Частина третя
Слово у брамі Господнього дому
Єремії 7 розділ
Бог наказує Єремії звернутися від Його Імені до Юдейського народу з закликом покинути злі вчинки та навернутися до Нього. Кара за невірність.
Не молись за народ цей
- Поправте дороги свої:
1 Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
2 «Стань у брамі Господнього дому, і прокажеш там слово оце та промовиш: Послухайте слово Господнє, ввесь Юдо, що ходите брамами цими вклонятися Господу.
Вочевидь, звернення до тих, хто ходить брамами цими вклонятися Господу – це звернення до тих, хто мав би почути. До того ж, виголошення Божого Слова в брамі Господнього дому – тобто храму, – мало б підкреслити, що це Слово саме від Бога.
3 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Поправте дороги свої й свої вчинки, й Я зроблю, що ви житимете на цім місці!
4 Не надійтесь собі на слова неправдиві, щоб казати: Храм Господній, храм Господній, храм Господній отут!
Тобто, юдеї сподівалися, що наявність Господнього храмі в Єрусалимі врятує їх. Та не це було (і є) запорукою спасіння:
5 Бо якщо ви насправді поправите ваші дороги та ваші діла, якщо один одному будете справді чинити справедливо,
6 не будете тиснути чужинця, сироту та вдову, не будете лити невинної крови на місці цьому, і за іншими богами вслід не підете собі на біду, –
7 то зроблю, що ви пробуватимете на цім місці, у Краю, що його дав Я вашим батькам відвіку навіки!
Отож, навіть попри те, що Бог уже вирішив покарати Свій невірний народ, це покарання можна було відмінити…
З часів Єремії минуло вже чимало часу, але ці давні Божі вимоги актуальні і в наші дні – вони справді для загального блага всього людства. Та що тоді, що тепер – нечестивих людей благо інших людей не цікавить:
- Вертеп розбійників:
8 Ось собі ви надієтеся на слова неправдиві, які не допоможуть:
9 Чи ви будете красти, вбивати й перелюб чинити, і присягати фальшиво, й кадити Ваалові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте, –
10 а потім ви прийдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім'ям Моїм, і скажете: «Урятовані ми», щоб чинити гидоти всі ці?
11 Чи вертепом розбійників став оцей дім, що Ім'я Моє кличеться в ньому, на ваших очах? І Я оце бачу, говорить Господь...
Вочевидь, в питанні безпеки юдеї більше покладали надію на свій статус як Божого народу та на Господній храм в Єрусалимі – що тільки через це Бог вже спасатиме їх. Та в 11 вірші Бог прямо каже, як саме Він бачить їхні вчинки – вони перетворили дім, де кличеться Його Ім’я, на вертеп розбійників. Тож, як каже Бог, діла важливіші від статуса. І приклад цьому є:
- Погляньте, що сталося з Шіло:
12 Бо підіть-но до місця Мого, що в Шіло, де Я спочатку вчинив був перебування для Ймення Свого, і побачите, що вчинив Я йому через лукавство Мого народу Ізраїлевого...
З часу поселення в Обіцяній Землі, Шіло був першим адміністративним та культовим центром всіх Ізраїлевих племен. Після розділення Ізраїлю на два царства Шіло залишилося на теренах Ізраїльського царства, і разом з іншими містами цього царства було зруйноване ассирійцями 721 року до н.е. – задовго до пророкування Єремії.
Отож, Бог вказує, що будь-яке святе місце може перестати таким бути – якщо Він його відкине:
13 Тепер же за те, що ви робите всі оці вчинки, – говорить Господь, – і що Я говорив був до вас, промовляючи пильно, але ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказали, –
14 то зроблю цьому домові, що кликалось в ньому Ім'я Моє, що на нього надієтесь ви, і місцю цьому, що Я дав його вам та вашим батькам, так само, як Я був зробив для Шіло, –
15 і відкину Я вас від обличчя Свого, як відкинув усіх ваших братів, усе насіння Єфремове!...
В Біблії Єфремом (насінням Єфремовим) може називатися весь народ Ізраїлевого царства (всі десять племен) – який в часи Єремії уже справді був відкинутий, – адже мешканці Ізраїльського царства уже були розпорошені по Ассирійській імперії. Тож мешканцям Юдеї варто було взяти це до уваги. Та вони на це не зважали…
- Не молись за цей народ:
16 А ти не молись за народ цей, і благання й молитви за них не здіймай, і Мене не проси, – бо не вислухаю Я тебе!
17 Хіба ти не бачиш, що роблять вони в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму:
18 Діти дрова збирають, а батьки розкладають огонь, жінки ж місять тісто, щоб спекти калачів тих жертовних «небесній цариці», і ллють литі жертви для інших богів, на досаду Мені...
19 Та хіба ображають Мене, говорить Господь? Хіба не себе самих, щоб сором покрив їхні обличчя?
Юдеї мали Господній храм, мали Мойсеєвий Закон – вони знали Божі вимоги та заборони. Принаймні, могли їх взнати – хоча б від Божих пророків. Але вони відверто зневажали Бога – від малого і до великого служили фальшивим богам. Тож молитва за такий невірний народ була марною – єдиним шляхом спасіння для них, як не раз вказував Бог, було повернення до Нього та виконання Його настанов. А так як вони чути та змінюватися не бажали, а все більше зневажали свого Бога, то гнів Його уже палав:
- Гнів Господній:
20 Тому Господь Бог промовляє отак: Ось ллється Мій гнів і Моя лють на це місце, на людину й худобу, і на польові дерева та на земні плоди, – і палатиме він, і не згасне!
21 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте свої цілопалення до жертов ваших, і їжте м'ясо,
22 бо Я не говорив батькам вашим, і не наказував їм того дня, як виводив їх із краю єгипетського, про справи цілопалення й жертви.
23 Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви будете народом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу вам, щоб вам було добре.
Після того, як Бог вивів ізраїльтян з Єгипту, першим ділом Він дав їм Десять Заповідей та настанови щодо буденного життя. І лише після цього Він дав їм вказівки щодо жертвоприношень. Тобто, не жертвоприношення є основою вірності Богові, а послух Його Словам – 1 Самуїлова 15 розділ:
22 І сказав Самуїл: «Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке, як послух Господньому голосу? Таж послух ліпший від жертви, покірливість – краща від баранячого лою!
Цього ж стосуються слова в Осії 6 розділ:
6 Бо Я милости хочу, а не жертви, і Богопізнання – більше від цілопалень.
Ці слова цитував Ісус Христос – Матвія 12 розділ:
7 Коли б знали ви, що то є: «Милости хочу, а не жертви», то ви не судили б невинних...
Тобто, жертва без послуху нічого не варта, а от послух Бог завжди оцінить…
Це не вперше Бог закликає Свій народ до послуху, і вказує якою буде їхня нагорода за це – Повторення Закону 30 розділ:
15 Дивися: я сьогодні дав перед тобою життя та добро, і смерть та зло.
16 Бо я сьогодні наказую тобі любити Господа, Бога свого, ходити Його дорогами, та додержувати заповіді Його, і постанови Його, і закона Його, щоб ти жив, і розмножився, і поблагословить тебе Господь, Бог твій, у Краї, куди ти входиш на насліддя.
17 А якщо серце твоє відвернеться, і не будеш ти слухатися, і даси себе звести, і станеш вклонятися іншим богам, і будеш їм служити,
18 я сьогодні представив вам, що конче погинете ви, недовго житимете на цій землі, до якої ти переходиш Йордан, щоб увійти туди на оволодіння її.
19 Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, – життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє,
20 щоб любити Господа, Бога свого, щоб слухатися голосу Його та щоб линути до Нього, бо ж Він життя твоє, і довгота днів твоїх, щоб сидіти на цій землі, яку заприсягнув Господь батькам твоїм Авраамові, Ісакові та Якову, дати їм».
Втім, як показує Біблійна історія стародавнього Ізраїлю, попри такі Божі запевнення, ізраїльтяни переважно вибирали відступництво:
24 Та не слухали й не нахилили вони свого вуха, а ходили за радами та за упертістю серця лихого свого, і стали до Мене плечима, а не обличчям.
Та попри це, Бог все одно неодноразово намагався навернути Свій невірний народ на істинний шлях:
- Божа наполегливість та впертість народу:
25 Від того дня, коли ваші батьки вийшли з краю єгипетського, аж до дня цього, посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків, посилав щодня пильно.
26 Та вони не слухалися Мене, і вуха свого не схиляли, і показали себе твердошийними, зло чинили ще більш від батьків своїх...
Бог не один раз вказував на цю властивість Свого впертого народу – Єремії 35 розділ:
15 І посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків рано та пізно, говорячи: Верніться-но кожен зо своєї злої дороги, та виправте вчинки свої, і не ходіть за іншими богами, щоб служити їм, і сидіть на тій землі, що Я дав вам та вашим батькам! Та не схилили ви свого уха, і не послухались Мене.
5 Ми прогрішилися та чинили беззаконня, і були несправедливі, і бунтувалися, і відверталися від Твоїх заповідей та від постанов Твоїх.
6 І не прислухалися ми до Твоїх рабів пророків, що говорили в Твоїм Імені до наших царів, наших начальників та наших батьків, і до всього народу землі.
Про цю ж властивість ізраїльтян згадував Ісус Христос – Матвія 23 розділ:
37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, – та ви не захотіли!
Отож, попри спротив невірного народу, Єремія також мав доносити їм Божі слова:
27 І ти будеш казати їм ці всі слова, та не будуть вони тебе слухати, і будеш ти кликати до них, та вони тобі відповіді не дадуть...
28 І скажеш до них: Оце той народ, що не слухався голосу Господа, Бога свого, і поуки не брав, – загинула правда, і зникла з їхніх уст...
Варто визнати, що не лише стародавній ізраїльський народ виявляв невірність своєму Богові – з новим Божим народом – започаткованим Ісусом Христом християнським світом, – ситуація не краща, – вони також ходять за радами та за упертістю серця лихого свого, і стали до Бога плечима, а не обличчям…
- Злочинні Юдині сини:
29 Обстрижи ти волосся своє та й відкинь, на лисих горах здійми жалісний спів, бо відкинув Господь і покинув плем'я Свого гніву!
30 Бо Юдині сини чинять зло в Моїх очах, – говорить Господь, – поклали гидоти свої в тому домі, що в нім кликалося Моє Ймення, щоб збезчестити його...
31 І побудували ті жертовні пагірки Тофета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та дочок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не приходило...
Всі Божі Заповіді та Закони вказують на Його повагу до життя взагалі, та любов до людей зокрема. А юдеї вдавалися навіть до людських жертвоприношень – чого Богові на серце не приходило. Тож наскільки огидним це було для Нього! Тому Він не залишив такі жахливі переступи без кари:
- Покарання злочинного народу:
32 Тому-то приходять ось дні, – говорить Господь, – що не буде вже кликатись «Тофет» місце це чи «Долина Бен-Гіннома», а тільки «Долина вбивства», і будуть ховати у Тофеті через брак місця на погреб.
33 І стане труп цього народу за стерво небесному птаству та земній звірині, і не буде, хто б їх відстрашив!...
34 І спиню в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий, голос молодого та голос молодої, – бо руїною стане цей Край!
Як пам’ятаємо, Єремія почав пророкувати в часи юдейського царя Йосії – Єремії 1 розділ:
1 Слова Єремії, сина Хілкійїного, з священиків, що в Анатоті, у Веніяминовому краї,
2 що було до нього Господнє слово за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя, тринадцятого року його царювання.
А цар Йосія, як розповідається в 2 Царів 23 розділ, якраз і поруйнував у долині Бен-Гіннома жертівники поганським богам та повбивав багатьох служителів культу цих богів – тобто, занечистив місця їхнього огидного поклоніння фальшивим богам. Тож слова цього пророцтва Єремії сповнились доволі швидко після їхнього виголошення. Щоправда, після цього Божий гнів на невірний народ не спинився – і виголошені в 33 та 34 віршах слова сповнились в повній мірі на всьому невірному народі тих часів.
У розглядуваних пророцтвах Єремії присутні паралелі і з нашим часом. Так – людських жертвоприношень зараз ніхто не практикує, – відкрито. Але все ж вони присутні – в наш час людські жертви приносяться на жертівник наживи та збагачення. Можновладці сучасного світу не зважають на страждання та біль простого люду в бідних країнах, та й у власних країнах також. Фармацевтичні компанії та інші корпорації – всі дослідження в першу чергу стосуються збагачення. До цього ще можна додати і символічний жертівник війни – чимало людських життів було покладено туди заради примх тих чи інших правителів християнського світу у численних війнах від часів Ісуса Христа – в Хрестових походах, наприклад, чи світових війнах минулого сторіччя. Тому й будуть вулиці невірного християнського світу наповненні трупами та їхні міста поруйновані…