Не суди

  У нашому світі багато несправедливості. І кожен з нас хоча б раз в житті потерпав від того, що до нас несправедливо віднеслися. Всю людську історію несправедливість була постійним супутником людей. Несправедливе відношення, несправедливі суди…. Всі ми схильні судити про людей упереджено, і, на жаль, часто несправедливо. Так – світ несправедливий, недосконалий….

  Одного разу з Ісусом Христом трапилася дивна історія, в якій Він вчинив вражаюче – Івана 8 розділ:

³ І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в перелюбі схоплену жінку, і посередині ставлять її,
⁴ та й говорять Йому: «Оцю жінку, Учителю, зловлено на гарячому вчинку перелюбу...
⁵ Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш?»
⁶ Це ж казали вони, Його спокушуючи, та щоб мати на Нього оскарження. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем...
⁷ А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: «Хто з вас без гріха, – нехай перший на неї той каменем кине!»...
⁸ І Він знов нахилився додолу, і писав по землі...
⁹ А вони, це почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всередині...
¹⁰ І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: «Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив?»
¹¹ А вона відказала: «Ніхто, Господи»... І сказав їй Ісус: «Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!»

  Зі всіх них Ісус Христос був єдиний без гріха. Тож Він з чистим сумлінням міг кинути в цю жінку камінь, тим паче, що Закон саме це і передбачає. Він справді мав право її засудити. Але Христос навпаки – зробив все для того, щоб врятувати їй життя. Чому Він так вчинив?

  Проживши Своє життя серед грішних людей, спостерігаючи за їхніми слабкостями, Ісус Христос міг значно краще зрозуміти людей. Переважна більшість з них просто потребували чіткого та справедливого керівництва. Коли Він проповідував, то Його вразила одна риса слухачів – Матвія 9 розділ:

³⁵ І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку.
³⁶ А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, «як ті вівці, що не мають пастуха».

  Прості люди тягнулися до Нього, тулилися – бо бачили у Нього чітке та справедливе керівництво. Він справді ними опікувався, і розумів їхні слабкості! Воно й не дивно, адже Христос часто повторював слова пророка Осії – 6 розділ:

⁶ Бо Я милости хочу, а не жертви, і Богопізнання більше від цілопалень.

  Наприклад, Ісус Христос процитував ці слова фарисеям, які засуджували Його за те, що Він спілкувався з грішниками – Матвія 9 розділ:

¹³ Ідіть же, і навчіться, що то є: «Милости хочу, а не жертви». Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння».

  Як не дивно, але люди, які потребували співчуття та Божого керівництва, самі були схильні засуджувати інших. Тож Ісус навчав їх, даючи настанови правильного відношення до ближніх – Матвія 7 розділ:

¹ Не судіть, щоб і вас не судили;
² бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам.
³ І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?
⁴ Або як ти скажеш до брата свого: Давай вийму я заскалку з ока твого, коли он колода у власному оці?
⁵ Лицеміре, – вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого.
⁶ Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас...

  Ці слова містять дуже глибокий зміст. І якби всі люди дотримувалися цієї настанови, то ми б жили у зовсім іншому світі – більш мирному та щасливому.

  Давайте розглянемо ці слова Ісуса Христа по черзі. Отже, в 1 та 2 віршах Ісус закликає не судити інших – щоб і нас не судили. Однозначно можна сказати, що Христос не мав на увазі суд людський, який і до наших днів залишається несправедливим. Він говорив про Суд Божий. Правильне, милосердне відношення до інших змінює людей – в позитивному напрямку. І наслідком стане Боже милосердя до них – Матвія 5 розділ:

⁷ Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.

  Тобто, як ми – так і нам. Ширше пояснено в Луки 6 розділ:

³⁷ Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам.
³⁸ Давайте – і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам».

  Тож заклик Ісуса Христа не судити ближнього співзвучний з Його словами про поведінку – Матвія 7 розділ:

¹² Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки.

  Хоча ми не обов’язково отримаємо зворотну реакцію від людей – та це обов’язково оцінить Бог.

  Далі Христос пояснює, чому не варто судити інших – 3-5 вірші. Він закликав нас до милосердя – старатися зрозуміти інших, зрозуміти причини їхніх вчинків. Лише тоді ми в стані будемо вірно оцінити вчинки людей. Адже всі ми грішні, всі помиляємося. Це добре видно на прикладі тої жінки, яку юдеї хотіли вкаменувати. Ні-ні – Христос не схвалював грішні вчинки, не закривав на них очі – Він закликав до милосердя. Давав шанс людині виправитися. Що добре видно в словах Бога, записаних пророком Єзекіїлем – 33 розділ:

¹¹ Скажи їм Як живий Я, – говорить Господь Бог, – не прагну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих доріг, і нащо вам умирати, доме Ізраїлів?

  Звісно – все це актуально, якщо мова йде про прості прогріхи людей. Але якщо людина свідомо та цинічно грішить? Як тоді? Відповідь Христа знаходиться в 6 вірші: не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас. Тож і з відвертими грішниками той же принцип – не варто засуджувати. А вступитися від такої людини, і залишити суд Богові. Адже суд належить Всевишньому – Римлян 12 розділ:

¹⁸ Коли можливо, якщо це залежить від вас, – живіть у мирі зо всіма людьми!
¹⁹ Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: «Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь».

  Так – суть повчання Христа в милосерді до інших. А також в уникненні конфліктів з відвертими грішниками. Та не лише це являється причиною повчання Христа. Ось яку притчу Він розказав – Луки 18 розділ:

⁹ А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.
¹⁰ «Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, – один фарисей, а другий був митник.
¹¹ Фарисей, ставши, так молився про себе: «Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.
¹² Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!»
¹³ А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: «Боже, будь милостивий до мене грішного!»...
¹⁴ Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, – буде понижений, хто ж понижається, – той піднесеться».

  Коли людина засуджує інших – таким чином вона підносить себе. Якщо ви наголошуєте на чиїхось помилках, то наголошуєте, що ви так не помиляєтесь. Як той фарисей – він явно підносив себе в порівнянні з тим митником. Якщо на це поглянути глибше, то явно видно, що засуджуючи митника, фарисей вже оправдовував себе, вказуючи Богу на те, який він праведний. Тобто він хвалив сам себе. А це гордість, яку Бог вважає гріхом – Якова 4 розділ:

⁶ Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать».

  Отже, якщо ми послухаємося настанови Ісуса Христа, і навчимося не судити інших, то будемо розвивати в собі приємні Богові риси – милосердя та терпеливість. А також, таким чином ми покажемо Богові, що суд залишаємо Йому – Він розсудить справедливо.