Шлях

  Цей світ впевнено крокує до свого кінця. Час, який залишився йому, вже не вираховується десятиліттями (а про століття, чи тим паче тисячоліття, і говорити не варто) – залишились лічені роки. Про людей цього світу пророк Ісая сказав так – Ісаї 5 розділ:

⁸ Горе тим, що долучують дома до дому, а поле до поля приточують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите серед краю!
----------------------------
¹¹ Горе тим, що встають рано-вранці і женуть за напоєм п'янким, і тривають при нім аж до вечора, щоб вином розпалятись!
¹² І сталася цитра та арфа, бубон та сопілка й вино – за їхню гулянку, а на діло Господнє не дивляться, не вбачають Його чину рук.
---------------------------
²⁰ Горе тим, що зло називають добром, а добро – злом, що ставлять темноту за світло, а світло – за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке – за гірке!
²¹ Горе мудрим у власних очах та розумним перед собою самим!
²² Горе тим, що хоробрі винце попивати, і силачі на мішання п'янкого напою,
²³ що несправедливого чинять в суді за хабар справедливим, а праведність праведного усувають від нього...

  Як і сказав Ісая, люди в сучасному світі женуться за багатством та наживою, за веселощами та розвагами, ті, хто мають гроші, уникають правосуддя. А найгірше те, що вони на діло Господнє не дивляться, не вбачають Його чину рук, що люди сучасного світу мудрі у власних очах та розумні перед собою самими.

  На сьогоднішній день людство має все для того, щоб примиритися з Богом – безліч релігій (не будемо говорити, що вони всі правдиві – та все ж звертають увагу на Бога), наукові знання, які показують всю складність та велич навколишнього світу. Та люди не вбачають Його чину рук.  А все так просто – ось послухайте слова того ж Ісаї – 40 розділ:

²⁶ Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім'ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його.

  Та люди не хочуть «бачити» Бога. Чому так? Через мудрість у власних очах. Апостол Павло більш детально описав все це – і причину, і наслідки – Римлян 1 розділ:

¹⁸ Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою,
¹⁹ тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.
²⁰ Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання,
²¹ бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце.
²² Називаючи себе мудрими, вони потуманіли,
²³ і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів.
²⁴ Тому-то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.
²⁵ Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь.

  Як сказав Павло, люди вперто не хочуть визнавати Бога, і поклоняються власному творінню – грошам, багатству, зіркам шоубізнесу,… та чому завгодно, – лиш би не Богу. Та 18 вірш вказує на те, що чекає цей світ – гнів Божий.

  То що – все? Кінець людству? Невже Бог хоче всіх знищити?.. Біблія говорить, що Він якраз нікого б не хотів нищити. Та Він хоче встановити справедливість у світі, а з лихими людьми це неможливо. Та навіть лихих людей Бог закликає змінитись та навернутись зі своїх злих учинків до справедливості – Єзекіїля 33 розділ:

¹⁰ А ти, сину людський, скажи до Ізраїлевого дому: «Ви кажете так, говорячи: Коли наші провини та наші гріхи на нас, і через них ми гинемо, то як будемо жити?»
¹¹ Скажи їм Як живий Я, – говорить Господь Бог, – не прагну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих доріг, і нащо вам умирати, доме Ізраїлів?

  Як говорить 11 вірш, якщо лиха людина припинить чинити зло та повернеться до Бога – вона буде жити. Тож, як бачимо, знищення чекає на цей світ – світ лихих людей, які НЕ бажають відмовлятися від чинення зла. Але, як і передбачав Бог, не всі люди є злими, тож буде немало й таких, що переживуть знищення цього світу. Переживуть тому що покинуть зло, та приєднаються до Бога і Його народу.

  Отже, якщо Бог для вас реальний, якщо ви хочете мати з Ним добрі взаємини, якщо ви бачите наближення кінця цього світу, – то зараз саме той час, щоб примиритися з Богом. Саме той час, щоб шукати Його, щоб стати на Його сторону.

  Припустимо, ви усвідомлюєте те, що Біблійні пророцтва, трактовані на цьому сайті, збуваються. Що вам робити? Почати ходити до церкви? На зібрання до якихось інших християнських організацій (євангелісти (п’ятидесятники), баптисти, свідки Єгови, тощо)? Чи, може приєднатись до котроїсь з нехристиянських релігій? Це – ваша особиста справа. Та врахуйте одне – ви можете вважатися дуже побожною людиною – ходити на всі Божі служби чи інші релігійні зібрання, святкувати всі релігійні свята, бути активними в житті церкви чи збору, – та залишатись при цьому без Божого схвалення. Чому? Тому що не релігія визначає вашу духовність та схвалення Богом. Ваші діла та стан серця (розуму) визначають це! – Якова 2 розділ:

¹⁷ Так само й віра, коли діл не має, – мертва в собі!
¹⁸ Але скаже хто-небудь: «Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх».
¹⁹ Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й демони вірують, – і тремтять.
²⁰ Чи хочеш ти знати, о марна людино, що віра без діл – мертва?

  Та щоб мати віру – а від віри діла, необхідно здобути знання, яке й вибудує вашу віру. В певному сенсі – це тривалий процес. Східні мудреці порівнюють життя людини зі шляхом, яким людина поступово йде. Та й ви неодноразово, мабуть, чули вислів «життєвий шлях». Так і віра – шлях до Бога – теж з чогось починається. Тож з чого починається віра, а від віри – діла?

  Ось що відповів Ісус Христос одному чоловікові – Матвія 19 розділ:

¹⁶ І підійшов ось один, і до Нього сказав: «Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?»
¹⁷ Він же йому відказав: «Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді».
¹⁸ Той питає Його: «Які саме?» А Ісус відказав: «Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво.
¹⁹ Шануй батька та матір», і: «Люби свого ближнього, як самого себе».

  Багато людей чули Десять Божих Заповідей, які записані в Вихід 20 розділі:

² «Я – Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства.
³ Хай не буде тобі інших богів передо Мною!
⁴ Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.
⁵ Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я – Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене,
⁶ і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.
⁷ Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.
⁸ Пам'ятай день суботній, щоб святити його!
⁹ Шість день працюй і роби всю працю свою,
¹⁰ а день сьомий – субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх.
¹¹ Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.
¹² Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!
¹³ Не вбивай!
¹⁴ Не чини перелюбу!
¹⁵ Не кради!
¹⁶ Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!
¹⁷ Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!»

  Хоча ці Заповіді були дані ізраїльтянам, вони актуальні і для християн, де є їхня – християнська, або ж церковна, інтерпретація, де «день суботній» замінено на «день святий». Аналог цих же Десяти Заповідей присутній і в ісламі та інших релігіях, як от, наприклад, в буддизмі. Такі заповіді, як «не вбий», «не кради», «не свідкуй неправдиво» присутні в кримінальних кодексах всіх цивілізованих країн. А заповіді «шануй батька та матір», «не чини перелюбу», «не жадай дому ближнього… і всього, що ближнього твого» присутні в самих культурах багатьох народів – в самому сумлінні більшості людей. А якщо ви релігійна людина, то й повага до релігійних свят, а тим паче, до Самого Бога і Його Імені вам також притаманна.

  Тож дотримання Десяти Божих Заповідей у самій своїй суті вже притаманне багатьом людям. Як бачите, на перший погляд, бути на стороні Бога не важко – і це можуть зробити більшість людей.

  Вартою уваги є також настанова, яку дали апостоли в 1 столітті всім людям з неєврейських культур, наверненим на християнство. Необхідність дати цю настанову виникла внаслідок того, що деякі юдеї вимагали від перших християн, які не були юдеями (а отже й не були «обрізаними») проходити процедуру «обрізання». Ця настанова записана в Діях Апостолів 15 розділі:

²⁸ Бо зволилось Духові Святому і нам, – тягара вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного:
²⁹ стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!»...

  Звісно, в сучасному світі, де блуд (статеві зносини до шлюбу чи поза шлюбом) – справа поширена, з виконанням цієї настанови, можливо, буде трохи важче. Та згодіться – з рештою – стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини – все простіше. Хоча, трохи прояснимо цю частину настанови. Тут мається на увазі уникання ідолослужіння та повага до святості крові. Біблія однозначно відноситься до крові – Повторення Закону 12 розділ:

²³ Тільки будь обережним, щоб не їсти крови, бо кров – вона душа, і ти не будеш їсти душі разом з м'ясом.
²⁴ Не будеш їсти її, – на землю виллєш її, як воду.
²⁵ Не будеш їсти її, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі, коли робитимеш справедливе в Господніх очах.

  Не вживати у їжу задушенини також стосується поваги до святості крові, так як з задушеної тварини не злита кров. На цю тему можна сказати й більше, та не цього разу….

  Але найпростіші та найкращі заповіді дав Ісус Христос – Десять Заповідей Він об’єднав в дві – Матвія 22 розділ:

³⁶ «Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?»
³⁷ Він же промовив йому: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою».
³⁸ Це найбільша й найперша заповідь.
³⁹ А друга однакова з нею: «Люби свого ближнього, як самого себе».
⁴⁰ На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять».

  Якщо любов до Бога повинна бути «в серці» людини – від роздумування про Нього, про Його діяння, то до другої заповіді Ісус Христос дав практичну пораду – Матвія 7 розділ:

¹² Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки.

  Так, всі ці настанови та заповіді природні для людини – саме сумління забороняє нам вбивати, красти, зраджувати. Нам приємно робити добро (навіть, якщо це стосується лише наших дітей та близьких). Добро є природнім для нас. Це можна побачити в одному випадку, який відбувся насправді:

  В літній сонячний день на  одному пляжі відпочивали люди. Хто купався, хто катався на катері, хто просто засмагав на сонці. Один відпочивальник літав на параплані (парашуті), який був прив’язаний шнуром до катера – і катер тягнув цей параплан над морем. Та шнур був погано прив’язаний до катера і відірвався. Вітер підхопив парашут і поніс відпочивальника-невдаху на скелі, які були позаду пляжу. А керувати парапланом той, звісно ж, не вмів. Параплан нісся на скелі, а шнур від нього волочився по землі. Інші відпочивальники почали ловити кінець шнура та намагались втримати парашут з бідолашним. Та вітер був доволі сильним і тягнув тих декількох рятувальників далі. Намагаючись допомогти, все більше людей хапались за шнур та тягнули парашут до землі. Таким чином декілька десятків людей врятували від скалічення (а може й смерті) людину. Знаєте що вони відчували? Піднесення, моральне задоволення від того, що врятували комусь життя, задоволення від чинення добра. Своїм вчинком вони підтвердили правдивість слів Ісуса Христа – Дії Апостолів 20 розділ:

³⁵ Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слабим, та пам'ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: «Блаженніше давати, ніж брати!»

  Як ми вже сказали, чинити добро для людини природно. Та не все так просто, і про це попереджав Ісус Христос  – Матвія 7 розділ:

¹³ Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, – і нею багато-хто ходять.
¹⁴ Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, – і мало таких, що знаходять її!

  Ці слова Ісус сказав одразу ж після поради чинити так, як ви б хотіли, щоб чинили вам. Так – незважаючи на те, що для людини природно чинити добро, цей світ – світ диявола, не сприяє добру. Цей світ спонукує людей чинити зло.

  Давайте підсумуємо ті основні поради щодо праведного життя. Тож, які вимоги ставить Бог людині, яка хоче бути з Ним. Так – Десять Заповідей потрібно дотримуватись. Та їх узагальнив Ісус Христос у двох основних – Матвія 22 розділ:

³⁷ Він же промовив йому: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою».
³⁸ Це найбільша й найперша заповідь.
³⁹ А друга однакова з нею: «Люби свого ближнього, як самого себе».

 А другу заповідь підсилимо ще одними, вже наведеними словами Ісуса Христа з 7 розділу Матвія:

¹² Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки.

  Якщо ви будете дотримуватись цих настанов Ісуса Христа, то ви, таким чином, дотримаєтесь і настанови апостолів стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду.

  Якщо ви повні рішучості дотримуватись настанов Ісуса Христа, то вам варто прочитати ще одні Його слова – Луки 8 розділі:

¹⁴ А що впало між терен, – це ті, хто слухає слово, але, ходячи, бувають придушені клопотами, та багатством, та життьовими розкошами, – і плоду вони не дають.

 Щоб з вами такого не сталось, візьміть до уваги слова з Псалма 1 розділ:

¹ Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків,
² та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує!
³ І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєчасно, і що листя не в'яне його, і все, що він чинить, щаститься йому!

  Саме так – читання Біблії, роздумування про принципи, записані в ній, розмірковування про життя Ісуса Христа – це шлях до Бога, до Його захисту. Ісус Христос, а через Нього і Сам Всевишній Бог, стануть до вас значно ближчими – ви відчуєте Їхню любов до вас! Внаслідок цього ваша любов до Них стане справді великою. І ви зрозумієте суть слів Ісуса Христа з  Матвія 11 розділ:

²⁸ Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, – і Я вас заспокою!
²⁹ Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, – і «знайдете спокій душам своїм».
³⁰ Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!»