Чиніть це на спомин про Мене
Ізраїль за Божим наказом готувався до поспішного виходу з Єгипту, – для якого Бог приготував десяту кару – загибель всіх перворідних. І Божий Ангел, який мав вбити цих перворідних, повинен був якось відрізняти доми ізраїльтян від домів єгиптян. Для цього Бог наказав Своєму народові помітити свої доми кров’ю жертовного ягняти – після чого це ягня належало спекти на вогні та їсти всім мешканцям їхніх домів – Вихід 12 розділ:
2 «Оцей місяць для вас – початок місяців. Він вам перший між місяцями року.
3 Скажіть усій ізраїльській громаді, говорячи: «У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня за домом батьків, ягня на дім.
4 А коли буде той дім замалий, щоб з'їсти ягня, то нехай візьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдою своєю полічиться на те ягня.
5 Ягня у вас нехай буде без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.
6 І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його цілий збір Ізраїлевої громади на смерканні.
7 І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові одвірки, і на одвірок верхній у тих домах, що будуть їсти його в них.
8 І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спечене на огні, та опрісноки. Нехай їдять його на гірких травах.
---------------------------
12 І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини. А над усіма єгипетськими богами вчиню Я суд. Я – Господь!
13 І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, – і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згубної порази, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.
14 І стане той день для вас пам'яткою, і будете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну будете святкувати його!
Цей Божий наказ про Пасху був актуальним до часів Ісуса Христа – Який під час Свого останнього святкування Пасхи вніс зміни до процесу святкування – Луки 22 розділ:
15 І промовив до них: «Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.
16 Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона».
17 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: «Візьміть її, і поділіть між собою.
18 Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде».
19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: «Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!»
20 По вечері так само ж і чашу, говорячи: «Оця чаша – Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.
Ісус Христос вніс ці зміни тому що знав, що з Його смертю старозавітна символічна Пасха сповниться буквально – адже саме для цього Він і прийшов на землю – Матвія 5 розділ:
17 Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, – Я не руйнувати прийшов, але виконати.
Тобто, Його Тіло та Кров – які й символізувало Пасхальне ягня, – будуть принесені в Жертву для спасіння вірних Богові людей – 1 Коринтян 5 розділ:
7 Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений.
Отож, під час тієї Вечері Ісус Христос відмінив старозавітне святкування Пасхи та встановив нове свято – Спомин Його Жертовної смерті – що з того часу й робили Його учні – 1 Коринтян 11 розділ:
23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб,
24 подяку віддав, і переломив, і сказав: «Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на спомин про Мене!»
25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: «Ця чаша – Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене!»
Втім, ще задовго до Своєї смерті Ісус Христос наголошував Своїм учням на важливості символічного споживання Його Тіла та Крові – Івана 6 розділ:
35 Ісус же сказав їм: «Я – хліб життя. Хто до Мене приходить, – не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, – ніколи не прагнутиме.
------------------------
47 Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, – життя вічне той має.
48 Я – хліб життя!
49 Отці ваші в пустині їли манну, – і померли.
50 То є хліб, Який сходить із неба, – щоб не вмер, хто Його споживає.
51 Я – хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам».
52 Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: «Як же Він може дати нам тіла спожити?»
53 І сказав їм Ісус: «Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.
54 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, – і того воскрешу Я останнього дня.
55 Бо тіло Моє – то правдиво пожива, Моя ж кров – то правдиво пиття.
56 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.
57 Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.
58 То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, – хто цей хліб споживає, той жити буде повік!»
Щоправда, учні Ісуса Христа ні того разу, ні під час останньої Вечері – не розуміли повної суті того, про що їм говорив Вчитель. Та згодом – після Його смерті та Воскресіння, – помазані Святим Духом апостоли зрозуміли значенні слів Христа та пояснили це іншим (див. «Тіло та Кров Христа») – 1 Коринтян 10 розділ:
16 Чаша благословення, яку благословляємо, – чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового?
17 Тому що один хліб, тіло одне – нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
Отож, згідно цих слів, символічне споживання прісного хліба – як Тіла Христа, – означає приєднання до Нього разом з іншими співвіруючими в одне Тіло – Тіло Христа – 1 Коринтян 12 розділ:
12 Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж члени тіла, хоч їх багато, то тіло одне, – так і Христос.
13 Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, – чи то юдеї, чи геллени, чи раби, чи то вільні, – і всі ми напоєні Духом одним.
14 Бо тіло не є один член, а багато.
---------------------------
20 Отож, тепер членів багато, – та тіло одне.
---------------------------
27 І ви – тіло Христове, а зосібна – ви члени!
Ставши частиною Тіла Христа, Його послідовники разом складають Божий храм (див. «Храм») – 1 Коринтян 3 розділ:
16 Чи не знаєте ви, що ви – Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває?
17 Як хто нівечить Божого храма, того знівечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той – то ви!
Що ж до крові, то Біблія про кров каже так – Левит 17 розділ:
11 бо душа тіла – в крові вона, ----------------------.
----------------------
14 Бо душа кожного тіла – кров його, у душі його вона. І сказав Я Ізраїлевим синам: Крови кожного тіла ви не будете їсти, бо душа кожного тіла – кров його вона. Усі, що їдять її, будуть понищені.
Простіше кажучи, кров – це душа, а душа – це сутність істоти, те, ким вона є (див. «Душа»). Отож, споживання Крові Христа – це наповнення себе Його Сутністю. А зробити це можна через Його Вчення – цебто Слово – Івана 8 розділ:
51 Поправді, поправді кажу вам: Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік!»
Своє Вчення Ісус Христос прирівняв до життєдайної води – Івана 4 розділ:
10 Ісус відповів і промовив до неї: «Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: «Дай напитись Мені», – ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води».
11 Каже жінка до Нього: «І черпака в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, – звідки ж маєш Ти воду живу?
12 Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?»
13 Ісус відповів і сказав їй: «Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову.
14 А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне».
Отож, приєднавшись до Тіла Христа – ставши Божим храмом, – та наповнюючись Кров’ю – Душею – Його Вченням, – ми можемо отримати вічне життя саме від Ісуса Христа – Івана 5 розділ:
21 Бо як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.
-----------------------------------
26 Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.
Тим паче, що лише через Ісуса Христа людина може жити – тобто, спастися – Дії Апостолів 4 розділ:
12 І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали».
Ще можна додати, що хоча Ісус не вказував чіткої дати, коли належить відмічати Спомин Його Смерті, та започаткував Він його на юдейську Пасху – стосовно якої Бог дав чіткі вказівки щодо дати, та яка і є символом Жертовної Смерті Христа та спасіння Божих людей завдяки цьому. І так як Пасху належало споживати всім членам стародавнього Божого народу – не лише перворідним, яких і спасалося в ті часи від смерті, – так споживати символи Тіла та Крові Христа належить також всім членам нового Божого народу…