Авакума 3 розділ

  Узагальнення пророцтва Авакума в псалмі. Псалом цікавий тим, що тут подається почерговість подій Божої кари – і це узгоджується з іншими Біблійними пророцтвами.

Псалом

• Страшна звістка:

¹ Молитва пророка Авакума, для співу на струнному приладі:
² «Господи, звістку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє діло в середині років, у середині літ об'яви, у гніві про милість згадай!

  Цей вірш в перекладі Хоменка звучить так:

2 О Господи! Почув я вість про тебе. О Господи! Злякавсь я твого діла. За наших часів оживи його, за наших часів дай його знати! У гніві згадай про милосердя!

  В Новому Російському Перекладі цей вірш звучить схоже:

2 Господи, я услышал весть о Тебе, и я устрашен Твоими делами. Господи, возобнови их в наши дни, яви их и в наши времена и в гневе будь милостив.

  Боже пророцтво – звістка, про яку говорить пророк, – і справді страшне – адже в ньому, як ми читали в попередніх розділах, говориться про прийдешнє знищення багатьох народів, про війну. Важливо, що, як показує 2 вірш, в той час, коли цей Божий намір (Боже діло) має відбутися – він і буде виявлений. І це буде зроблено для виявлення Божої милості до Його людей – вочевидь, попередження.

• Початок Божого Суду: 

³ Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Села. Велич Його вкрила небо, і слави Його стала повна земля!

  Теман, Паран – південні землі, через які Ізраїль виходив з Єгипту. Ті самі землі, де Бог являвся на горі Сінай Своєму народові – показуючи Свою Могутність, а ізраїльтяни тоді Його сильно злякалися – Вихід 20 розділ:

¹⁸ І ввесь народ бачив та чув громи та полум'я, і голос сурми, і гору димлячу. І побачив народ, – і всі тремтіли та й поставали здалека.
¹⁹ І сказали вони до Мойсея: «Говори з нами ти, і ми послухаємо, а нехай не говорить із нами Бог, щоб ми не повмирали».
²⁰ І промовив Мойсей до народу: «Не бійтеся, бо Бог прибув для випробування вас, і щоб страх Його був на ваших обличчях, щоб ви не грішили».

  А також Повторення Закону 33 розділ:

² та й сказав: «Господь від Сінаю прибув, і зійшов від Сеїру до них, появився у світлі з Парану гори, і прийшов із Меріви Кадешу. По правиці Його – огонь Закону для них.

⁴ А сяйво було, наче соняшне світло, проміння при боці у Нього, і там укриття Його потуги.

  3 та 4 вірші вказують, що Бог знову явиться у Своїй Величі – щоб зібрати та повести Свій народ. І це нагадує слова Ісуса Христа з Матвія 24 розділ:

²⁹ І зараз, по скорботі тих днів, «сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла», і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться.
³⁰ І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді «заголосять всі земні племена», і побачать вони «Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних» із великою потугою й славою.
³¹ І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних – «від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його».

  А раз мова йде про знак – як про це сказано в Матвія, – то й явлення Господа буде образним – всі побачать, що це діє Бог. А дія Його справді нажахає людство:

⁵ Перед обличчям Його моровиця іде, а по стопах Його пнеться полум'я.
⁶ Став, – і землю Він зміряв, поглянув – і народи затряс, – і попадали гори довічні, вікові похилились узгір'я. Путі Його вічні.

  Схоже, що це опис початку Господнього Дня: спочатку моровиця, потім вогонь (мабуть, війна – коли Росія нападе на країни НАТО) – що перейде в трясіння народами. Адже, саме знищенням Заходу Бог затрясе народами – покаже Свою могутність, і виявить Себе народам. Але, в першу чергу Своєму народові – щоб позбирати Своїх людей – Огія 2 розділ:

⁶ Бо так промовляє Господь Саваот: Ще раз, – а станеться це незабаром, – і Я затрясу небо та землю, і море та суходіл!
⁷ І затрясу всіма народами, і прийдуть коштовності всіх народів, і наповню цей дім славою, говорить Господь Саваот.
⁸ Моє срібло й Моє золото, говорить Господь Саваот.

 *Див. «Трясіння землі».

• Божий Суд над народами:

⁷ Я бачив намети Кушана під кривдою, тремтять покривала мідіянського краю.

  Кушани та Мідіяни символізують народи, розташовані навколо Обіцяного Краю – тобто Ізраїлю. Тож, якщо Суд почнеться з християнської Європи (як ми побачили в попередніх розділах), то цей вірш вказує, що далі Бог почне судити всі народи.

⁸ Чи на ріки, о Господи, Ти запалав, чи на ріки Твій гнів? Чи Твоє пересердя на море, що їздиш на конях Своїх, на спасенних Своїх колесницях?

  Море в Біблії часто символізує народи, а ріки – джерела достатку, економіка. Саме по них і вдарить Бог.

⁹ Лук твій голий, нагий, наповнений стріл сагайдак. Села. Ти річками землю розсік.
¹⁰ Тебе вгледівши, гори дрижали, водяна течія потекла, безодня свій голос дала, зняла високо руки свої.

  Гори в Біблії символізують поклоніння – релігії, ідеології. Тож після удару по економіці, удар прийдеться «по горах» – люди втратять опору у своїх віруваннях та надіях.

¹¹ Сонце й місяць спинилися в мешканні своєму при світлі Твоїх стріл, що літають при сяйві блискучого списа Твого.

  Цей вірш нагадує наведені вище слова Ісуса Христа з Матвія 24 розділу:

²⁹ І зараз, по скорботі тих днів, «сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла», і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться.

  Це може символізувати велике збентеження людства – ніби основи світу похитнулися (див. «Сонце, місяць та зорі»).

• Бог спасає Свій народ:

¹² У люті ступав Ти землею, у гніві людей молотив.

  Цей вірш нагадує слова пророка Ісаї, які стосуються саме Господнього Дня – Ісаї 63 розділ:

¹ Хто це гряде із Едому, у шатах червоних із Боцри? Хто Той пишний в убранні Своїм, що в величі сили Своєї врочисто гряде? – Це Я, що говорить у правді, що владний спасати!
² Чого то червона одежа Твоя, а шати Твої як у того, хто топче в чавилі?
³ «Сам-один Я чавило топтав, і не було із народів зо Мною нікого! І Я топтав їх у гніві Своїм, і чавив їх у люті Своїй, – і бризкав їх сік на одежу Мою, і Я поплямив всі шати Свої...
⁴ Бо день помсти – у серці Моїм, і надійшов рік Мого викуплення!

  Також, Об’явлення 14 розділ:

¹⁸ І інший Ангол, що мав владу над огнем, вийшов від жертівника. І він гучним голосом кликнув до того, що мав гострого серпа, говорячи: «Пошли свого гострого серпа, і позбирай грона земної виноградини, бо грона її вже доспіли».
¹⁹ І Ангол кинув додолу серпа свого, і зібрав виноград на землі, і вкинув в велике чавило Божого гніву.
²⁰ І потовчене було чавило за містом, і потекла кров із чавила аж до кінських вуздечок, на тисячу шістсот стадій...

  Як сказано в Об’явлення, з цього (війни) почнеться Божий Суд над народами.

¹³ Ти вийшов спасти Свій народ, спасти Помазанця Свого. Ти з дому безбожного голову збив, обнажив Ти основу по шию. Села.

  Божий народ – це побожні люди. Божим Помазанцем, звісно, є Ісус Христос. Але тут, так як Ісус Христос вже на небі, це ті, кого Він називає Своїми братами, і кого Даниїл називає святі Всевишнього (див. «Брати Христові»). Дім безбожного – це, в першу чергу, Захід. Адже Захід намагається зруйнувати Божі принципи та розпорошити Його людей – за що і буде покараний:

¹⁴ Ти пробив його списами голову князя його, як вони піднялись, щоб мене розпорошити; вони тішилися, немов мали пожерти таємно убогого.
¹⁵ Ти кіньми Своїми по морю топтав, по водній великій громаді.

  Море, як ми вище вже вказали – це грішні народи.

  Це справді буде страшний час, який Ісус Христос назвав Скорботою великою (див. «Гидота»). Це буде час біди, голоду та страху. Але, що б не сталося – варто покладатися на Бога:

• В час утиску – надія на Бога найкраще рішення:

¹⁶ Я почув – і затремтіла утроба моя, задзвеніли на голос цей губи мої, гнилизна ввійшла в мої кості, і тремчу я на місці своїм, бо маю чекати в спокої день утиску, коли прийде народ, який має на вас наступати.

  Як говорять інші пророцтва, після знищення Заходу прийде народ, який має на вас (зібраний Божий народ) наступати – це Росія. В цей час особливо варто покладатися на Бога:

¹⁷ Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби, –
¹⁸ то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого!
¹⁹ Бог Господь – моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах!»
 Для дириґента хору на моїх струнних знаряддях.

  Цілком можливо, що час голоду, описаний в 17 вірші, настане внаслідок війни та природніх катаклізмів. Та наша надія – Всевишній Бог!