Оберіть свою мову


1 - 2 - 3 - 4 - 5 - 6 - 7 - 8 - 9 - 10 - 11 - 12 - 13 - 14


 

  Осії 11 розділ

­­  Бог опікувався Своїм народом здавна, та вони все відверталися від Нього. Пори це, Бог не знищить їх остаточно. Розділ перекликається з 2 розділом – Бог перетопить та очистить Свій народ, і саме ця очищена частину народу стане Його врятованим народом.

Шнурки любові

  • Бог опікувався Ізраїлем здавна:

1 Як Ізраїль був хлопцем, Я його покохав, і з Єгипту покликав Я сина Свого.
2 Як часто їх кликав, так вони йшли від Мене, –
приносили жертви Ваалам, і кадили бовванам.

  На жаль, як показує Біблійна історія, саме так і було…

3 Я ж Єфрема ходити навчав, Я їх брав на рамена Свої, та не знали вони, що Я їх лікував.
4 Я тягнув їх шнурками, що людям лицюють, шнурками любови, і був Я для них немов ті, що здіймають ярмо з-над їхньої шиї, і Я їх годував.

  Ці вірші нагадують слова Ісуса Христа в Матвія 23 розділ:

37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, – та ви не захотіли!

  Будучи Божим Сином, у Своєму доземному житті Ісус Христос піклувався про юдейський народ – намагаючись навернути невірних юдеїв до Бога. Та попри впертість та невірність обраного Божого народу, людей Бог любив – Івана 3 розділ:

16 Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.

  На це ж звернув увагу апостол Івана в 1 Івана 4 розділ:

8 Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!
9 Любов Божа до нас з'явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили.

  В Іванових словах навіть вказується на основну рису нашого Творця – любов. І через Викупну Жертву Ісуса Христа Бог таки здійме ярмо з-над шиї людей (4 вірш) – звільнить з-під рабства гріха. Втім, це станеться вже у Божому Царстві. А до того – невірний народ буде проведено через очищення:

  • Війна та руйнування:

5 До краю єгипетського він не вернеться, та Ашшур – він буде для нього царем, бо вони не хотіли вернутись до Мене.

  Можливо в цьому вірші присутні труднощі перекладу, бо в Новому Російському Перекладі (НРП) цей вірш звучить дещо інакше:

5 Не вернутся ли они в Египет и не будет ли Ассирия править ими из-за того, что они отказались покаяться?

  Такий переклад більше узгоджується з твердженням в 9 розділі про те, що невірний Ізраїль одночасно потрапить під владу і Єгипту, і Асирії – країн, в протилежних сторонах відносно стародавнього Ізраїлю. Проте зауважимо – інші переклади підтримують трактування перекладу Огієнка…

6 А містами його ґрасуватиме меч, і засуви його повиламлює він та й пожере їх за задуми їхні.
7 А народ Мій схильний відпадати від Мене, і хоч кличуть його догори, він не підіймається разом.

  В Хоменка цей вірш звучить так:

7 Люд мій повис; не знає, чи повернутись до мене; і хоч його кличуть угору, ані один не хоче підвестися.

  Все це стосується сучасної Європи – через невірність Божим принципам на неї чекає війна та руйнування. І на той час – час кари, – вже буде відомо, через що все це з ними трапилося, – та значна частина народів не бажатиме визнавати свої провини та звертатися до Всевишнього Бога – в той спосіб, як цього вимагатиме Він. Але над тими, хто все ж звернеться до Бога – Він змилосердиться:

  • Бог змилосердиться над Своїм народом:

8 Як тебе Я, Єфреме, віддам, як видам тебе, о Ізраїлю? Як тебе Я віддам, як Адму, учиню тебе, мов Цевоїм? У Мені перевернулося серце Моє, розпалилася разом і жалість Моя!

  Адма та Цевоїм – міста, які були сусідами Содому та Гомори – Буття 14 розділ:

2 вони вчинили війну з Бераєм, царем Содому, і з Біршаєм, царем Гомори, з Шин'авом, царем Адми, і Шемевером, царем Цевоїму, і з царем Белаю, що Цоар тепер.

  Хоча Біблія не розповідає про ці міста, та, вочевидь, вони розділили долю Содому та Гомори – були знищені – Буття 19 розділ:

28 І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки...
29 І сталося, як нищив Бог міста тієї околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з середини руїни, коли руйнував ті міста, що сидів у них Лот.

   Згадані міста були вщент знищені. Тож Бог, вочевидь, з християнською Європою так не вчинить:

9 Не вчиню жару гніву Свого, більше нищити Єфрема не буду, бо Бог Я, а не людина, серед тебе – Святий, і не прийду в люті гніву.

  Люди погано контролюють свій гнів –  Екклезіяст 7 розділ:

9 Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

  Хоч як народи Європи зневажають свого Творця – Всевишнього Бога, – та все ж Він виявить до них терпіння та милосердя, і не знищить остаточно в Своєму гніві – чого чимало мешканців Європи справедливо заслуговують. Та Бог – не людина, – сліпому гніву не піддається…

10 За Господом підуть вони, а Він заричить, немов лев, і Він заричить, і від заходу прийдуть в тремтінні сини.
11 Вони прийдуть в тремтінні, як птах із Єгипту, і як голуб із краю Ашшура, і Я посаджу їх по їхніх домах, говорить Господь.

  Як показує 10 вірш, умовою Божого прощення та милосердя є СЛІДУВАННЯ за Богом – ЙТИ ЗА НИМ. Саме до них Він виявить милосердя та захистить їх. Отже, як бачимо, мова тут йде про вже перетоплений, очищений Божий народ – що узгоджується з попередніми розділами книги Осії.

  Повернення як птах із Єгипту, і як голуб із краю Ашшура вказує на вихід Божого народу з-під влади цього світу сатани – звільнення від впливу Єгипту (США) та захист від впливу Ашшура (Ассирії – сучасної Росії – див. «Числа та народи»). Цей вірш може погоджуватися і з варіантом перекладу 5 вірша в НРП – де Єгипет – це Росія ПІСЛЯ падіння Західної цивілізації. Тобто, Єгипет та Ашшур – це одне й теж, – пануюча в світі Останніх Днів Росія.


1 - 2 - 3 - 4 - 5 - 6 - 7 - 8 - 9 - 10 - 11 - 12 - 13 - 14