Єремія 22 розділ
Продовження пророцтва, початок якого виголошено в другій половині попереднього розділу. Пророцтво про Юдиних царів, умову їхнього благословення та за що будуть покарані.
Пророцтво на дім Юдиного царя
- Бог посилає Єремію пророкувати до дому юдейського царя:
1 Так говорить Господь: Зійди в дім Юдиного царя, і будеш казати там оце слово,
2 та й промовиш: Послухай Господнього слова, о царю юдейський, що сидиш на Давидовім троні, ти й раби твої та народ твій, що входите в брами оці.
- Що ПОВИННІ робити провідники Божого народу:
3 Так говорить Господь: Чиніть правосуддя та правду, і рятуйте грабованого від руки гнобителя, чужинця ж, сироту та вдову не гнобіть, не грабуйте, і крови невинної не проливайте на місці цьому!
4 Бо коли оце слово насправді ви виконаєте, то ходитимуть брамами дому оцього царі, що будуть сидіти на троні Давида, що їздити будуть колесницями й кіньми, він і раб його та народ його.
Умова нібито проста – користуючись владою чинити справедливість. Та, як показує історія, грішним людям при владі робити так дуже важко – що тоді, що тепер. Втім, саме так чинитиме справжній Цар – Ісус Христос, – а разом з Ним і всі Його вірні послідовники…
- Кара за непослух:
5 А якщо не послухаєтесь оцих слів, то клянуся Собою – говорить Господь: руїною станеться дім цей!
6 Бо так промовляє Господь про дім царя Юди: Ти для Мене Ґілеад, щит Лівану, та поправді кажу Я, – тебе оберну на пустиню, на міста незаселені!
Ґілеад та Ливан – місцевості стародавнього Ізраїлю, багаті лісами та родючими землями. Саме таким багатим та родючим мав би бути Божий народ – що можна було бачити в часи правління царя Соломона. Та невірний Божий народ стане спустошенням:
7 І приготую на тебе отих, що руйнують людину та зброю її, і вони твої кедри добірні зітнуть і їх повкидають в огонь!
8 І люди численні ходитимуть містом оцим і будуть казати один до одного: Защо Господь зробив так цьому місту великому?
9 І відкажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога Свого, і вклонялися іншим богам, і служили їм.
Ізраїльтяни довгий час легковажили Божі Заповіді та зневажали Бога своїми вчинками – а Він все лише попереджав та серйозно не карав. Та Його терпіння не безмежне – і коли воно скінчиться, то буде дуже страшно – Євреїв 10 розділ:
30 Бо знаємо Того, Хто сказав: «Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь». І ще: «Господь буде судити народа Свого»!
31 Страшна річ – упасти в руки Бога Живого!
І юдеї часів Єремії могли відчути це на собі:
- Полоненим буде гірше ніж померлим:
10 Не плачте за вмерлим, і не жалкуйте за ним, – але плакати – плачте за тим, хто відходить в полон, бо вже не повернеться, і не побачить землі, де він народився...
11 Бо так промовляє Господь до Шаллума, сина Йосіїного, царя Юдиного, що царював замість Йосії, свого батька, що вийшов із місця цього: Він сюди вже не вернеться!
Шаллум – четвертий син царя Йосії (1 Хронік 3:15). Біблія не говорить, що він царював після свого батька, згадується лише, що царювали його старші брати – тож тут або обмовка автора книги, або царювання Шаллума було аж надто короткочасним – що не потрапило до Біблійної хроніки юдейських царів. Втім, він міг бути в числі забраної в полон до Вавилону царської родини разом з другим сином царя Йосії Єгоякимом (2 Хронік 36:5,6) – який і помер на чужині у полоні:
12 Бо помре він у місці, куди його полонили, Краю ж цього не побачить уже...
І причиною цього є порушення Божих настанов:
- Горе тому, хто несправедливістю дім свій будує:
13 Горе тому, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімнати – безправ'ям, хто каже своєму ближньому працювати даремно, і платні його йому не дає,
Цікавий опис несправедливого – таке присутнє й до нашого часу в багатьох країнах. І все це – задля власного збагачення:
14 що говорить: «Збудую собі дім великий, і верхні кімнати широкі!» І вікна собі повирубує, й криє кедриною, і малює червоною фарбою.
15 Чи ти зацарюєш тому, що в кедрах ти мешкаєш? Чи ж твій батько не їв та не пив? І коли правосуддя та правду чинив він, тоді було добре йому, –
16 він розсуджував справу нужденного й бідного, й тоді добре було! Чи не це – Мене знати? говорить Господь.
Так як тут звернення до юдейського царя, то батько, про якого тут згадується, вочевидь, це цар Йосія – який був вірним Богові, – або ж навіть царі Давид чи Соломон – в часи правління яких Ізраїль набув найбільшого розквіту. Виконуючи Божі Заповіді ці царі не бідували – вони їли та пили, і їм було добре. А несправедливі поводять себе так, ніби інакше вони збідніють та бідуватимуть:
17 Хіба твої очі та серце твоє не обернені тільки на користь свою, та щоб проливати кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?...
Що значить знати Бога? Тут все пояснено просто – це чинити справедливість та правду, – тобто, виконувати Божі Заповіді. Отож, не багаті маєтки дають право царювати (правити) – в кінцевому результаті Бог поставить царювати Того, хто чинитиме справедливість – як ми вже згадували вище, Ісуса Христа. А несправедливих правителів Бог скине:
- Пророцтво на невірного Юдейського царя:
18 Тому так промовляє Господь про Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного: Не будуть за ним голосити: «О мій брате!» й «О сестро!» Не будуть за ним голосити: «О пане» й «О величносте його!»
19 Поховають його, немов того осла, волочачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму...
Після того, як Єгоякима було закуто в кайдани та відведено до Вавилону, за ним, звісно ж, в Єрусалимі плакати не було кому. А у Вавилоні відношення до нього було відповідним – як до полоненого раба…
20 Зійди на Ливан та й кричи, і в Башані свій голос подай, і кричи з Аваріму, бо понищені всі твої друзі...
Перед військом Вавилонського царя цар Юдеї виявиться безсилим – без союзників та підтримки. І все тому, що він, як і його попередники, знехтували Божим застереженням раніше:
- Пророцтво на невірний народ:
21 Говорив Я тобі в час гаразду твого, але ти казала: «Не слухатиму!» Це дорога твоя від юнацтва твого, бо не слухалась ти Мого голосу...
В спокійні часи правителі Божого народу – зображеного тут в образі жінки, – переважно поводились зарозуміло та самовпевнено. Та коли Бог виступить проти Свого невірного народу, їхня самовпевненість зникне – і настане час жаху:
22 Усіх твоїх пастирів буря розкидає, а коханці твої підуть до полону, – справді, тоді посоромлена та побентежена будеш за все своє зло!...
23 О ти, що сидиш на Ливані, що кублишся в кедрах, – як ти будеш стогнати, як болі й дрижання на тебе спадуть, мов на ту породіллю!
Як можна зрозуміти з контексту – мабуть, будучи Божим обраним народом та маючи на троні нащадка царя Давида, ізраїльтяни вважали себе під Божим захистом. Та це відчуття було хибним – як і впевненість Юдейського царя в своїй безумовній безпеці:
- Негідні правителі:
24 Як живий Я, – говорить Господь, – коли б був Конія, син Єгоякимів, цар Юдин, печаткою-перснем на правій руці Моїй, – справді Я й звідти тебе зірву!
Бути правителем Божого народу не гарантує безпеки: якщо не дотримуватися Божих Законів – Бог покарає та відкине:
25 І дам Я тебе в руку тих, хто шукає твоєї душі, і в руку тих, що боїшся ти їх, і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і в руку халдеїв...
26 І кину тебе й твою матір, яка породила тебе, до іншого краю, де ви не зродились, – і там – ви повмираєте!
27 А до Краю, куди вони прагнуть душею своєю вернутись, – туди не повернуться!
28 Чи муж цей, Конія, – це глиняний посуд, погорджений та розпорошений? Хіба він посудина та непотрібна? Чом відкинені він та насіння його, та й закинені в землю, якої не знають?
29 О Краю, мій Краю, о Краю, – послухай Господнього слова:
30 Так говорить Господь: Запишіть людину оцю самітною, мужем, якому не буде щаститись у днях його, бо нікому з насіння його не пощаститься сидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді!
Згідно Божої обітниці правління на троні Давидовім не припиниться – Ісаї 9 розділ:
6 Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, – ревність Господа Саваота це зробить!
Єгоякимові випала честь сидіти на Давидовому троні. Та через невірність Божим принципам його з родиною було вигнано до Вавилону в рабство – і жоден з його нащадків більше на цьому троні не сидітиме…
Хоча це пророцтво нібито стосується юдейських царів часів Єремії, та все це – як і інші пророцтва Єремії, – може бути проекцію на правителів сучасного християнського світу – основи так званого Заходу. І вони втратять свою владу, втратять свої землі (країни) – і більше туди не повернуться, і панувати більше не будуть, – тому що, як для юдеїв часів Єремії надійшов кінець їхнього світу, так і для сучасного Заходу наближається кінець їхньої системи. На щастя для нас – на відміну від тогочасних юдеїв, після кінця Західного світу незабаром настане Боже Царство…