Частина Третя
Запечатана книга
Об’явлення 4 розділ
Видіння Божого престолу та присутніх коло нього. Початок Божого Суду.
Початок Божого Суду
- Божий престол:
1 По цьому я поглянув, – і ось двері на небі відчинені, і перший голос, що я чув його, як сурму, що зо мною говорив, сказав: «Іди сюди, і Я тобі покажу, що статися має по цьому!»
Перший голос – це голос Ісус Христа у Його Славі – Об’явлення 1 розділ:
10 Я був у дусі Господнього дня, і почув за собою голос гучний, немов сурми,
---------------------------
12 І я оглянувся, щоб побачити голос, що говорив зо мною. І, оглянувшись, я побачив сім свічників золотих;
13 а посеред семи свічників «Подібного до Людського Сина, одягненого в довгу одежу і підперезаного» по грудях золотим поясом.
Отож, давши через апостола Івана застереження та підбадьорення Ангелам Свої Церков, Ісус показує Іванові що статися має по цьому – засідання Божого Суду, яке, як ми розуміємо, відбуватиметься в небесній сфері:
2 І зараз у дусі я був. І ось престол стояв на небі, а на престолі Сидячий.
3 А Сидячий подібний був з вигляду до каменя яспіса й сардиса, а веселка навколо престолу видом подібна була до смарагду.
Ця ж подія описується в Даниїла 7 розділ:
9 Я бачив, аж ось поставили престоли, і всівся Старий днями. Одежа Його – біла, як сніг, а волосся голови Його – немов чиста вовна, а престол Його – огняне полум'я, колеса Його – палахкотючий огонь.
10 Огненна річка пливла й виходила з-перед Нього; тисяча тисяч служили Йому, і десять тисяч десятків тисяч стояли перед Ним; суд усівся, і розгорнулися книги.
Як можна бачити з контексту в пророцтві Даниїла, так і тут – зображено початок Божого Суду. Тільки Іван бачить все це більш детально:
- Двадцять чотири старці:
4 А навколо престолу – двадцять чотири престоли, а на престолах я бачив двадцятьох чотирьох старців, що сиділи, у шати білі одягнені, а на головах своїх мали вінці золоті.
5 А від престолу виходили блискавки, і голоси, і громи. А перед престолом горіли сім свічників огняних, а вони – сім духів Божих.
Біблія не пояснює, ким були ці двадцять чотири старці – тож різні дослідники Біблії не мають одностайної думки щодо них. Втім, ці старці мають певні ознаки, які дозволять нам зробити певні припущення щодо цього питання:
Отже, ці старці мали вінці золоті на головах своїх – що є символом влади – це й не дивно, адже вони сиділи на престолах, що були розташовані навколо Божого Престолу. Також, вони були зодягнуті у білі шати, – а в білі шати було одягнуто вірних Богові людей – Об’явлення 6 розділ:
9 І коли п'яту печатку розкрив, я побачив під жертівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали.
10 І кликнули вони гучним голосом, кажучи: «Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?»
11 І кожному з них дано білу одежу, і сказано їм іще трохи спочити, аж поки доповнять число їхні співслуги, і брати їхні, що будуть побиті, як і вони.
Щоправда, ці, на відміну від старців, чекали свого часу на воскресіння – тобто, ще були мертвими. Є й інша група людей, які також будуть зодягнені в білу одежу – Об’явлення 7 розділ:
9 Потому я глянув, – і ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття.
Цим великим натовпом є всі вірні Богові люди, які в час Господнього Дня зберуться під правлінням Ісуса Христа до Божого народу. І як можна зрозуміти з контексту, вони будуть живими (в людському розумінні – див. «Мертві») на землі. Їхня біла одежа, звісно ж, символічна – символізує їхню чистоту перед Богом (див. «Одяг»)…
Отож, виходячи з того, що ці двадцять чотири старці були зодягнуті у білі шати, але не мали сяючого вигляду – як деякі Божі Ангели чи Сам Ісус Христос, – то ці старці, вочевидь, були людьми.
Можна було б припустити, що це одні зі ста сорока чотирьох тисяч обраних від землі – так звані брати Христа (див. «Брати Христові»). Але апостол Павло говорить, що всі вони воскреснуть ПІСЛЯ останньої сурми – до часу якої на час здійснення розглядуваного видіння ще треба було чекати (остання сурма пролунає після смерті двох Божих свідків – 11 розділ) – 1 Коринтян 15 розділ:
51 Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось, –
52 раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона – і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...
Тож ці двадцять чотири старці не можуть бути з числа тих ста сорока чотирьох тисяч обраних. Хоча, вони можуть мати до них відношення – адже сто сорок чотири тисячі кратне двадцяти чотирьом – 144000/24=6000. Ще й 6000 може мати своє символічне значення, де 6 – число недосконалості (див. «Числа та народи»), а 1000 – Тисячолітнє Боже Царство, протягом якого недосконале людство досягатиме досконалості (див. «Боже Царство»). Але це так – лише цікаве спостереження та припущення… Тобто, ці двадцять чотири старці можуть бути в ієрархії управління землею разом з тими ста сорока чотирма тисячами обраних.
Біблія розповідає, що в Старозавітні часи Бог забирав до Себе деяких людей – Буття 5 розділ:
22 І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ. І породив він синів та дочок.
23 А всіх Енохових днів було три сотні літ і шістдесят і п'ять літ.
24 І ходив із Богом Енох, і не стало його, – бо забрав його Бог.
А також, 2 Царів 2 розділ:
11 І сталося, як вони все йшли та говорили, аж ось появився огняний віз та огняні коні, і розлучили їх одного від одного. І вознісся Ілля в вихрі на небо...
Щоправда, Ісус Христос – коли ще був на землі, – сказав, що окрім Нього на небо не сходив ніхто – Івана 3 розділ:
13 І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, – Людський Син, що на небі.
І справді, в книгах Старого Заповіту вказується, що після смерті людина нікуди не переміщається, а ніби засинає – сном смерті (див. «Пекло (Шеол)»). Тож ті Божі святі, кого Бог нібито забрав, принаймні ДО Ісуса Христа, не могли б потрапити на небо. Але, в книгах Нового Заповіту Біблія запевняє, що ПІСЛЯ Жертовної Смерті Ісуса Христа та Його Воскресіння це стало можливим – Матвія 27 розділ:
50 А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, – і духа віддав...
51 І ось завіса у храмі роздерлась надвоє – від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,
52 і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,
53 а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.
Отож, саме ці стародавні Божі святі і можуть бути тими двадцятьма чотирма старцями – престоли яких стояли навколо Божого Престолу, і які, ймовірно, прийматимуть активну участь у Божому Суді та у відродженні щасливого людства…
- Чотири тварини:
6 І перед престолом – як море скляне, до кришталю подібне. А серед престолу й навколо престолу четверо тварин, повні очей спереду й ззаду.
Як можна побачити в описі подібного видіння в 1 та 10 розділах книги Єзекіїля, на цих чотирьох тваринах Всевишні Бог міг дуже швидко пересуватися. А велика кількість очей, вочевидь, вказує, що Бог «бачить» на всі сторони – може отримувати інформацію звідусіль і миттєво реагувати.
7 І перша тварина подібна до лева, а друга тварина подібна до теляти, а третя тварина мала лице, як людина, а четверта тварина подібна до орла, що летить.
8 І ті чотири тварині, – кожна з них мала навколо по шість крил, а всередині повна очей. І спокою не мають вони день і ніч, промовляючи: «Свят, свят, свят Господь, Бог Вседержитель, що Він був, і що є, і що має прийти!»
Хоча видіння, описані в книзі Єзекіїля доволі схожі на розглядуване видіння апостола Івана, та все ж певні відмінності в описі цих чотирьох тварин є – в Єзекіїля вони мали по чотири крила, а тут по шість. В Єзекіїля кожен з них мав по чотири обличчя – лева, теляти, людини та орла, – а тут кожен окремо має вигляд лева, теляти, людини та орла. На основі висновків, зроблених нами під час розгляду згаданих вище розділів з книги Єзекіїля, кожна з тварин може мати своє символічне значення: лев символізує (Силу) царюючого Ісуса Христа, теля – як подається в 10 розділі книги Єзекіїля, зображує Херувима – вочевидь, символізує Божих Ангелів, обличчя людини – символізує людей-помічників Христа – Божих обранців, і орел – символізує (Силу) Самого Бога. І причина таких відмінностей, вочевидь, полягає в тому, що в часи Єзекіїля люди ще не мали доступу до небесної сфери, а після Жертовної Смерті Ісуса Христа такий доступ вони отримали. Тому сили Херувимів (а ці тварини – це Херувими) після зацарювання Ісуса Христа та доступу людей до небесної сфери змогли розділитися. Тож різні вигляди у кожного з Херувимів у Івановому видінні вказують, що вони діють кожен зокрема, хоча й всі заодно. Тобто, царюючий Ісус Христос виконує Свої функції, Божі Ангели – свої, люди – свої, і Всевишній Бог – також виконує Свої функції.
- Тварини та старці вклоняються Всевишньому Богові:
9 І коли ті тварини складають славу, і честь, і подяку Тому, Хто сидить на престолі й живе віки вічні,
10 тоді падають двадцять чотири старці перед Тим, Хто сидить на престолі, і вклоняються Тому, Хто живе віки вічні, і складають вінці свої перед престолом та кажуть:
11 «Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, і з волі Твоєї існує та створене все!»
Як і належить, перед початком Суду Суддю вшановується - що і зробили чотири тварини та двадцять чотири старці – які ще й склали перед Богом свої золоті вінці – символ своєї влади, – таким чином визнавши Владу Всемогутнього Бога та делегувавши Йому свою підтримку.