Вчення

Байка

  Давно це було. Може сто, чи може навіть двісті років тому. Чи навіть більше – хто-зна. Та й чи було насправді? – байка ж…. Та все ж, розповімо її.

 Жили-були собі старенькі дід та баба. Були вони дуже бідні – не мали навіть дому. Тож мусіли жебракувати. І ото ходили вони від села до села, просили милостиню – та й з того жили. Одного разу йдуть вони полем, голодні. Попереду в далині видніється село…. І накотилось на них бажання помріяти – звісно ж про їжу. Дід каже:

• От прийдемо зараз до цього села…, дадуть нам цілий глечик молока…. Ото добре буде – молока напитися….
• Так – добре…. Може ще й буханець хліба дадуть…
• О-о так…, свіженького, хрусткого….

А баба вже беззуба була, то й каже:

• І ми того хліба до молока накришимо – файно буде!...

  Дід як схопив свою палицю, та й давай лупити бабу по плечах, примовляючи:

• Не криши дурна бабо хліба до молока – бо молоко скисне! Не криши хліба до молока – бо скисне!...

  Йдуть далі мовчки – дід злий, баба ображена (та й плечі болять). Прийшли до села. Походили, походили – а ні молока, ні хліба так ніхто й не дав….

Основа

  Мойсеєвий Закон, на перший погляд, був доволі таки складним – з великою кількістю правил та звичаїв. Було чітко розписане щоденне життя ізраїльтянина (детальніше про Закон в рубриці «Закон»). Але Закон оберігав ізраїльтян від негативного впливу навколишніх  народів, та робив їх особливими. Дотримуючись Божих настанов, ізраїльтяни були б кращими людьми, серед їхнього народу панували б мир та братня любов. Та вони не зрозуміли суті Закону, і вирішили його покращити – своїми доповненнями. В час, коли прийшов Ісус Христос, окрім самого Закону був ще цілий ряд книг – з трактуванням та поясненням частин Закону. Тобто, були додаткові закони, які регулювали виконання самого Закону. На це Ісус Христос звернув увагу в Матвія 23 розділ:

² і сказав: «На сидінні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.
³ Тож усе, що вони скажуть вам, – робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони, – та не роблять того!
⁴ Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на людські рамена, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх порушити...

  Ісус чудово розумів, що ізраїльтяни своїми доповненнями та поясненнями лише погіршили суть Закону. Він неодноразово наголошував юдеям, що суть Закону полягає не в правилах – а в розумінні його значення – Матвія 12 розділ:

⁷ Коли б знали ви, що то є: «Милости хочу, а не жертви», то ви не судили б невинних...

  Наприклад, юдеї в часи Ісуса визначали, що є роботою в суботу, а що ні. Візьмемо носіння сандалів – якщо вони підбиті цвяхами – в суботу це вже вважалося роботою. Простіше кажучи, юдеї не зрозуміли самої суті Закону, і своїми доповненнями навпаки його ускладнили та зіпсували. А Бог хотів не так вже й багато – Михея 6 розділ:

⁸ «Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь, – нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно».

  Тож, прийшовши на землю, Ісус Христос відкинув всі правила юдеїв та залишив чисте Вчення, яке було доволі простим та зрозумілим. Мало того, Його Вчення було легким та приємним – Матвія 11 розділ:

²⁹ Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, – і «знайдете спокій душам своїм».
³⁰ Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!»

  Як думаєте – чому Його ярмо любе, а тягар легкий? Тому що це являється сутністю самої людини. Нам, як дітям Божим, створеним на подобу Божу, природно та близько до душі правильно поводитися – звісно, якщо ви порядна людина. Взагалі – у всіх культурах та релігіях присутні ті ж самі поняття про добро та зло – аналог Божих Заповідей.

  Отже, як ми вже зауважили, так як колись Мойсей залишив Закон ізраїльтянам, так в першому столітті Ісус Христос залишив людям чисте Знання, живучи згідно з яким, людина могла бути приємною Богові, могла розвивати з Ним тісні взаємини. Втім, Христос знав, що так довго не протримається. Як і у випадку з Законом, люди почнуть добавляти до Ісусового вчення свої правила та додаткові тлумачення. Це Христос описав у притчі про кукіль – Матвія 13 розділ:

²⁴ Іншу притчу подав Він їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.
²⁵ А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.
²⁶ А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.
²⁷ І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: «Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?»
²⁸ А він їм відказав: «Чоловік супротивник накоїв оце». А раби відказали йому: «Отож, – чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?»
²⁹ Але він відказав: «Ні, – щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.
³⁰ Залишіть, – хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї».
-----------------------
³⁷ А Він відповів і промовив до них: «Хто добре насіння посіяв був, – це Син Людський,
³⁸ а поле – це світ, добре ж насіння – це сини Царства, а кукіль – сини лукавого;
³⁹ а ворог, що всіяв його – це диявол, жнива – кінець віку, а женці – Анголи.
⁴⁰ І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.
⁴¹ Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,
⁴² і їх повкидають до печі огненної, – буде там плач і скрегіт зубів!
⁴³ Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!

 І, як це не дивно, ці зерна куколю почали проростати доволі швидко – ще за часів апостолів. Про це говорив апостол Павло – Дії Апостолів 20 розділ:

²⁹ Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть...
³⁰ Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою...

   Отож – згідно слів Ісуса Христа та апостола Павла, ось уже близько 2 тисяч років люди потрохи вносили доповнення та поправки до розуміння Вчення Ісуса Христа.

Поправки

  Як ви вважаєте: хреститися треба зліва направо, чи справа наліво? Коли ви хреститеся, то треба хреститися трьома пальцями, чи двома? Хрест, на якому розіп’яли Ісуса Христа, був з однією перекладиною, чи зі ще однією косою внизу? Душа людини після смерті йде до чистилища? Чи обов’язково треба постити в п’ятницю?..  Втім, якщо ви знайомі з Біблією, то ці питання будуть для вас сміховинними та не вартими уваги.

  Гаразд, перейдемо до трохи складніших питань: Де знаходиться пекло? Чи вічно там будуть мучитися грішники? Душа безсмертна чи смертна? Який день потрібно святкувати (святити) – суботу чи неділю? Коли потрібно христити людину – в дитинстві, чи в більш зрілому віці?...

  Цей перелік питань можна продовжувати і продовжувати. Та, мабуть, досить. Чому досить? – адже для багатьох ці питання вкрай важливі – через них колись навіть велися війни, християнин вбивав християнина? Дивно – чи ж не так?...

  Насправді, значної частини подібних питань навіть немає в Біблії, немає у Вченні Ісуса Христа. Так – Біблія згадує щось про пекло, про вічні муки. Але все це, по-перше, потрібно розуміти так, як це розумів Христос. А по-друге – якщо ви матимете це розуміння – що зміниться?! Хіба виконання основних Божих принципів зміниться?!

  Всі суперечки та війни між різними конфесіями християн, насправді, схожі на суперечку діда з бабою в байці на початку статті! Всі сучасні суперечки між конфесіями нічого не варті – бо відмінності між ними менш важливі, ніж Основа, на якій мали б бути збудовані вчення цих конфесій. Та й не в відмінностях суть. Яка різниця де пекло? Або як хреститися – зліва направо, чи навпаки?.. Якщо ви не дотримуєтеся основних Божих принципів – то все інше вже не має значення. А якщо дотримуєтеся – то Бог з часом все пояснить. Та й що вам тоді до того пекла взагалі?! І взагалі – для чого всі ці розбіжності, якщо вони не мають суттєвого значення? А вони для того, щоб духовні керівники могли панувати над людьми, поневолювати їх. А Вчення Ісуса Христа повинно робити людей вільними – Івана 8 розділ:

³² і пізнаєте правду, – а правда вас вільними зробить!»

  Головне Вчення, яке будь-коли отримувало  людство – Вчення Ісуса Христа, було, та й залишається, простим, доступним, чистим.

Вчення

  Ознайомитися з Вченням Ісуса Христа доволі легко – воно є в чотирьох Євангеліях в Біблії – в найбільш розповсюдженій в світі книзі. І звичайна людина, яка вперше читатиме ці книги – зрозуміє це Вчення. Все «лежить на поверхні» – легке та зрозуміле. Це і Нагірна проповідь Христа, і прості та наглядні притчі та принципи. Все просто та зрозуміло на підсвідомому рівні. Це – справді ВЧЕННЯ, ІСТИНА.

  З інших Біблійних книг, мабуть, можна добавити ще згадку Павла про слова Ісуса Христа з Дії Апостолів 20 розділ:

³⁵ Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слабим, та пам'ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: «Блаженніше давати, ніж брати!»

  Всі інші книги Нового Заповіту лише пояснюють та доповнюють Вчення Христа, і вони актуальні лише при умові, що ви сприймаєте це Вчення, та бажаєте жити згідно з ним.

  Якщо коротко –  то все Своє Вчення Ісус вклав у дві Заповіді – Матвія 22 розділ:

³⁶ «Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?»
³⁷ Він же промовив йому: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою».
³⁸ Це найбільша й найперша заповідь.
³⁹ А друга однакова з нею: «Люби свого ближнього, як самого себе».
⁴⁰ На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять».

  Все інше з Вчення Ісуса Христа – пояснення цих Заповідей та розширення їхнього розуміння. Наприклад, про любов до свого ближнього – загально відома притча про доброго самарянина (для тих, хто не знає: в часи Христа самаряни – це жителі колишніх територій стародавнього Ізраїлю (по сусідству з Юдеєю), якого Бог відкинув ще в часи нападу Вавилонського царя Навуходоносора в 600 роках до н.е. Самаряни не були ізраїльтянами по крові – бо змішалися з іншими народами, і юдеї зневажали їх) – Луки 10 розділ:

³⁰ А Ісус відповів і промовив: «Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.
³¹ Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, – і проминув.
³² Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, – і теж проминув.
³³ Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.
³⁴ І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.
³⁵ А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: «Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, – заплачу тобі, як вернуся».
³⁶ Котрий же з цих трьох – на думку твою – був ближній тому, хто попався розбійникам?»
³⁷ А він відказав: «Той, хто вчинив йому милість». Ісус же сказав йому: «Іди, – і роби так і ти!»

  Вчення Ісуса Христа – це основа справжнього Знання, на якій будується все інше розуміння – розуміння всієї суті життя. Людина, яка змогла вибудувати правильну основу на Вченні Ісуса Христа, зможе протистояти всім перешкодам на своєму життєвому шляху – Матвія 7 розділ:

²⁴ Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.
²⁵ І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, – та не впав, бо на камені був він заснований.
²⁶ А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, – подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску.
²⁷ І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, – і він упав. І велика була та руїна його!»

  Отже, добра основа – це найголовніше.

Основа

  Практично всі сучасні релігії (мова йде про християнство) стверджують, що основа у них одна – Вчення Ісуса Христа. Але будівлі у всіх них явно різняться. До того ж, як ми вже зауважили вище, у них різне розуміння одного й того ж Вчення, різні погляди. Ще й багато доповнень. Такі нашарування правил і традицій руйнують саме Вчення Ісуса Христа. Образно кажучи, сучасні релігії заблукали – бо їхні провідники «сліпі», не розуміють суті Вчення. Це наглядно пояснив Ісус Христос на прикладі фарисеїв – Матвія 15 розділ:

¹ Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:
² «Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають».
³ А Він відповів і промовив до них: «А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?
⁴ Бо Бог заповів: «Шануй батька та матір», та: «Хто злорічить на батька чи матір, – хай смертю помре».
⁵ А ви кажете: «Коли скаже хто батьку чи матері: «Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові»,
⁶ то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.
⁷ Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:
⁸ «Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!
⁹ Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук – людських заповідей»...
¹⁰ І Він покликав народ, і промовив до нього: «Послухайте та зрозумійте!
¹¹ Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить».
¹² Тоді учні Його приступили й сказали Йому: «Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?»
¹³ А Він відповів і сказав: «Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.
¹⁴ Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, – обоє до ями впадуть»...

 А також 23 розділ:

¹⁶ Горе вам, проводирі ви сліпі, що говорите: «Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий».
¹⁷ Нерозумні й сліпі, – що-бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?
¹⁸ І: «Коли хто поклянеться жертівником, – то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий».
¹⁹ Нерозумні й сліпі, – що-бо більше: чи жертва, чи той жертівник, що освячує жертву?
²⁰ Отож, хто клянеться жертівником, – клянеться ним та всім, що на ньому.
²¹ І хто храмом клянеться, – клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.
²² І хто небом клянеться, – клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.

  Отож, якщо ви прагнете збагнути правдиве Вчення Ісуса Христа, то вам варто шукати Його в першоджерелі – в Божому Слові, Біблії. Потрібно відкинути всі нашарування, які наклали на це Вчення інші релігії та віднайти ту Основу, про яку говорив Ісус Христос. І зараз саме час почати це робити! Адже, як ви вже знаєте зі сторінок нашого сайту, незабаром Бог почне збирати Свій народ, який складатиметься саме з таких шукачів Божої Істини.

  В принципі, сьогодні ми озвучили цю Основу – це дві головні Заповіді, які виділив Ісус Христос – Матвія 22 розділ:

³⁶ «Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?»
³⁷ Він же промовив йому: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою».
³⁸ Це найбільша й найперша заповідь.
³⁹ А друга однакова з нею: «Люби свого ближнього, як самого себе».
⁴⁰ На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять».

  А все інше ми поступово взнаємо…