Частина Перша
Вступ
Об’явлення 1 розділ
Видіння Ісуса Христа у Славі з сімома зорями в правиці, та посеред семи свічників. Ключі від смерті та аду. Таємниця семи зірок та семи свічників.
Сім зірок та сім свічників
- Час-бо близький:
1 Об'явлення Ісуса Христа, яке дав Йому Бог, щоб показати Своїм рабам, що незабаром статися має. І Він показав, і послав Своїм Анголом рабові Своєму Іванові,
2 який свідчив про Слово Боже, і про свідчення Ісуса Христа, і про все, що він бачив.
3 Блаженний, хто читає, і ті, хто слухає слова пророцтва та додержує написане в ньому, – час-бо близький!
Іван одразу вказує на ціль цієї книги – виявлення що незабаром статися має Божим рабам – слугам, якими, як показує подальший контекст, є Божі обранці (див. «Брати Христові»), здатні читати та слухати слова пророцтва та додержувати написане в ньому.
- Іванове привітання до семи Церков:
4 Іван до семи Церков, що в Азії: благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти; і від семи духів, що перед престолом Його,
5 та від Ісуса Христа, а Він «Свідок вірний, Первенець з мертвих і Владика земних царів». Йому, що нас полюбив і кров'ю Своєю обмив нас від наших гріхів,
6 що вчинив нас «царями, священиками Богові» й Отцеві Своєму, – Тому слава та сила на вічні віки! Амінь.
Тут Той, Хто є, Хто був і Хто має прийти – це Бог-Отець, сім духів, що перед престолом Його – це, вочевидь, сім Божих Ангелів, що опікуються згаданими сімома церквами, і які помагатимуть Ісусові Христові – як ми побачимо це далі. 6 вірш підтверджує, що це звернення саме до Божих обранців – яких Ісус Христос вчинив «царями, священиками Богові» й Отцеві Своєму.
- Ісус йде на хмарах:
7 «Ото Він із хмарами йде», і побачить Його кожне око, і ті, що Його «прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним». Так, амінь!
Звісно ж, побачать Його не конкретно ті, що Його прокололи (під час Його страти на хресті) – мабуть, на час написання цієї книги принаймні частина з них уже були мертві, – Його побачать люди з таким самим складом розуму та поведінки. Щоправда, так як Він із хмарами йде – тобто, невидимо, – то побачать Його лише по ознакам. І станеться це в Час Кінця, а точніше, після скорботи великої (див. «Гидота») – яка передуватиме тому, як Ісус йтиме на хмарах – Матвія 24 розділ:
29 І зараз, по скорботі тих днів, «сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла», і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться.
30 І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді «заголосять всі земні племена», і побачать вони «Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних» із великою потугою й славою.
31 І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних – «від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його».
Саме тоді, як сказано в наведеному 30 вірші, заголосять всі земні племена – будуть шоковані від подій, що стануться. І це відповідає словам Івана в 7 вірші про те, що всі племена землі будуть плакати за Ним.
І вже після цих драматичних подій Бог почне збирати тих, до кого звертаються слова розглядуваної книги. Хоча це видіння і йде від Ісуса Христа, та Основне його Джерело (як пояснюється в 1 вірші) – Всевишній Бог:
8 Я Альфа й Омега, говорить Господь, Бог, Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель!
Цими словами Всевишній Бог підтвердив Свій Статус – засвідчивши цим, що все сказане вище і далі дійсно від Нього. А апостол Іван, відповідно, уповноважений Ним донести звістку від Нього Його обраним:
- Іван у дусі Господнього Дня:
9 Я, Іван, ваш брат і спільник у біді, і в царстві, і в терпінні в Ісусі, був на острові, що зветься Патмос, за Слово Боже і за свідчення Ісуса Христа.
Вважається, що всі інші з дванадцяти апостолів Ісуса Христа загинули мученицькою смертю (зрадника Юду до уваги не беремо), лише апостол Іван помер природньою смертю – щоправда, у вигнанні на острові Патмос. Це сталось на сповнення слів Ісуса Христа про те, що Іван побачить Його другий Прихід – Івана 21 розділ:
20 Обернувся Петро, та й ось бачить, що за ним слідкома йде той учень, якого любив Ісус, який на вечері до лоня Йому був схилився й спитав: «Хто, Господи, видасть Тебе?»
21 Петро, як побачив того, говорить Ісусові: «Господи, – цей же що?»
22 Промовляє до нього Ісус: «Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, – що до того тобі? Ти йди за Мною!»
23 І це слово рознеслось було між братами, що той учень не вмре. Проте Ісус не сказав йому, що не вмре, а: «Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, – що до того тобі?»
І він таки побачив другий Прихід Ісуса Христа – правда, у видіннях. Зате, у яких вражаючих деталях! І розповів про побачене нам:
10 Я був у дусі Господнього дня, і почув за собою голос гучний, немов сурми,
11 який говорив: «Що бачиш, – напиши те до книги, і пошли до сімох Церков: до Ефесу, і до Смірни, і до Пергаму, і до Тіятирів, і до Сард, і до Філядельфії, і до Лаодикії».
Так як видіння стосувалося саме Господнього Дня – нашого часу, – то малоймовірно, щоб церкви у Його зверненні були буквальними – адже на наш час і міста не ті, і люди інші. Втім зауважимо – церков було сім – число Божої повноти (див. «Числа та народи»). А це вказує, що звернення стосується всіх церков (християнських організацій) у всьому світі. І проблеми, які, як ми побачимо далі, присутні в кожній з озвучених церков, в тій чи іншій мірі мають місце у всіх церквах по всьому світі – в час Господнього Дня – наш час. І ці символічні сім церков представлені сімома свічниками:
- Людський Син з сімома зорями посеред семи свічників:
12 І я оглянувся, щоб побачити голос, що говорив зо мною. І, оглянувшись, я побачив сім свічників золотих;
13 а посеред семи свічників «Подібного до Людського Сина, одягненого в довгу одежу і підперезаного» по грудях золотим поясом.
Бути підперезаним поясом – бути готовим до дій. А золотий пояс вказує на високий статус підперезаного.
14 А «Його голова та волосся – білі, немов біла вовна, як сніг; а очі Його – немов полум'я огняне.
15 А ноги Його подібні до міді», розпалені, наче в печі; а «голос Його – немов шум великої води».
Цікаво, що вигляд Людського Сина – тобто, Ісуса Христа, – схожий на опис Самого Бога – Старого днями у Славі Своїй, – як це можна побачити в Єзекіїля 1:27 та Даниїла 7:9. Це вказує на Славу, яку Христос отримав від Отця – на Його Статус, майже як Бога-Отця – Матвія 28 розділ:
18 А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: «Дана Мені всяка влада на небі й на землі.
А також, Филип’ян 2 розділ:
9 Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,
10 щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,
11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос – то Господь, на славу Бога Отця!
Отож, маючи таку владу від Бога, царюючий Ісус Христос мав владу і над тими сімома духами, що перед престолом Божим (4 вірш) – які представлені сімома зорями (див. «Сонце, місяць та зорі») в Його правиці:
16 І сім зір Він держав у правиці Своїй, а з уст Його меч обосічний виходив, а обличчя Його, немов сонце, що світить у силі своїй.
Меч обосічний – це, як пояснює апостол Павло, Боже Слово – Євреїв 4 розділ:
12 Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, – проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.
Призначення цього меча – Суд – Івана 12 розділ:
48 Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, – останнього дня воно буде судити його!
Яскраве обличчя Ісуса Христа, що як сонце, що світить – це, вочевидь, Світло – Івана 1 розділ:
4 І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.
5 А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його.
6 Був один чоловік, що від Бога був посланий, – йому ймення Іван.
7 Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього.
8 Він тим Світлом не був, але свідчити мав він про Світло.
9 Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ.
Отож, вигляд Ісуса Христа вказує на Його Владу судити – адже Він Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ. І знаряддя Суду також при Ньому – Боже Слово – що не є фонетичним звуком, а є проявом Дії – Ісаї 55 розділ:
10 Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, а хліб їдунові, –
11 так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!
Ісус має і Силу, і Владу виконати Божий вирок над цим світом та привести Своїх людей до спасіння:
- Ключі від смерті та аду:
17 І коли я побачив Його, то до ніг Йому впав, немов мертвий. І поклав Він на мене правицю Свою та й промовив мені: «Не лякайся! Я Перший і Останній,
18 і Живий. І був Я мертвий, а ось Я Живий на вічні віки. І маю ключі Я від смерти й від аду.
Перший і Останній – це те ж саме, що й Альфа і Омега – значення, що походить від першої та останньої літер Грецької абетки. У 8 вірші це визначення стосувалося Самого Бога-Отця Вседержителя – в значенні абсолютному. Що ж до Ісуса Христа, то це визначення вказує на повну владу від Бога-Отця – що Ісус у повній мірі представляє Всевишнього Бога – на це ж вказує Об’явлення 22 розділ:
13 Я Альфа й Омега, Перший і Останній, Початок і Кінець.
До цього ще варто додати, що за участі Ісуса Христа в Його доземному житті було створено наш світ (див. Івана 1 розділ), і безпосередньо з Його керівництвом людство досягне досконалості та отримає вічне життя (див. «Бог Ізраїлів») – це теж можна вважати Початком та Кінцем – для нас – людства…
Отож, саме завдяки Силі та Владі, даним від Бога-Отця, Ісус Христос в стані врятувати людство – адже Він має ключі від смерті й від аду. А це означає, що Він має Силу та Владу звільнити людей від смерті та аду, знищивши їх, – що й буде зроблено, як про це написано в Об’явлення 20 розділ:
14 Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне. Це друга смерть, – озеро огняне.
Таким чином, сказавши про ці символічні ключі, Ісус одразу вказав на основну ціль подій, що надходять:
19 Отже, напиши, що ти бачив, і що є, і що має бути по цьому!
20 Таємниця семи зір, що бачив ти їх на правиці Моїй, і семи свічників золотих: сім зір, – то Анголи семи Церков, а сім свічників, що ти бачив, – то сім Церков».
Зауважимо – Ісус Христос у Славі Своїй знаходився поміж сімома свічниками – що є сімома Церквами, а в правиці тримав сім зір – що є сімома Ангелами цих Церков. Фактично, це є сповненням Його обіцянки, даної учням – Матвія 28 розділ:
19 Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа,
20 навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!» Амінь
Тобто, ще в час виявлення описуваних видінь апостолові Іванові, Ісус Христос вже перебував посеред Своїх послідовників – Своїх Церков, – та дбав про них. І саме їм – у масштабах часу від першого століття і до нашого часу – часу Кінця, – Іван оголошує ці видіння…