Оберіть свою мову

Терпіння

  Знаєте, якої риси, мабуть, бракує в сучасному світі найбільше? Терпіння. Люди сучасного світу не люблять чекати – вони хочуть все й одразу. Тому й живуть у кредит. Тому й темп життя такий шалений…

  І от саме цю рису – терпіння, можна було б назвати однією з найважливіших рис в житті людини. Адже, через відсутність цієї риси руйнувалося не одне життя – не одна людина втрачала добрі взаємини з Богом. Мабуть, в сучасному світі ця риса, на перший погляд, може здатися маловажливою. Але апостол Павло сказав, що терпіння, або як він виразився більш вагомо – довготерпіння, є плодом Божого Духу – Галатів 5 розділ:

22 А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра,
23 лагідність, здержливість: Закону нема на таких!

  В статті «Молитва» ми згадували про важливість віри в Бога під час молитви. І для цього приводили слова апостола Якова з його послання 1 розділу:

5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.
6 Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.
7 Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа.
8 Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх.

  Тут є цікаві слова, які вказують на необхідність бути стійким, постійним. Що це означає? Краще це можна зрозуміти, розглянувши притчу Ісуса Христа про сіяча – Матвія 13 розділ:

3 І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.
4 І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.
5 Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;
6 а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.
7 А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.
8 Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.
9 Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
-------------
18 Послухайте ж притчу про сіяча.
19 До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.
20 А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;
21 але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.
22 А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.
23 А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.

  Зверніть увагу на людей, яких символізує насіння, що впало на кам’янистий ґрунт та між терен. Чого бракувало таким людям – як гадаєте? Так – терпіння. Вони добре сприйняли звістку Божого Царства. Але їм забракло терпіння.

  Необхідність терпіння добре видно на прикладі царя Соломона. Біблія описує цього царя як дуже багатого та мудрого правителя – 1 Царів 10 розділ:

23 І став цар Соломон найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та щодо мудрости.
24 І вся земля хотіла бачити Соломона, щоб послухати його мудрости, що Бог дав у його серце.

  Як бачимо, всіма цими дарами Соломон завдячував Богові - адже все це він отримав від Нього. Ще при його народженні Бог вирішив благословити Соломона – 2 Самуїлова 12 розділ:

24 І потішив Давид жінку свою Вірсавію, і прийшов до неї, і ліг із нею. І вона вродила сина, а він назвав ім'я йому: Соломон. І Господь полюбив його,
25 і послав пророка Натана, і той назвав ім'я йому: Єдід'я, ради Господа.

  *Єдід’я, як подає перекладач, означає «улюбленець Господа».

  Соломон мав хороший приклад свого батька царя Давида, який до кінця свого життя міцно тримався Божих настанов, та зберігав Йому вірність за будь-яких обставин. Та й своє царювання цар Соломон почав як вірний Богові служитель – навість збудував величний храм для Бога. Також він складав псалми та написав дві Біблійні книги – Приповістей, та Екклезіяст. Але з часом, мудрому цареві Соломону забракло, як казав Яків у наведених вище віршах, постійності, терпіння – і він покинув Бога – 1 Царів 11 розділ:

1 А цар Соломон покохав багато чужинних жінок: і дочку фараонову, моавітянок, аммонітянок, едомітянок, сидонянок, хіттіянок,
2 із тих народів, що про них Господь сказав був Ізраїлевим синам: Не ввійде те між них, і вони не ввійдуть між вас, бо вони справді нахилять ваші серця до своїх богів. До них прихилився Соломон коханням.

  Попри свою мудрість, Соломон не зрозумів важливості повного дотримання Божих настанов.

3 І було в нього жінок-княгинь сім сотень, а наложниць три сотні. І жінки його прихилили його серце.
4 І сталося на час Соломонової старости, жінки його прихилили його серце до інших богів; і серце його не було все з Господом, Богом, як серце його батька Давида.
5 І пішов Соломон за Астартою, богинею сидонською, та за Мілкомом, гидотою аммонітською.
6 І робив Соломон зле в очах Господніх, і не йшов певно за Господом, як його батько Давид.
7 Тоді Соломон збудував жертівника для Кемоша, моавської гидоти, на горі, що навпроти Єрусалиму, та для Молоха, гидоти аммонських синів.
8 І так він зробив для всіх своїх чужинних жінок, що кадили та приносили жертви для своїх богів.

  Окрім непослуху Богові – одруженні на чужинках, Соломон ще й понабудовував жертівники для різних богів. За що і розгнівав Бога:

9 І розгнівався Господь на Соломона, бо його серце відхилилося від Господа, Бога Ізраїлевого, що два рази йому являвся,
10 і наказував йому про цю річ, щоб не ходити за іншими богами. Та не виконував він того, що наказав був Господь.
11 І сказав Господь до Соломона: Тому, що було це з тобою, і не виконував ти Мого заповіту та постанов Моїх, що Я наказав був тобі, Я конче відберу царство твоє, та й дам його твоєму рабові.

  Ще будучи сповненим Божої мудрості, Соломон в книзі Екклезіяст 7 розділі сказав:

8 Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

  Так і є – лише кінець діла покаже, наскільки нам хватає терпіння. А відсутність терпіння може зруйнувати найкращі починання – що й сталося з самим царем Соломоном.

  Отож, якщо ви пізнали Божу Волю – Його Закони, Його наміри стосовно людства, і вирішили бути з Ним, то саме терпіння вам вкрай потрібне – щоб залишатися стійким в цьому світі, що гине. Адже, саме про це сказав Ісус Христос в Луки 21 розділ:

19 Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете.

  Божі слуги давнини також потребували терпіння – і вони його виявляли – Євреїв 11 розділ:

8 Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.
9 Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці,
10 бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець.
11 Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав.
12 Тому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря.
13 Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки.

  В 11 розділі Послання до Євреїв апостол Павло згадував багатьох інших Божих слуг. І всі вони виявляли терпіння все своє життя – до самої смерті. І, як каже Павло в 13 вірші, так і не одержали обітниць при своєму житті. Ми ж з вами в іншій ситуації – бо саме про наш час апостол Павло сказав в 1 Посланні до Коринтян 10 розділ:

11 Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов.

  Так, ми з вами стоїмо на порозі глобальних змін – зміни світу сатани на Боже Царство. І терпіння нам потрібно не менше, ніж Божим слугам давнини – бо нагорода за це велика – Якова 1 розділ:

12 Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.

  Тож, якщо ви залишатиметеся стійкими та вірними Богові – Бог благословить ваші зусилля –  Якова 1 розділ:

17 Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.

  Вирішили бути з Богом? Чудово! Будьте терплячими, стійкими. А якщо вже й будете змінюватися – то тільки на краще – у взаєминах з Богом.