Єремії 15 розділ
Божа відповідь Єремії на прохання про милосердя для невірного народу. Розпач Єремії через його гірку звістку народові. Бог обіцяє підтримку Єремії за умови дотримання Його принципів.
Божа відповідь
- Божа відповідь Єремії:
1 І промовив до мене Господь: «Якщо став би Мойсей й Самуїл перед лицем Моїм, – то душа Моя до народу цього не звернулася б! Віджени їх із-перед Мого лиця, і нехай повиходять!
Від часів Мойсея чи Самуїла – вірних Божих пророків, – Бог мав чимало часу переконатися у вірності ізраїльтян. Як можна побачити в пророцтвах Ісаї, Єзекіїля, того ж Єремії – Бог весь час впрошував Свій невірний народ навернутися до Нього, – безрезультатно. Тож терпіння Його має межу – і вони до неї дійшли:
2 І буде, як скажуть до тебе вони: «Куди підемо?» то скажеш до них: Так говорить Господь: Хто на смерть – ті на смерть, і хто на меча – на меча, і хто на голод – на голод, а хто до полону – в полон...
Цими словами Бог показав, що Він не матиме милосердя до Свого невірного народу і в їхніх бідах їм не допоможе…
Не виключено, що ці слова можуть бути співзвучними зі словами в Об’явлення 13 розділ:
10 Коли хто до полону веде, – сам піде в полон. Коли хто мечем убиває, – такий мусить сам бути вбитий мечем! Отут терпеливість та віра святих!
Щоправда, у цьому варіанті перекладу видно не дуже, – а от в Новому Російському Перекладі (НРП) видно краще:
10. Кому суждено идти в плен, тот пойдет в плен, и кому суждено быть убитым мечом, тот будет убит мечом. От святых требуется терпение и вера.
Загальний контекст вказаного розділу книги Об’явлення дає підстави припустити, що варіант НРП може бути більш точним…
Схожість пророцтв Єремії та Івана Богослова може вказувати, що пророцтво Єремії стосується й нашого часу – часу Кінця, – коли Бог, так само як колись віддав на знищення невірну Юдею, так само віддасть на знищення сучасний невірний християнський світ – в особі країн Об’єднаної Європи, та й інших країн Заходу:
3 І Я навіщу їх чотирьома способами, говорить Господь: мечем, щоб побити, і псами, щоб їх волочити, і птаством небесним, і земною звіриною, щоб жерли та нищили...
Згадка саме про чотири способи Божого покарання може вказувати на всі способи покарання – так як чотири в Біблії може означати всі можливі (див. «Числа та народи»).
Про чотири способи Божого покарання згадується і в Єзекіїля 14 розділ:
21 Бо так говорить Господь Бог: Хоч послав би Я на Єрусалим чотири Свої лихі присуди: меча, і голод, і люту звірину та моровицю, щоб вигубити з нього людину та скотину, …
Загалом, ці пророки пророкували приблизно в один і той же час і про одні й ті ж події – тож тут все логічно…
Стосовно псів, птаства та земної звірини – то також нічого дивного: якщо тіла загиблих лежатимуть непохованими – як про це говориться в попередніх пророцтвах Єремії (8 розділ), – то все описане в цьому пророцтві може мати місце. І це справді жахатиме:
4 І Я дам їх на пострах усім царствам землі за Манасію, Єзекіїного сина, царя Юдиного, за те, що зробив був він в Єрусалимі.
Манасія – син вірного Богові Юдейського царя Єзекії, який намагався відновити чисте поклоніння Богові, та за часів правління якого Бог дивовижним чином захистив Єрусалим від ассирійського війська. Та попри такі Божі чуда – які мали б ще бути свіжими в пам’яті народу, – цар Манасія вернувся до ідолопоклонства та інших гріхів: поставив ідольського жертовника в Божому храмі, перепроваджував своїх синів через вогонь і чинив немало інших огидних речей (2 Царів 18-21 розділи). І хоча після невірного Манасії знову був ревний у вірному служінні Богові цар Йосія, та гріхи Манасії мали наслідки – 2 Царів 23 розділ:
25 А такого царя, як він (Йосія), не було перед ним, що навернувся б до Господа всім своїм серцем, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім Мойсеєвим Законом, і по ньому не повставав такий, як він.
26 Тільки не спинився Господь від ревности Свого великого гніву, яким запалився Його гнів на Юду за всі огірчення, якими гнівив Його Манасія.
27 І сказав Господь: «Також Юду відкину Я від лиця Свого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину це місто, яке вибрав, Єрусалим, та цей храм, про який Я сказав: Ім'я Моє буде там!»
І цей Божий намір не був безпідставним – наступники царя Йосії вірними Богові не були. Тож Він не мав наміру виявляти милосердя до такого невиправного невірного народу:
5 Бо хто змилується над тобою, о Єрусалиме? І хто співчуття тобі виявить? І хто зверне з путі, щоб тебе запитати про поводження?
6 Ти покинув Мене, – промовляє Господь, – відступився назад, тому Я простягнув Свою руку на тебе, і знищив тебе, – утомився Я жалувати!
7 І віячкою їх розвіяв по брамах землі, позбавив дітей, і погубив Свій народ, бо вони не вернулись з доріг неправдивих своїх, –
8 у Мене більше було його вдів, як морського піску! А на матір юнацтва, – спровадив опівдні грабіжника їм, нагло кинув на неї страхіття та жах, –
9 зомліла вона, що сімох породила, видихнула свою душу, зайшло сонце її, коли був іще день, засоромилася та збентежилась... А решту їх Я дам під меча перед їхніми ворогами, говорить Господь...
В НРП ці вірші звучать так:
8. Вдов у них станет больше, чем песка в море. В полдень Я наведу губителя на матерей их юношей; внезапно вселю в них страх и смятение.
9. Изнеможет родившая семерых и испустит дух. Зайдет ее солнце во время дневное; она будет унижена и опозорена. А всех уцелевших предам мечу на глазах их врагов, – возвещает Господь.
Та, що сімох породила – це плідна і, мабуть, щаслива в житті жінка. Так як в Біблії сім – це число Божої повноти (див. «Числа та народи»), а жінка може символізувати певну систему цінностей для побудови суспільства (див. «Жінка»), то згадка про ту, що сімох породила, може вказувати на Божий народ – який з Божої милості був плідним та активно заселяв Обіцяний Край. Та через невірність Бог відкинув цей народ – і для нього зайшло сонце, коли був іще день (див. «Сонце, місяць та зорі»). Так і сучасний Божий народ – невірний християнський світ в особі Об’єднаної Європи, – і вони видихнуть свою душу, зайде сонце їх, коли буде іще день, – про що й говориться в Об’явлення 6 розділ:
12 І коли шосту печатку розкрив, я поглянув, – і ось сталось велике трясіння землі, і сонце зчорніло, як міх волосяний, і ввесь місяць зробився, як кров...
13 І на землю попадали зорі небесні, як фіґове дерево ронить свої недозрілі плоди, коли потрясе сильний вітер...
Як розуміємо, що захід сонця вдень, що зчорніння сонця – мова про одне й те ж…
- Розпач Єремії:
10 Горе мені, моя мати, що ти породила такого мене, чоловіка сварливого та чоловіка сутяжного для всієї землі! Нікому я не позичав, і ніхто мені не боргував, та всі проклинають мене...
Варто визнати, що справді важко нести лиху звістку – люди таким не раді. Тож розпач Єремії цілком зрозумілий…
11 Промовив Господь: Я справді підсилю на добре тебе, Я справді вчиню, що проситиме ворог тебе за час зла й за час утиску!
В НРП цей вірш також звучить дещо краще:
11. Сказал Господь: – Я непременно дам свободу тебе во благо, Я непременно заставлю врагов молить тебя во время беды и во время скорби.
Тож, попри розпач Єремії, Бог обіцяє підтримати його та захистити від ворогів – що вони навіть будуть вимушені самі звертатися до нього по допомогу.
- Безпомічна Юдея:
12 Чи можна зламати залізом залізо із півночі й мідь?
Як подають деякі дослідники Біблії, в ті часи залізо з півночі вважалося одним з найкращих. Тож мова тут про нездатність Юдеї протистояти нападнику з півночі – в ті часи це Вавилон, а в прообразі на наш час – це Росія, північна країна, – яка, як Вавилон Юдею, грабуватиме країни Заходу:
13 Багатство твоє й твої скарби на здобич віддам, і не за ціну, але за гріхи твої всі, у всіх границях твоїх.
14 І вчиню, що ти будеш служити своїм ворогам у тім краї, якого не знаєш, бо огонь запалав в Моїм гніві, і над вами палатиме він!»
В часи Єремії землі Юдеї спорожніли – народ було вигнано до Вавилону. В час Кінця – наш час, – втікаючи від агресії Росії жителі Європейських країн розпорошаться по світу.
Будучи юдеєм і мешкаючи на теренах Юдейського краю, Єремія не міг не злякатися жахливих подій, про які попереджав Бог. Тому, почувши про твердий Божий намір покарати невірну Юдею, він вирішив просити хоча б за себе:
- Прохання Єремії:
15 Ти, Господи, знаєш усе, – згадай же мене й заступися за мене, і помстися над тими, що гонять мене! На довгу Свою терпеливість до них мене не бери, знай, що сором носив я за Тебе!
Що ж – Єремія знав, що Божа відповідь може дещо припізнятися, – тож просив Бога не зволікав.
16 Як тільки слова Твої знаходилися, то я їх поїдав, і було слово Твоє мені радістю і втіхою серця мого, бо кликалось Ймення Твоє надо мною, о Господи, Боже Саваоте!
Єремія був не єдиним, хто їв Боже Слово – Єзекіїля 3 розділ:
1 І сказав Він до мене: «Сину людський, з'їж, що знайдеш! З'їж цього звоя, і йди, говори до Ізраїлевого дому!»
2 І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього звоя.
3 І сказав Він до мене: «Сину людський, нагодуй свого живота, і наповни своє нутро тим звоєм, що даю Я тобі!» І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед.
Схожа історія була і з апостолом Іваном – Об’явлення 10 розділ:
9 І пішов я до Ангола та й промовив йому, щоб дав мені книжку. А він мені каже: «Візьми, і з'їж її! І гіркість учинить вона для твого живота, та в устах твоїх буде солодка, як мед.»
10 І я взяв з руки Ангола книжку та й з'їв її. І була вона в устах моїх, немов мед той, солодка. Та коли її з'їв, вона гіркість зробила в моїм животі...
11 І сказали мені: «Ти мусиш знову пророкувати про народи, і поган, і язики, і про багато царів».
Такі паралелі між Єремією, Єзекіїлем та апостолом Іваном можуть вказувати, що всі вони – стосовно Господнього Дня, – можуть символізувати Божого пророка Останніх Днів – символічного пророка Іллю (див. «Ілля»).
Отож, отримуючи Божу звістку, Єремія переповнювався нею та звіщав:
17 Не сидів я на зборі веселому та не радів, – через руку Твою я самітний сидів, бо Ти гнівом наповнив мене.
18 Чому біль мій став вічний, а рана моя невигойна, що не хоче загоїтись? Чи справді Ти станеш мені як обманний потік, що води його висихають?
Єремія доносив невірному народові Божі слова про засудження та невідворотність жахливого покарання – і це не подобалися юдеям, – його ненавиділи та зневажали. Тож логічно, що він почувався подавленим та самотнім. І цілком можливо, що з часом – по мірі того, як виголошені ним пророцтва ще не мали сповнення, – інколи у нього могли виникати сумніви щодо їхнього сповнення.
Так і в час Кінця – наш час, – пояснення Біблійних пророцтв про жахливі події, що насуваються на світ, з’явиться ще ДО сповнення цих пророцтв. Тож певна зневіра у можливості їх сповнення – що в того, хто ці пророцтва озвучить, що у слухачів – цілком можлива. Та Бог Своїх вірних підтримає:
- Божа відповідь Єремії:
19 Тому Господь так відказав: «Якщо ти навернешся, то тебе приверну, і перед лицем Моїм станеш, а як здобудеш дорогоцінне з нікчемного, будеш як уста Мої: до тебе самі вони звернуться, а не ти до них звернешся!
Отож, для того, щоб стати перед Божим обличчям треба навернутися. А щоб отримати більше благословень – потрібно діяти, – як тут каже Бог – здобути дорогоцінне з нікчемного. Чи не є це збиранням Божих дорогоцінностей з народів, якими трястиме Бог – Огія 2 розділ:
6 Бо так промовляє Господь Саваот: Ще раз, – а станеться це незабаром, – і Я затрясу небо та землю, і море та суходіл!
7 І затрясу всіма народами, і прийдуть коштовності всіх народів, і наповню цей дім славою, говорить Господь Саваот.
8 Моє срібло й Моє золото, говорить Господь Саваот.
9 Більша буде слава цього останнього дому від першого, говорить Господь Саваот, і на цьому місці Я дам мир, говорить Господь Саваот».
*Див. «Трясіння землі».
І для збирання цих цінностей – вірних Богові людей, – Бог може використати саме Свого пророка Останніх Днів – символічного пророка Іллю, про якого й згадується в Малахії 4 розділ:
5 Ось Я пошлю вам пророка Іллю, перше ніж день Господній настане, великий й страшний!
6 І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям!
Можливо, примирення батьків з дітьми має дещо спільне зі здобуттям дорогоцінного з нікчемного.
Ці Божі слова Єремії нагадують Боже звернення до священника Ісуса (не Ісус Христос) в Захарія 3 розділ:
7 Так говорить Господь Саваот: «Якщо ти будеш ходити Моїми дорогами, і якщо стерегтимеш сторожу Мою, тоді й ти будеш судити Мій дім, і також будеш стерегти Мої подвір'я, і дам тобі ходити поміж тими, що стоять тут.
І це не випадково – адже цей священик Ісус також символізує Божого пророка Останніх Днів – символічного пророка Іллю…
Навіть слова про звернення до Єремії його противників – які були людьми з його народу, – також має паралель з пророком Єзекіїлем – Єзекіїля 33 розділ:
30 А ти, сину людський, – сини твого народу умовляються про тебе при стінах і в дверях домів, і говорять один з одним, кожен зо своїм братом, кажучи: Увійдіть та послухайте, що це за слово, що виходить від Господа?
31 І прийдуть до тебе, як приходить народ, і сядуть перед тобою як Мій народ, і послухають твоїх слів, але їх не виконають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захланністю їхньою.
32 І ось ти для них, як пісня кохання, красноголосий і добрий грач, і вони слухають слова твої, але їх не виконують!
33 А коли оце прийде, – ось воно вже приходить! – то пізнають вони, що серед них був пророк».
Наступні слова також підтверджують те, що Єремія може символізувати Божого пророка Останніх Днів:
20 І дам Я тебе для оцього народу за мура міцного із міді, і будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе: бо Я буду з тобою, щоб спасати тебе й щоб тебе рятувати, говорить Господь!
21 І врятую тебе з руки злих, і з рук насильників тих тебе визволю!»
Як ми вже вказали, Божим пророком Останніх Днів буде символічний пророк Ілля – один з двох Божих пророків – яким також певний час ніхто не зможе протистояти, – описаних в Об’явлення 11 розділ:
3 І звелю Я двом свідкам Своїм, і будуть вони пророкувати тисячу двісті й шістдесят день, зодягнені в волосяницю.
4 Вони – дві оливі та два свічники, що стоять перед Богом землі.
5 І коли б хто схотів учинити їм кривду, то вийде огонь з їхніх уст, – і поїсть ворогів їхніх. А коли хто захоче вчинити їм кривду, – той отак мусить бути забитий.
Отож, як бачимо, є чимало паралелей між пророками Єремією, Єзекіїлем, священиком Ісусом з пророцтва Захарія, та апостолом Іваном – і це лише підтверджує, що всі вони можуть символізувати Божого пророка Останніх Днів – символічного пророка Іллю…