Єремії 5 розділ
Невірний Божий народ, який служить фальшивим богам та слухає фальшивих пророків. Аналогія з нашим часом.
Обманутий сліпий та глухий народ
- Дослідження стану Божого народу:
1 Помандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгляньтеся та розпізнайте, і на майданах його пошукайте: чи не знайдете там людини, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, – то Я їм пробачу!
Бог був готовий пробачити всім мешканцям Єрусалиму – якби серед них був такий, що чинить за правом. Бог милосердний – Він і раніше був готовий прощати – Буття 18 розділ:
23 І Авраам підійшов та й промовив: «Чи погубиш також праведного з нечестивим?
24 Може є п'ятдесят праведних у цьому місті, – чи також вигубиш і не пробачиш цій місцевості ради п'ятидесяти тих праведних, що в ньому є?
25 Не можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий, – цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?»
26 І промовив Господь: «Коли Я в Содомі, у цьому місті, знайду п'ятдесят праведних, то вибачу цілій місцевості ради них».
---------------------
32 І сказав Авраам: «Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу тільки разу цього: Може хоч десять там знайдеться?» А Господь відказав: «Не знищу й ради десятьох!»
Якщо тут мова була про поганські міста Содом та Гомору, то в Божому місті Божого народу – в Єрусалимі, – вочевидь, Бог був ще більше схильний до милосердя. Та, як можна зрозуміти, нікого праведного там не виявилось – вони навіть не розуміли причини своїх бід та страждань:
2 Коли ж вони кажуть: «Як живий Господь», то справді клянуться неправдою.
3 Хіба ж очі Твої не для правди, о Господи? Уразив Ти їх, але їм не болить, понищив Ти їх, та відмовились узяти поуку вони, обличчя свої поробили від скелі твердішими, відмовилися навернутись!
Ці слова нагадують слова з Єремії 2 розділ:
30 Надармо Я бив синів ваших, – науки вони не взяли, а ваших пророків ваш меч поз'їдав, немов лев той винищувач!
Що батьки, що сини – виявилися нездатними до навчання…
4 А Я думав: Це прості лиш люди, безглузді, – вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого.
5 Піду-но собі до вельможних і з ними помовлю, – бо знають дорогу Господню вони, право Бога свого, – та й вони усі разом зламали ярмо, а шлеї пірвали!
Як і простий люд, так і їхні вельможі – всі покинули Бога. Та марно їм це не минеться:
- Покарання невірного народу:
6 Тому лев лісовий їх поб'є, погубить їх вовк степовий, пантера чигає на їхні міста: кожен, хто вийде із них, пошматований буде, бо помножились їхні гріхи, їхні відступства численними стали!
Враховуючи образи тварин в описі царств у пророцтвах Даниїла, не факт, що в цих словах говориться лише про хижих тварин…
7 Хіба через це Я пробачу тобі: твої діти Мене полишили, і присягаються тим, хто не Бог. Я їх нагодував, а вони чужоложать і натовпом ходять до дому блудниці,
8 волочаться, мов жеребці відгодовані: кожен ірже до жони свого ближнього...
Якщо взяти до уваги, який зміст Біблія вкладає в поняття жінки та блуду (див. «Жінка»), то можна зробити висновок, що в цих віршах Бог говорить, що Його народ зраджував Йому з іншими богами – хто не Бог. На це ж вказує і подальший контекст.
9 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?
10 Зберіться на мури його та й понищте, але не вчиняйте кінця їм! Усуньте підпори його, бо вони не для Господа,
11 бо зраджуючи, Мене зрадив Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Господь.
Як бачимо, попри те що Бог мав намір вчинити чималі спустошення в середовищі Свого невірного народу, остаточно знищувати його Він наміру не мав. Як говорить ряд Біблійних пророцтв, а також приклад наведеного вище знищення Содому та Гомори, вочевидь, Своїх людей Бог виведе зі Свого невірного народу. Але це стосується лише вірних Йому людей…
- Переступи та покарання:
12 Вони відцуралися Господа та говорили: «Немає Його, й зло не прийде на нас, – ні меча, ані голоду ми не побачимо!»
Цікаво – тут вказується, що невірні юдеї ставили під сумнів саме існування Бога – «Нема Його». Чи ж не таку ж ситуацію можна спостерігати і в наш час?.. Це й не дивно – адже, як і інші пророцтва Єремії, це пророцтво також може мати відношення до часу Кінця. Тут теж спостерігається певна аналогія: сучасний цивілізований світ – в особі так званого Заходу, – також не вірить в існування Бога, і уряди сучасної Європи, як і Заходу загалом, також довгий час не вірили в можливість нападу Росії на них. Їхнє життя було ситим, вони почувалися в безпеці. Їхні пророки – різні аналітики, – говорили їм те, що ті хотіли чути, та заспокоювали їх. Та довго це не триватиме:
13 А пророки поробляться вітром, і немає в них слова Господнього, – отак їм пороблено буде!
14 Тому вирікає отак Господь Бог Саваот: За те, що говорите слово таке, ось Я в уста твої вкладу слово Своє за огонь, а народ цей – то дрова, – і він пожере їх!
Бог вклав Свої слова в уста Свого пророка – і ці слова стали вогнем. Тобто, озвучення Єремією Божого осуду стало тою іскрою, яка запалила Божий гнів. Так буде і в час Кінця – Бог сповнить слова Свого пророка, який в Останні Дні звіщатиме Його Слова. Для цього Він використає певний народ іздалека:
- Сильний народ іздалека:
15 Ось Я приведу іздалека народа на вас, о доме Ізраїлів, каже Господь, – це сильний народ, стародавній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говоритиме.
16 Його сагайдак, як відчинений гріб, усі хоробрі вони.
17 І він пожере твоє жниво та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну та худобу велику твою пожере, з'їсть твого виноградника й фіґу твою, понищить мечем твердинні міста твої, на які ти надієшся...
Юдеї часів Єремії сподівалися сховатися від нападника за стінами своїх міст. Сучасний Захід сподівається заховатися за «стінами» НАТО. Та, як говорять Біблійні пророцтва, ці сподівання марні…
18 Та й за тих днів, – говорить Господь, – не зроблю Я із вами кінця!
В часи Єремії Бог мав намір врятували зі Свого народу вірних Йому людей – через Своїх пророків, наприклад, того ж Єремію, Бог давав їм керівництво та провадив. Так і в Останні Дні – Бог проведе Свій народ через всі буремні події Останніх Днів та врятує Своїх вірних.
- Народ безумний та безсердий:
19 І буде, як скажуть: За що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому краї богам чужоземним, так чужинцям служити ви будете в краї не вашому!...
За своє служіння фальшивим богам юдеї часів Єремії були вимушені служити чужому народові в чужому краю – Вавилонському цареві у Вавилоні. Так і в наш час – через свою зарозумілість та слідування власним хибним примхам, невірні вцілілі мешканці Європи служитимуть хибним примхам свого поневолювача – Росії, – яка захопить та зруйнує Європу.
20 Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.
21 Почуй же оце, ти народе безумний й безсердий, який має очі – й не бачить, має вуха – й не чує!
22 Чи Мене ви боятись не будете, – каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок поклав за границю для моря, за вічну межу, якої воно не перейде: хоч повстануть, та не переможуть, і шумітимуть хвилі його, але не переступлять її!
Так, Бог справді Могутній, – краще навіть сказати Всемогутній. Це ми можемо бачити у встановлених Ним законах природи, та й у всьому Його твориві. Втім, друга частина цього вірша може вказувати й на символічне значення образу моря та піску.
Як ми знаємо, в Біблії море може символізувати невірні народи (несправедливих) – за прикладом Ісаї 57 розділ:
20 А ті несправедливі – як море розбурхане, коли бути спокійним не може воно, і коли води його багно й мул викидають.
А морський пісок, який море не зможе перейти – це Божий народ – нащадки Авраама, – Буття 22 розділ:
17 то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.
Також, Єремії 33 розділ:
22 І як незчисленні ті зорі небесні, а морський пісок незміренний, так помножу насіння Давида, Мого раба, та Левитів, що служать Мені!»
Мабуть, не настільки важливо образ це насправді чи ні, але він узгоджується з Біблійними пророцтвами – несправедливі справді «розіб’ються» об Божий народ, та не перейдуть його – хоч повстануть, та не переможуть… В будь-якому випадку, народи справді не розуміють могутності Всевишнього Бога та Його намірів…
23 А серце в народа цього неслухняне та непокірне, відпали вони та й пішли.
Стосовно нашого часу ці слова можуть вказувати, що невірні люди християнського Заходу з Богом не залишаться – на шкоду собі:
- Безбожники серед народу:
24 І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній часу його, стереже нам уставлені тижні для жнив.
25 Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи від вас стримали цеє добро.
Бог озвучив, що втратив Його народ через невірність – Його підтримку та благословення. І причиною цього є безбожники народу:
26 Бо в народі Моєму безбожники є, – чигають вони, немов той птахолов, вони сітки розставили, хапають людей...
27 Як клітка, наповнена птахами, так доми їхні повні омани, – тому повиростали та збагатились вони!
28 Потовстіли вони та погладшали, переступають також міру злого, справедливо вони не судили сирітського суду, – і мають поводження! – і не помагають убогим у їхній справі.
З часів Єремії і до часу Ісуса Христа ситуація не змінилася – злочинні можновладці справді дбали лише про себе – Матвія 20 розділ:
25 А Ісус їх покликав і промовив: «Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.
Втім, і до нашого часу нічого не змінилося – злочинні можновладці сучасності нав’язують людям хибні цінності та світогляд, – лиш би самим збагачуватися та залишатися при владі. Так було колись, так є й тепер – і ці злочинці ще й мають поводження. Та Бог не має наміру терпіти цю несправедливість:
29 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?
30 Чудне та страшне стало в краї:
31 пророки віщують неправду, при помочі їхній панують священики, і народ Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому прийде?
В часи Єремії люди з радістю слухали приємні передбачення своїх неправдивих пророків – які заспокоювали їх та обіцяли мир та безпеку. В наш час така ж ситуація – поневолені та затуманені хибними цінностями люди з радістю слухають тих аналітиків, які також обіцяють мир та безпеку, і не бажають слухати тих, хто застерігає від трагедії, що насувається – від краху, до якого рухається наш світ. І саме про такі часи нас застерігав апостол Павло в 1 Солунян 5 розділ:
1 А про часи та про пори, брати, не потрібно писати до вас,
2 бо самі ви докладно те знаєте, що прийде день Господній так, як злодій вночі.
3 Бо коли говоритимуть: «Мир і безпечність», тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, – і вони не втечуть!
Отож, попри те, що виглядає ніби злочинці у світі процвітають і їм нічого не загрожує, всій цій несправедливості прийде кінець. І, судячи зі світових подій, цей час вже близько…