Єремії 6 розділ
Продовження осуду невірного Божого народу, та звістка про те, що народ з півночі вже піднімається. Хоча це пророцтво стосується стародавньої Юдеї та нападу Вавилонської імперії, воно є прообразом на сучасний невірний Божий народ – на невірний та егоїстичний християнський світ в особі Об’єднаної Європи.
Зло з півночі
- Втікайте від спустошення:
1 Утікайте, сини Веніямина, з середини Єрусалиму, і засурміте в сурму у Текої, і знак підійміть на Бет-Гаккерем, бо з півночі грізно підноситься зло та велике нещастя!
Цікаво, що з юдейського Єрусалиму закликається втікати саме синів Веніямина. Після розділення Ізраїля на два царства в Юдейському царстві залишилось два плем’я – Юди та частина племені Веніямина, – тож це плем’я численним там не було. Можливо, причина ховається в символічному значенні синів Веніямина – які в Яковому пророцтві символізують вірних Богові людей в час Кінця, і які будуть визнані братами Христа (Буття 48 розділ).
Цей заклик до втечі нагадує заклик Ісуса Христа в Матвія 24 розділ:
15 Тож, коли ви побачите ту «гидоту спустошення», що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, – хто читає, нехай розуміє, –
16 тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають.
----------------------------------
21 Бо скорбота велика настане тоді, «якої не було з первопочину світу аж досі» й не буде.
22 І коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться.
В 22 вірші Ісус Христос згадує про певних вибраних – яких, вочевидь, і символізують сини Веніямина. Саме їх Бог виведе з системи сучасного грішного людства – з Вавилону великого (див. «Вавилон»). І після того, як Бог збере та виведе Своїх вірних – як показують Біблійні пророцтва, – невірний Західний світ буде остаточно зруйновано:
2 І викореню Я Сіонську дочку, вродливу та випещену.
3 Пастухи поприходять до неї з своїми стадами, понапинають намети навколо при ній, кожен місце своє випасатиме.
Ці слова вказують, що край буде спустошено – стане місцем випасання худоби.
4 Приготуйте війну проти неї, вставайте та вдармо опівдні! Горе нам, бо минає вже день, бо вже тягнуться тіні вечірні!
5 Уставайте та підемо вночі і понищмо палати її!
Тут чомусь говориться про намір вдарити опівдні – та удару не буде, – а після цього закликається до удару вночі. Як ми вже зрозуміли з розглянутих вище віршів, це пророцтво Єремії, як і інші, стосується часу Кінця. І як ми вже вказували на сторінках нашого сайту, в Біблійних пророцтвах стародавній невірний Єрусалим може символізувати сучасну невірну християнську Європу – як історичний центр християнства, сучасного невірного Божого народу. Тож це пророцтво Єремії може вказувати на два етапи загрози нападу на Європу – де опівдні може вказувати на очевидність загрози нападу – якого не станеться, а ніч – на несподіваний прихований напад. І перед цим відбуватиметься підготовка до цього руйнівного нападу:
6 Бо так промовляє Господь Саваот: Постинайте дерева та вала насипте при Єрусалимі! Він те місто, що має зруйноване бути, в ньому повно насильства:
7 як виприскує воду свою джерело, так виприскує він своє зло... Насилля й грабіж чуті в ньому, перед обличчям Моїм безперестань хвороба та рана...
Описане в 6 вірші сталося з Єрусалимом в часи нападу Вавилонського царя Навуходоносора – в 587 році до н.е. Схожі події відбувалися і в 70 році н.е. – коли римляни також захопили та зруйнували Єрусалим (див. «Паралель»). Вочевидь, схоже буде і в наш час – коли Росія нападе на Європу, – яка, як ми вже сказали, символізує стародавній Єрусалим. Втім, що тоді, що тепер – знищення можна було б уникнути. Але для цього є умова:
- Заклик до Єрусалиму:
8 Будь навчений, Єрусалиме, щоб душа Моя не відвернулась від тебе, щоб тебе не вчинив Я спустошенням, незаселеним краєм!
9 Так говорить Господь Саваот: Позбирають дорешти останки Ізраїля, мов виноградові рештки, – простягни свою руку, немов виноградар по грона!
10 До кого я буду казати та свідчити буду, – і слухатимуть? Необрізане ось їхнє вухо – і слухати уважно не можуть вони, ось слово Господнє для них стало посміхом – вони не жадають його!
В більш давні часи, як і в часи Єремії – коли Божий народ покидав свого Бога, – Він, намагаючись повернути їх на правильний шлях, насилав на них кари. Тобто, Бог завжди попереджав та закликав покаятися. Та все було марно – вони не бажали приймати повчання. В наш час ситуація не інша – попри неодноразові удари, Європа не бажає вчитися та прислухатися до Божих настанов. Адже Європейські народи не винесли уроків ні з Першої світової війни, ні з Другої світової – вони весь час роблять одні й ті ж помилки, а слово Господнє для них стало посміхом – вони не жадають його. Така зневага справедливо викликає Божий гнів:
- Божий гнів на невірний народ:
11 І гніву Господнього повен я став, змучився я, його стримуючи, – на вулиці виллю його на дітей та на збір юнаків одночасно, бо схоплені будуть чоловік із жінкою, старий із віджилим літа,
12 і дістануться іншим доми їхні, теж поля та жінки... Бо Я руку Свою простягну на мешканців цієї землі, говорить Господь.
13 Бо вони від малого свого й до великого, – усі пожадливі на зиски, і від пророка та аж до священика роблять неправду...
14 І рани народу Мого легковажно лікують, говорячи: «Мир, мир», а миру нема!
Ці слова відповідають стану сучасного невірного християнського світу – зиск стоїть в основі. Саме тому, незважаючи на агресивні дії Росії по відношенню до інших країн та неодноразове порушення нею міжнародних законів (не кажучи вже про Божі принципи), країни Заходу продовжують торгувати з Кремлем. Вочевидь, саме тому провідники Об’єднаної Європи, сподіваючись на захист НАТО, довгий час не вірили у можливість нападу Росії – навіть попри те, що та не вельми приховує свої наміри. Тож при такій відвертій загрозі християнська Європа про Бога навіть не згадує:
15 Чи вони засоромилися, що гидоту робили? не засоромилися ані трохи вони й застидатись не вміють... Тому-то впадуть між упалими в часі, – коли їх навіщу Я, спіткнуться, говорить Господь.
Та навіть за таких обставин, Бог все одно дає застереження та закликає навернутися:
- Верніться на добру дорогу:
16 Так говорить Господь: «На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про давні стежки, де то добра дорога, – то нею ідіть, і знайдете мир для своєї душі! Та вони відказали: «Не підемо!»
17 І Я сторожів був поставив над вами, говорячи: Прислухайтесь до голосу сурми! Та вони відказали: «Не будем прислухуватись!»
Божі принципи є у вільному доступі на теренах всього так званого Заходу – там чимало християнських церков та проповідників. Тож в Європі лунають голоси здорового глузду, які закликають цінувати Божі Закони – і не виключено, що по мірі наближення нападу Росії, таких голосів ставатиме все більше. Та чути їх, вочевидь, не хоче ніхто...
- Божий присуд невірному народові:
18 Тому слухайте, люди, і пізнай, ти громадо, що станеться з ними.
19 Послухай, ти земле: Ось Я веду на народ цей лихе, плід їхніх думок, бо до слів Моїх не прислухались вони, а Законом Моїм погордили!
20 Навіщо Мені те кадило, що з Шеви приходить, запашний очерет із далекого краю? Цілопалення ваші не любі Мені, ваші ж жертви Мені не приємні!
21 Тому-то Господь каже так: Ось Я дам спотикання оцьому народові, і спіткнуться об них разом ваші батьки та сини, сусід та приятель його, – і загинуть!
Вочевидь, у своїй невірності тодішні жителі Юдеї якось намагалися служити Богові на свій лад. Так і в наш час мешканці невірної християнської Європи – варто визнати, не масово, – та все ж подекуди церковні служби відвідують, певні ніби християнські свята відзначають. Та через невірність – що тоді, що тепер, – Бог не приймає такого служіння. Тож вони спіткнуться – і загинуть:
- Ось приходить народ із північного краю:
22 Так говорить Господь: Ось приходить народ із північного краю, і збуджується люд великий із кінців землі.
23 Лука та ратище міцно тримають, жорстокі вони й милосердя не мають, їхній голос, як море реве, і гарцюють на конях вони... Ушикований, мов чоловік той до бою, на тебе, о дочко Сіону!
Згадка про рев моря наводить на думку вірші з Ісаї 57 розділ:
20 А ті несправедливі – як море розбурхане, коли бути спокійним не може воно, і коли води його багно й мул викидають.
21 Для безбожних спокою немає, говорить Господь!
І так справді є в наш час – серед безбожних народів спокою немає... – чим далі – тим більше…
Як можна зрозуміти з Біблійних пророцтв, народом з півночі є сучасна Росія. І саме вона з союзниками є тими поганами (несправедливі безбожники), про яких згадував Ісус Христос, описуючи ті ж події що й Єремія, в Луки 21 розділ:
24 І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі народи, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скінчиться час тих поган...
Отож, в Останні Дні саме дії агресивної Росії розбурхають світ несправедливого та безбожного людства. І це лякатиме народи:
24 Як почули ми звістку про нього, омліли нам руки, обняла нас тривога та біль, немов в породіллі...
25 Не виходьте на поле й не йдіте дорогою, бо в ворога меч та страхіття навколо!
26 Дочко народу Мого, – веретою підпережись та качайся у попелі! Справ жалобу собі, немов над однородженим, голосіння гірке, – бо прийде зненацька руїнник на нас!
- Випробувач:
27 Я дав був тебе випробовувачем у народі Моїм, за твердиню, щоб ти знав і випробовував їхню дорогу.
Цими словами Бог звертається до Єремії – саме він, виголошуючи Божий осуд невірному народові, в ті часи був, так би мовити, випробувачем придатності невірного Божого народу:
28 Вони всі відступники над відступниками, чинять наклепи, усі вони мідь та залізо, вони згубники!...
29 Спалилося духало, від огню зникло оливо, – надармо старанно розтоплювано, бо злих не відділено...
30 Сріблом відкиненим названо їх, бо Господь їх відкинув».
Через Єремію Бог засвідчив, що майже весь народ зіпсований – вартий відкинення, – що й сталося, коли Бог відправив юдеїв у вигнання до Вавилону.
Так і в Останні Дні – через Свого пророка – вочевидь символічного пророка Іллю (див. «Ілля»), – Бог засвідчить невірність безбожного християнського світу – в особі невірної Європи, як історичного центру християнства, – та віддасть на руйнування народу з півночі – агресивній та безжалісній Росії, яка буде в Божих руках знаряддям Його кари (див. «Знаряддя»).