Слова

  Багато людей зауважують, що слова мають достатньо велику силу. Вони можуть нести радість, можуть нести гнів, а можуть нести і злобу та ненависть. Тож вплив наших слів не варто недооцінювати. Цар Соломон навіть порівняв слова до меча – Приповістей 12 розділ:

¹⁸ Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих – то ліки.

  Так – слова і справді мають велику силу. Та не так багато людей вміють цією силою користуватися. Дехто не бачить в цьому потреби, багато-хто навіть не задумується. А дехто не вміє себе стримувати – і говорить, мов коле мечем. Вміння говорити високо цінувалося в стародавньому світі. Та й в сучасному світі це цінується не менше. От лише в нашому світі цінується вміння переконувати – щоб добиватися своїх цілей. І частіше це егоїстичні та корисливі цілі – для обману.

  Бог, який дав людям вміння спілкуватися, також очікує від нас вмілого використання слів. Правда, Він очікує, що ми будемо використовувати слова для добрих діл – як написав Соломон:  язик же премудрих – то ліки.

  Злоба та ненависть, які людство розсіювало протягом своєї історії непогано процвітали як колись, так і тепер. Вміння маніпулювати фактами, пропаганда, або ж навіть звичайне беззмістовне звинувачення – все це лише сприяє ненависті та розбрату. Знаючи про таку негативну силу слів, апостол Павло у своєму листі до Ефесян написав наступне – 4 розділ:

²⁹ Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує.

  Багато хто вважає, що ці слова в першу чергу стосуються нецензурних слів, простіше кажучи, слів, які загально відомі як «матюки». Але це не зовсім так. Адже Павло мав на увазі не самі слова, а те, яке емоційне забарвлення, зміст несуть ваші слова. Що вони викликають в людині – злобу, ненависть, чи  радість та любов. Повірте, при певних обставинах звичайний «матюк» може мати доволі таки позитивне емоційне забарвлення – без жодної гнилизни. Наприклад, вигук захоплення від шаленої пригоди – стрибок з парашутом, спуск з високої гірки, і тп. А звичайне слово – цілком порядне та мирне, сказане в певній ситуації та певним тоном може доволі глибоко ранити людину. Апостол Павло добре пояснив те, що він хотів сказати, протиставивши гниле слово до слова, доброго на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує. Гадаєте, що Павло тут говорив лише про Євангеліє, звістку про Христа і Його прийдешнє Царство? Ні. Його порада мала значно ширше значення, що видно в наступному вірші з Ефесян 4 розділу:

³¹ Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою.

  Взагалі, якщо добре розглянути Вчення Ісуса Христа, то можна зробити висновок, що Він вчив людей просто правильно жити – у мирі та злагоді, проявляти любов до своїх ближніх. Наприклад, Його порада, записана в Матвія 7 розділі:

¹² Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки.

  Ці слова, фактично, являються частиною двох основних Божих Заповідей – Матвія 22 розділ:

³⁶ «Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?»
³⁷ Він же промовив йому: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою».
³⁸ Це найбільша й найперша заповідь.
³⁹ А друга однакова з нею: «Люби свого ближнього, як самого себе».
⁴⁰ На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять».

  Зверніть  увагу, що в цих двох головних заповідях, як і в попередній пораді Христа, однакова суть – в цьому Закон і Пророки. Якщо глибше розглянути Біблію, то й справді можна дійти висновку, що основна суть Біблії – це ті Дві Заповіді, які назвав Ісус Христос. Тож основним вченням Біблії є любов до Бога та до ближнього. Простіше кажучи, якщо ви хочете бути приємними Богові, якщо ви бажаєте вести правильний спосіб життя – то будете виявляти повагу та любов до всіх своїх ближніх. Будете дбати про мир та злагоду з ними. Саме до цього закликав апостол Павло – Римлян 12 розділ:

¹⁷ Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми!
¹⁸ Коли можливо, якщо це залежить від вас, – живіть у мирі зо всіма людьми!

  Саме такі люди і приємні Богові. Саме вони являються основою людства, його зберігаючим елементом. Саме таким людям належить майбутнє. І такими людьми повинні бути всі послідовники Христа – Матвія 5 розділ:

¹³ Ви – сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
¹⁴ Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.

  Вагомою складової Божої людини є вміння вірно використовувати слова – добрі на потрібне збудування, щоб вони подали благодать тим, хто чує. Так як і радив апостол Павло – Колосян 4 розділ:

⁶ Слово ваше нехай буде завжди ласкаве, приправлене сіллю, щоб ви знали, як ви маєте кожному відповідати.

   Сіль – це хороший продукт. Вона має і зберігаючі властивості, і покращує смакові якості їжі. Так і наші слова – можуть зберігати мир та злагоду, і покращувати радість людей від спілкування з нами.