Об’явлення 10 розділ
Божий Ангел з розгорнутою книжкою в руках та прихована звістка. Іван з’їдає книжку. Божий наказ пророкувати знову.
Ангел з розгорнутою книжкою
- Ангел на морі та на землі:
1 І бачив я іншого потужного Ангола, що сходив із неба. Був одягнений в хмару, і над його головою веселка була, а обличчя його – немов сонце, а ноги його – як стовпи огняні,
Був одягнений в хмару – невидимий, – для решти світу. Над його головою веселка була – враховуючи, що звістка, яку він передав апостолові Івану, про Кінець світу, – це може вказувати, що Бог пам’ятає про Свою обіцянку більше не нищити світ у потопі – Буття 9 розділ:
12 І Бог промовляв: «Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
13 Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.
14 І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.
15 І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для потопу, щоб вигубляти кожне тіло.
16 І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі».
Обличчя, немов сонце – Ангел БОЖИЙ, ноги – як стовпи огняні – сила та міць. Тобто, цей Ангел мав чималу владу від Бога – на що й вказується одразу, що це був ПОТУЖНИЙ Ангел.
2 і мав у руці своїй книжку розгорнену. І він поставив свою праву ногу на море, а ліву – на землю,
Наявність книжки в руках свідчить про звістку, інформацію. Море в Біблії може символізувати народи, а земля – це людська духовність. Тож права нога на морі, а ліва на землі вказує на призначення книжки-інформації – для народів та їхньої духовності, – що й підтверджує подальший контекст:
3 і закричав гучним голосом, як лев той ричить. І як він закричав, то заговорили сім громів голосами своїми.
Закричати як лев може вказувати на джерело звістки – від Ісуса Христа, який в Об’явлення 5:5 названий Левом. Або ж, як сильний – той, хто має владу – яким він і був.
4 А як заговорили сім громів голосами своїми, я хотів був писати. Та я почув голос із неба, що до мене казав: «Запечатай оте, що сім громів казали, і того не пиши!»
Вочевидь, цей вірш показує, що в час Івана Богослова ця інформація була ще закритою. Але в час, якого стосуються ці вірші, відкриється додаткове Знання Божим обранцям – можливо двом Божим пророкам з 11 розділу. Цю думку підтверджує закінчення книги Єзекіїля (40-48 розділи) – де пророкові дається детальний опис облаштування Храму та Міста. Також, це співзвучно зі словами в Даниїла 12 розділ:
4 А ти, Даниїле, заховай ці слова, і запечатай цю книгу аж до часу кінця. Багато-хто дослідять її, і так розмножиться знання».
Так само як Даниїлові, тут Божий Ангел наказав Іванові запечатати почуті слова. Тож інформація, почута Іваном, буде відкрита у відповідний час – і, вочевидь, не ним, – а тим, кого Іван у цьому пророцтві символізує…
5 А Ангол, що я бачив його, як стояв він на морі й землі, зняв до неба правицю свою
6 та й поклявся Живучим по вічні віки, Який створив небо та те, що на ньому, і землю та те, що на ній, і море й що в нім, – що вже часу не буде,
Слова про те, що вже часу не буде на перший погляд можуть здатися дещо дивними – про що мова?.. Але подальший контекст показує, що тут вказується, що вже не буде часу ЗВОЛІКАТИ. Цю ж думку підтверджує Новий Російський Переклад (НРП):
6. Он поклялся вечно Живущим, сотворившим небеса и то, что на них, землю и то, что на ней, и море с тем, что в нем. – Промедления больше не будет! – сказал он. –
7 а дня голосу сьомого Ангола, коли він засурмить, довершиться Божа таємниця, як Він благовістив був Своїм рабам пророкам.
Тобто, ці приховані слова сповняться дня голосу сьомого Ангела. Можна припустити, що Божа таємниця (яка довершиться) – це воскресіння святих Всевишнього і все пов’язане з цим, – адже, як казав апостол Павло, саме з останньою сурмою – сурмою сьомого Ангела, – вони воскреснуть – 1 Коринтян 15 розділ:
51 Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось, –
52 раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона – і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...
Проте, сам грішний світ після цього ще чекатимуть Божі кари – як про це говориться в 16 розділі…
- Іван мусить знову пророкувати:
8 І голос, що я чув його з неба, став знов говорити зо мною й казати: «Піди, та візьми розгорнену книжку з руки Ангола, що стоїть на морі й землі».
9 І пішов я до Ангола та й промовив йому, щоб дав мені книжку. А він мені каже: «Візьми, і з'їж її! І гіркість учинить вона для твого живота, та в устах твоїх буде солодка, як мед.»
10 І я взяв з руки Ангола книжку та й з'їв її. І була вона в устах моїх, немов мед той, солодка. Та коли її з'їв, вона гіркість зробила в моїм животі...
Схожий випадок стався з пророком Єзекіїлем – Єзекіїля 3 розділ:
1 І сказав Він до мене: «Сину людський, з'їж, що знайдеш! З'їж цього звоя, і йди, говори до Ізраїлевого дому!»
2 І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього звоя.
3 І сказав Він до мене: «Сину людський, нагодуй свого живота, і наповни своє нутро тим звоєм, що даю Я тобі!» І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед.
4 І сказав Він до мені: «Сину людський, іди, ввійди до Ізраїлевого дому, і говори до них Моїми словами.
З’їсти сувій (книгу) з Божим Словом – це наповнити себе Його Словом, Його Волею – жити Ним, зробити Його частиною себе, – безумовно, для побожної людини це приємно – як їсти мед.
Як і у випадку з Єзекіїлем, сповнений Божим Словом апостол Іван був посланий звіщати Божу Звістку:
11 І сказали мені: «Ти мусиш знову пророкувати про народи, і поган, і язики, і про багато царів».
Поза сумнівом, звістка про наближення Кінця світу та покарання невірних людей не може бути приємною людям цього світу – тому вона й робить гіркоту в нутрі пророка. Схожа ситуація була з пророком Єремією – Єремії 15 розділ:
10 Горе мені, моя мати, що ти породила такого мене, чоловіка сварливого та чоловіка сутяжного для всієї землі! Нікому я не позичав, і ніхто мені не боргував, та всі проклинають мене...
Пророк Єремія також пророкував про біди та покарання невірного Божого народу…
Схоже, апостол Іван не випадково бачить це видіння перед видінням двох Божих пророків, описаних в наступному розділі. Як ми побачимо, ці два пророки – це символічні пророки Мойсей та Ілля, з якими в Останні Дні співпрацюватиме Ісус Христос, – видіння чого бачили апостоли Христа – Матвія 17 розділ:
1 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу.
2 І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло.
3 І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним.
Тож, в розглядуваному видінні про завдання знову пророкувати, апостол Іван, як свого часу і пророк Єзекіїль, символізує Божого пророка Останніх Днів – символічного пророка Іллю (див. «Ілля») – якому, як і колись справжньому Іллі, чи тому ж апостолу Іванові, належить знову пророкувати.