. Та навіть знаючи це, невірні Богові народи змінюватися не захочуть:
- Невиправні злочинці:
22 коли ж скажеш у серці своєму: «Чому такі речі спіткали мене?» – за численні провини твої відкриті подолки твої, оголені ноги твої силоміць!
23 Чи мурин відмінить коли свою шкіру, а пантера – ті плями свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навчені чинити лихе!
В перекладі Хоменка цей вірш звучить так:
23. Хіба може чорношкірий перемінити свою шкіру або леопард – плями свої? Отак і ви, – чи зможете добро чинити, звикши зло робити?
Тобто, як стародавній невірний ізраїльський народ, так і невірний християнський світ виявився невиправним – і добрим не стане. Тож Бог виявить (оголить) всю їхню лиху сутність та розпорошить по світу:
24 Тому розпорошу їх, мов ту полову, що з вітром з пустині летить:
25 Оце жеребок твій, це уділ, який Я відміряв тобі, – говорить Господь, – бо забула Мене та надіялася на неправду!
26 І закочу теж подолки твої над обличчя твоє, – і покажеться ганьба твоя:
27 твої перелюбства й іржання твої, сором блуду твого на полі на пагірках, – Я бачив гидоти твої... Горе тобі, Єрусалиме, що не очистишся! Доки ж іще?»
В перекладі Хоменка цей вірш звучить так:
27. Твої перелюби, твоє яріння, твоя зухвала розпуста! По пагорбах і в полі бачив я твої гидоти. Горе тобі, Єрусалиме! Очиститись не хочеш. Докіль ще будеш зволікати?»
Викриття Богом провин невірного народу – а в наш час невірного християнського світу, – не спонукуватиме їх до виправлення.
Ці вірші нагадують пророцтво з Об’явлення 17 розділ:
16 А десять рогів, що ти бачив їх, та звірина, вони зненавидять розпусницю, спустошать її й обнажать, і з'їдять її тіло, і огнем її спалять.
Сучасний Захід – основною складовою якого є християнський світ, – в наш час є основою Вавилону великого (див. «Вавилон»). І лиху сутність Заходу (Вавилону великого) – згідно Божої волі, – в Останні Дні викриє Росія з союзниками…