Осії 2 розділ
Якщо 1 розділ закінчився тим, що Бог остаточно відкидає Свій народ, – то в цьому розділі все навпаки – Бог обіцяє повернути Свій народ до Себе.
Переродження
- Повернення Божого народу:
1 І буде число Ізраїлевих синів, як морський пісок, що його не можна ані зміряти, ані злічити. І станеться, замість того, що говориться їм: «Ви не народ Мій», буде їм сказано: «Ви сини Бога Живого».
2 І будуть зібрані разом сини Юдині та сини Ізраїлеві, і настановлять собі одного голову, і повиходять з землі, бо великий день Їзреелу.
Так як раніше Бог сказав, що Він остаточно відкине Свій невірний народ, а тут – що поверне, то мова тут не про один і той самий народ. Тут мова про новий Божий народ – який збирати почав Ісус Христос – з різних народів.
Сини Юдині тут – це, вочевидь, ті, кого названо братами Христовими – співправителі Ісуса Христа (див. «Брати Христові»), а сини Ізраїлеві – символізують людей, які житимуть на землі в Божому Царстві (див. «Боже Царство»). Ці два символічні народи для Бога стануть одним народом, і головою у них буде Ісус Христос. Саме про це й говорив Ісус Христос в Івана 10 розділ:
14 Я – Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.
15 Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.
16 Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, – Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, – і буде отара одна й Один Пастир!
Інші вівці тут – це аналог символічного Ізраїлю – жителі землі в Божому Царстві. А звертається Він в наведених віршах до «малої черідки» – Луки 12 розділ:
32 Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.
Ця мала черідка – це, так звані, брати Христові, і ті, кого в пророцтві Осії, як ми вже вказали, символізують сини Юди.
Те, що вони повиходять з землі (2 вірш), вказує, що вони вийдуть з системи – з так званого Вавилону Великого (див. «Вавилон»).
Великий день Їзреелу наводить на думку інший Великий День – День Господа Саваота, або ж Час Кінця (наш час). Мабуть саме цей день і мається тут на увазі – тим паче, що саме в цей час, як говорить Біблія, Бог помилує та збере Свій народ – зібраний зі всіх народів (Їзреел, як і Вавилон, означає помішання, або мішанина) – Матвія 24 розділ:
29 І зараз, по скорботі тих днів, «сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла», і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться.
30 І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді «заголосять всі земні племена», і побачать вони «Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних» із великою потугою й славою.
31 І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних – «від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його».
Цю ж подію описано в Об’явлення з 6 розділу 12 вірша по кінець 7 розділу – як результат зняття шостої печатки з певного сувою. З того часу Божий народ почне повертатися до свого Бога:
3 Скажіть своїм братам: «Народ Мій», а своїм сестрам: «Помилувана».
- Засудження невірної жінки – матері Ізраїля:
4 Судіться з вашою матір'ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з-поміж своїх перс свій перелюб,
5 щоб Я не роздягнув її до нага, і не поставив її такою, як у день її народження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху землю, і не забив її спрагою.
Згадаємо, ЩО в Біблії символізує жінка – це побудована на певних моральних засадах людська цивілізація (див. «Жінка»). Виходячи з цього, у цьому пророцтві: в часи Осії блудлива матір Ізраїля та Юди – це невірне Богові ізраїльське суспільство, а в наш час – це Західна цивілізація, яка відступилася від Божих Законів – які вони свого часу нібито прийняли, назвавши себе християнами. Колись давно Бог дав ізраїльтянам Свій Закон – та вони зрадили Його та Його Закон. Потім Божий Син Ісус Христос дав людям нове Вчення – та люди знову зрадили Бога. Тож в цьому пророцтві «матір’ю» Божого народу і «жінкою» Бога є невірна людська цивілізація.
6 Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блуду,
Її синами (невірної символічної жінки) є ті, хто тримається засад та принципів сучасного людства (егоїзм, жага наживи, бездумне споживацтво, і таке інше) – так званого Заходу, – який в наш час є основою Вавилону Великого (див. «Вавилон») – про який говориться в книзі Об’явлення.
7 бо їхня мати блудлива була, та, що ними була вагітна, сором чинила, бо казала вона: Я піду за своїми полюбовниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напої мої.
Людська цивілізація завжди блудила з царями та можновладцями. І її коханці віддячували їй багатством, – багатство цивілізації – провідних держав, – зростало…
- Повернення невірної жінки:
8 Тому-то ось Я вкрию твою дорогу тернями, і обгороджу її огорожею, – і стежок своїх не знайде вона.
Бог створить для людства обставини, за яких люди вже не зможуть жити за старими принципами – Бог заставить людей поважати Його та Його Закони.
9 І буде вона гнатися за своїми полюбовниками, але не дожене їх, і буде шукати їх, та не знайде. І скаже вона: Піду я, і вернуся до мого першого чоловіка, бо краще було мені тоді, як тепер.
Один за одним світові держави зазнаватимуть краху – і полишене людство буде вимушене навернутися до Бога та Його принципів. Це буде час, коли духовна пожива (надійне керівництво – як основа суспільного життя) буде саме у представників Божого народу – Ісаї 40:
29 Він змученому дає силу, а безсилому – міць.
30 І помучаться хлопці й потомляться, і юнаки спотикнутись – спіткнуться,
31 а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати – і не потомляться, будуть ходити – і не помучаться!
А також Ісаї 65:
13 Тому Господь Бог каже так: Ось будуть раби Мої їсти, а ви будете голодувати, ось будуть раби Мої пити, а ви будете спрагнені, ось будуть раби Мої радіти, а ви посоромлені будете...
14 Ось раби Мої будуть співати від радости серця свого, ви ж кричатимете від сердечного болю, і від скрушення духа заводити будете...
15 І ви своє ймення дасте на прокляття вибранцям Моїм, – і Господь Бог тебе вб'є, а рабам Своїм дасть інше ймення,
В ситуації безвиході вціліле людство буде вимушене звернутися до Бога – бо у Нього (Його представників на землі – у Його народу) буде надійне керівництво.
- Божа опіка:
10 А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примножив їй срібло та золото, яке вони звернули на Ваала.
Про схоже свого часу говорив апостол Павло в Діях Апостолів 14 розділ:
16 За минулих родів попустив Він усім народам, щоб ходили стежками своїми,
17 але не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші».
Бог дбав про людство, нехай і не вірне Йому, всю його історію.
11 Тому-то заберу назад Своє збіжжя в його часі, а Мій сік виноградний в його умовленому часі, і заберу Свою вовну та Свій льон, що був на покриття її наготи.
12 А тепер відкрию її наготу на очах її коханців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.
Ці вірші вказують на час спустошення та голоду в час Кінця. Як вказує 12 вірш, Бог викриє справжній образ сучасної цивілізації людства – обнаживши її сутність – що співзвучно з віршами з Об’явлення 17 розділ:
15 І говорить до мене: «Води, що бачив ти їх, де сидить та розпусниця, то народи та люди, і племена та язики.
16 А десять рогів, що ти бачив їх, та звірина, – вони зненавидять розпусницю, спустошать її й обнажать, і з'їдять її тіло, і огнем її спалять.
13 І зроблю кінець усякій радості її, святу її, новомісяччю її, і суботі її, та всякому святковому часові.
14 І спустошу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: «Це мені дар за блудодійство, що дали мені мої полюбовники». А Я оберну їх на ліс, – і їх пожере польова звірина!
15 І навіщу її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздоблювалася ти своєю носовою сережкою та своїм нашийником, і ходила за своїми полюбовниками, а Мене забувала, говорить Господь.
Світові лідери будуть не в стані надати допомогу зруйнованому суспільству та дати людям чітке керівництво.
- Бог не покине людство:
16 Тому-то ось Я намовлю її, і попроваджу її до пустині, і буду говорити до серця її.
17 І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї молодости, як за дня виходу її з єгипетського краю.
*Ахор перекладається як «змутніла» або ж «біда». Ця назва може вказувати на важкі обставини, за яких ця символічна жінка (людське суспільство) отримає надію від Бога…
18 І станеться, того дня – говорить Господь – ти кликатимеш: «Чоловіче мій», і не будеш більше кликати Мене: «Мій ваале».
19 І усуну імена Ваалів з її уст, і вони не будуть більше згадувані своїм іменем.
Цими словами Бог описує відродження людства – Божого народу.
Те, що ця символічна жінка буде забрана в пустелю, дещо співзвучно з жінкою з 12 розділу Об’явлення – адже й та жінка теж має перебувати в пустелі, – вочевидь також для очищення (див. «Пустеля») – Об’явлення 12 розділ:
6 А жінка втекла на пустиню, де вона мала місце, від Бога для неї вготоване, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят день.
В такому випадку виходить, що в пророцтві Осії мова про ту ж жінку, що й в наведених віршах з книги Об’явлення.
Також, цілком можливо, що ця жінка (в Осії) до того була великою розпусницею (в Осії ж говориться, що вона блудила) – Вавилоном Великим – Об’явлення 17 розділ:
3 І в дусі повів він мене на пустиню. І побачив я жінку, що сиділа на червоній звірині, переповненій іменами богозневажними, яка мала сім голів і десять рогів.
----------------------
5 А на чолі її було написане ім'я, таємниця: «Великий Вавилон, – мати розпусти й гидоти землі».
Тобто, ДО знищення сучасної людської цивілізації – це Вавилон Великий. А ПІСЛЯ знищення Вавилону Великого людська цивілізація очиститься та стане вірною Богові жінкою з 12 розділу Об’явлення (див. «Три в одній»).
Про заведення у пустелю також говориться і в Єзекіїля 20 розділі:
34 І виведу вас із тих народів, і позбираю вас із тих країв, де ви розпорошені рукою потужною й витягненим раменом та виливаною лютістю.
35 І заведу вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, –
36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського краю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!
37 І проведу вас під палицею, і введу вас у зв'язок заповіту.
38 І повибираю з вас бунтівників та тих, що грішать проти Мене, повипроваджую їх з краю їхнього пробування, і до Ізраїлевої землі вже не ввійдуть вони! І пізнаєте ви, що Я – Господь!
Отож, в цьому пророцтві Осії описується очищення та переродження людства.
- Боже благословення народу:
20 І складу їм заповіта того дня з польовою звіриною, і з птаством небесним, та з плазуючим по землі, і лука й меча та війну знищу з землі, і покладу їх безпечно.
Про це ж говориться в Ісаї 2 розділ:
4 І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої – на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!
21 І заручуся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосуддям, і милістю та любов'ю.
22 І заручуся з тобою вірністю, і ти пізнаєш Господа.
23 І станеться того дня, Я почую, – говорить Господь, – почую небо, а воно почує землю,
Цікаво сказано в 23 вірші: Бог почує небо, а небо почує землю. Небо – це Нове небо – влада Христа. А земля – Нова земля – Нове людське суспільство. Бог почує та благословить і Небо, і Землю. Це співзвучно з Об’явлення 21 розділ:
1 І бачив я небо нове й нову землю, перше-бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було.
2 І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого.
3 І почув я гучний голос із престолу, який кликав: «Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними»,
4 «і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!»
24 а земля задоволить збіжжя, і виноградний сік, і оливу, а вони задовольнять Їзреела.
25 І обсію її Собі на землі, і змилуюся над Ло-Рухамою, і скажу до Ло-Амі: «Ти народ Мій», а він скаже: «Мій Боже!»
В ширшому значенні Ло-Рухама («не помилувана») та Ло-Амі («не мій народ») – це все людство. Адам з Євою зрадили Бога – і через це люди перестали бути Божим народом. Та Бог змилується над людством, та поверне їх до Себе. І те розпорошення, яке спричинив Бог – Вавилон чи Їзреел, – Бог задовольнить (24 вірш) – Він об’єднає всіх людей в єдиний Свій народ.