Єремії 17 розділ
Схильні до гріха юдеї марно покладаються на людське керівництво. Божий Суд над людством та благословення тих, хто шануватиме День Божого Відпочинку.
Невигойне серце
- Гріх Юди на серці:
1 Гріх Юдин написаний рильцем залізним, діямантовим вістрям він виритий на таблиці їхнього серця, і на рогах жертовників їхніх.
2 Як про синів своїх, так пам'ятають про жертовники свої та своїх Ашер при зеленому дереві, на високих підгірках,
3 про гору на полі. Багатство твоє й твої скарби на здобич віддам, пагірки жертовні твої – за гріх по всіляких границях твоїх.
*Ашера – ханаансько-фінікійська богиня-мати, покровителька плодючості. Ще Ашерами називали ідолів у поклонінні їй.
Як і інші пророцтва Єремії, ці слова можна віднести не лише до стародавніх юдеїв часів Єремії, але й до наступного Божого народу – християнського світу. Адже й вони, як і стародавні юдеї, мають у вільному доступі Боже Слово – Біблію, – та все ж весь час відвертаються від Бога – так, ніби схильність до гріха записана на їхньому серці. Втім, як сказано далі в 9 вірші, так воно і є – зі всіма людьми – Римлян 7 розділ:
18 Знаю-бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу.
19 Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.
20 Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
21 Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, – що зло лежить у мені.
Саме тому країни християнського Заходу – і Європа зокрема, – будуть пограбовані та спустошені, – і потраплять під владу нападника – Кремля:
4 І опустиш ти руку свою спадку свого, що Я дав був тобі... І вчиню, що ти будеш служити своїм ворогам у тім краї, якого не знаєш, бо огонь запалили ви в гніві Моїм, й аж навіки палатиме він!
Вочевидь, в час Кінця – в таких важких умовах, – чимало людей будуть надіятися на допомогу від людських керівників – що є хибним кроком:
- Марна надія:
5 Так говорить Господь: Проклятий той муж, що надію кладе на людину, і робить раменом своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!
6 І він буде, як голий той кущ у степу, і не побачить, щоб добре прийшло, і він пробуватиме в краї сухому в пустині, у краї солоному та незамешканому...
Ці слова нагадують слова царя Давида в 146 Псалмі:
3 Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема:
4 вийде дух його – і він до своєї землі повертається, – того дня його задуми гинуть!
Людські керівники та можновладці можуть думати, що в ці важкі часи, що насуваються на цей світ – які насправді є Останніми Днями, – вони можуть контролювати ситуацію та події. Та вони побачать, що всі їхні зусилля та сподівання марні – як і тих, хто надіється на них. Лише ті, хто відсторониться від цього світу що гине та покладе свої сподівання на Бога, зможуть встояти у ці важкі часи:
- Благословенний, хто надіється на Господа:
7 Благословенний той муж, що покладається на Господа, що Господь – то надія його!
8 І він буде, як дерево те, над водою посаджене, що над потоком пускає коріння своє, і не боїться, як прийде спекота, – і його листя зелене, і в році посухи не буде журитись, і не перестане приносити плоду!
Як і вище, ці слова також співзвучні з іншими словами царя Давида – в 1 Псалмі:
1 Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків,
2 та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує!
3 І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєчасно, і що листя не в'яне його, – і все, що він чинить, – щаститься йому!
Бог завжди підтримує Своїх вірних, і особливо це буде видно в наш час – час Кінця – Ісаї 40 розділ:
29 Він змученому дає силу, а безсилому – міць.
30 І помучаться хлопці й потомляться, і юнаки спотикнутись – спіткнуться,
31 а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати – і не потомляться, будуть ходити – і не помучаться!
Отож, як би важко не було, – вірні Богові люди встоять у важкі часи Кінця, що насуваються на світ – в час, коли Бог почне судити невірне людство:
- Божий Суд:
9 Людське серце найлукавіше над все та невигойне, – хто пізнає його?
10 Я Господь, що досліджує серце, що випробовує нирки, щоб кожному дати згідно з путтю його, за плодом учинків його.
Бог знає «серце та нирки» людини – тобто, потаємні думки, схильності та риси кожного. Тож суд Його справедливий – і всі несправедливі будуть засуджені:
11 Куропатва висиджує яйця, яких не принесла, – це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безумним при своєму кінці...
Чимало багатих людей в наш час, бачачи, що світова система руйнується, сподіваються пережити ці важкі часи – які насправді є часами Кінця, – покладаючись на свої багатства. Та, як розуміємо, в час Божого суду це їм не допоможе – і багатство своє вони втратять, і через сподівання на нього вчинки їхні будуть безумними. Тож, як ми вже вказали вище, найкраще по допомогу звертатися до Бога:
- Молитва Єремії:
12 Трон слави, високий від віку, – це місце нашої святині!
13 Надіє Ізраїлева, Господи, – посоромлені будуть усі, хто Тебе залишає! Ті, що Мене покидають, на піску будуть списані, бо вони покинули Господа, джерело живої води.
Записані на піску – це записані не надійно, короткочасно.
14 Уздоров мене, Господи, і буду вздоровлений я, спаси Ти мене, і я буду спасений, – бо Ти слава моя!
15 Ось вони мені кажуть: «Де слово Господнє? Нехай воно прийде!»
В перекладі Хоменка цей вірш звучить так:
15. Ось вони мені говорять: «Де ж воно, те слово Господнє? Нехай вже збудеться нарешті!»
Що в часи Єремії, що в наш час – пророцтва виголошуються, а події, передбачені ними, ніби затримуються – все не сповняються. Тож це у багатьох викликає скептицизм та насмішки. Та про це попереджав апостол Петро в 2 Петра 3 розділ:
3 Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями,
4 та й скажуть: «Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння».
5 Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена словом Божим,
6 тому тодішній світ, водою потоплений, згинув.
7 А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей.
Як і Єремії свого часу, так і символічному пророкові Іллі в Останні Дні не варто зважати на таких насмішників – а продовжувати робити свою, довірену Богом, справу:
16 А я не відтягавсь бути пастирем в Тебе, не жадав злого дня, Ти це знаєш, – що виходило з уст моїх, те перед лицем Твоїм явне було.
Як ми могли читати в 1 розділі, Єремія не просився сам бути Божим пророком – це Бог його обрав. І, як Єремія каже в цих словах, він не відмовлявся від Божого завдання. І хоча він звіщав про покарання невірного народу – про злий день, – та сам він цього не прагнув та не бажав народові – навіть в його книзі декілька разів записано, як він просив Бога про милість для народу. Тож Бог правді все це знав – що Єремія вірний Йому та не бажає іншим зла. Та, вочевидь через лиху звістку, у нього було чимало ворогів – тож Єремія просив про захист, – і він дня зла, і від ворогів:
17 Не будь Ти для мене страхіттям, – на день зла Ти моє пристановище!
18 Бодай посоромились ті, хто мене переслідує, а я щоб не був посоромлений, нехай побентежені будуть вони, а я хай не буду збентежений, день злого на них наведи та зламай їх подвійним зламанням!
Виходячи з того, що пророцтва Єремії стосуються й часу Кінця, то ці слова нагадують вірші з Об’явлення 3 розділ:
10 А що ти зберіг слово терпіння Мого, то й Я тебе збережу від години випробовування, що має прийти на ввесь всесвіт, щоб випробувати мешканців землі.
Можливо, як Бог свого часу захистив та врятував Єремію, так Він захистить та врятує Свого символічного пророка Іллю в Останні Дні, а також і інших Своїх вірних слуг – які прагнутимуть приходу Його Царства:
- Святіть суботу:
19 Так промовив до мене Господь: Іди, і станеш у брамі синів народу, що юдські царі входять нею та нею виходять, та по всіх брамах Єрусалиму.
20 І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеє, та всі мешканці Єрусалиму, що входите брамами тими.
21 Так говорить Господь: Стережіться за душі свої, і не носіть тягару за суботнього дня, і не носіть його брамами Єрусалиму.
22 І не носіть тягару з домів ваших суботнього дня, і жодної праці робити не будете, і день суботній освятите, як Я вашим батькам наказав був!
Субота – сьомий день тижня, що символізує Сьомий День Божого Творення, – час, коли Бог відпочив від праці Своєї – Буття 1 розділ:
31 І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, – вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, – день шостий.
І ще Буття 2 розділ:
1 І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє.
2 І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.
3 І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.
Тобто, Бог мав би відпочити тоді, коли все створене шостого дня буде вельми добре воно. А так ще не є – принаймні, людство грішне та чинить чимало лиха. Тож Господня Субота – коли Бог відпочине, – це час, коли все Боже творіння буде вельми добре воно – людство заживе щасливо (див. «Субота»). Хіба ж ми не прагнемо цього? А станеться так ПІСЛЯ Тисячолітнього Царства – на порозі якого знаходиться сучасний світ людства (див. «Боже Царство»). Якщо так, то тягарі, про які застерігає Бог через Свого пророка – це життєві клопоти, які не дають людині ввійти в Боже Царство – Луки 21 розділ:
34 Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п'янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано,
35 немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі.
36 Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!»
Нам ніщо не повинно перешкоджати шанувати Господню Суботу – час, коли царюючий Ісус Христос приведе людство до досконалості, та всі люди заживуть щасливо у мирі та злагоді між собою та зі своїм Творцем. Та для цього треба підкоритися Богові та виконувати Його Заповіді – чого ні юдеї часів Єремії робити не хотіли, ні люди сучасного невірного християнського світу робити не хочуть:
23 Та вони не послухали, й вуха свого не схилили, і вчинили себе тугошиїми, щоб не слухатися та не брати навчання.
Та попри переважну впертість невірного грішного людства, Бог все одно запрошує навернутися до Нього – і обіцяє поблагословити:
24 І буде, якщо Мене справді ви будете слухатись, – каже Господь, – щоб тягару не носити в брами міста цього за суботнього дня, і щоб освятити день суботній, і щоб жодної праці в цей день не робити, –
25 то ходитимуть брамами міста цього царі та князі, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесницями й кіньми, вони й їхні правителі, юдеї та мешканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно!
26 І будуть приходити з Юдиних міст та з околиць Єрусалиму, і з краю Веніяминового, і з рівнини, і з гір, і з півдня, і цілопалення й жертви приносити будуть, та жертву хлібну, і ладан, і будуть приносити жертву подяки до дому Господнього.
Як показує Біблійна історія, стародавні юдеї так і не навернулися до Бога – адже сповнення цієї Божої обітниці не було тоді, і тепер ми не бачимо. Але книга Об’явлення в 21 розділі все ж розповідає про місто, що стоятиме вічно – про Небесний Єрусалим. І там всі ці Божі обітниці сповняться. Тільки це стосується небесного Єрусалиму – на землі, в середовищі невірного грішного людства – яке не схоче навернутися до Бога, – ситуація буде іншою:
27 А якщо ви Мене не послухаєтесь, щоб святити день суботній і щоб тягару не носити, і щоб брамами Єрусалиму суботнього дня не ходити, то огонь підпалю в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські палати, – і не погасне!
Той Єрусалим, що в сучасному Ізраїлі, свій статус обраного Божого міста втратив вже давно – ще тоді, як юдеї в першому столітті нашої ери відкинули та вбили посланого до них Божого Сина Ісуса Христа (див. «Обраний народ»). В наш час роль символічного невірного Єрусалиму, як показують Біблійні пророцтва, наприклад, в книзі Ісаї, виконує сучасна християнська Європа – як історичний центр християнського світу. І саме її очікує доля, описана в 27 вірші…