Єзекіїля 37 розділ
Воскресіння Божого народу. Об’єднання двох частин народу в один Божий народ.
Долина, повна кісток
- Сухі кості:
1 Була надо мною Господня рука, і Дух Господній випровадив мене, і спинив мене серед долини, а вона – повна кісток!
2 І Він обвів мене біля них навколо, аж ось їх дуже багато на поверхні долини, і ось вони стали дуже сухі!
Дуже сухі – це дуже давні, – вочевидь, символізують всіх померлих з Божого народу з давніх-давен.
3 І сказав Він мені: «Сину людський, чи оживуть оці кості?» А я відказав: «Господи Боже, – Ти знаєш!»
4 І сказав Він мені: «Пророкуй про ці кості, та й скажеш до них: Сухі кості, послухайте слова Господнього!
5 Так говорить Господь Бог до цих кісток: Ось Я введу у вас духа – і ви оживете!
Тут узагальнюється Божа дія: Бог дасть Духа – і кості оживуть. А далі деталізується почерговість дій:
6 І дам на вас жили, і виросте на вас тіло, і простягну на вас шкіру, і дам у вас духа, – і ви оживете. І пізнаєте ви, що Я – Господь!»
Дещо схоже описується в 103(104) Псалмі:
29 Ховаєш обличчя Своє – то вони перелякані, забираєш їм духа – вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.
30 Посилаєш Ти духа Свого – вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.
Так і є – через гріхи Бог ховає обличчя Своє від людей та забирає їм духа – люди вмирають. А в Божому Царстві Бог пошле духа та відновить обличчя землі.
- Пророкування на кості:
7 І пророкував я, як наказано. І знявся шум, коли я пророкував, і ось гуркіт, а кості зближалися, кістка до кістки своєї.
8 І побачив я, аж ось на них жили, і виросло тіло, і була натягнена на них шкіра зверху, та духа не було в них.
9 І сказав Він мені: «Пророкуй до духа, пророкуй, сину людський, та й скажеш до духа: Так говорить Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрів, і дихни на цих забитих, – і нехай оживуть!»
Цікаво, що дух мав прилинути з чотирьох вітрів – тобто, з чотирьох сторін світу. Можливо, це вказує, що воскреснуть мертві зі всього світу (див. «Душа»)…
10 І я пророкував, як Він наказав був мені, – і ввійшов у них дух, і вони ожили, і поставали на ноги свої, – військо дуже-дуже велике!...
Поза сумнівом – в Божому Царстві воскресатимуть померлі, – так говорить Біблія. І виходячи з того, що для того, щоб ці мертві воскресли, необхідно було пророкувати пророкові – людині, – можна припустити, що Бог воскрешатиме мертвих з допомогою людей, які житимуть в Його Царстві. Тобто, не виключено, що Бог дасть людям знання та силу, щоб це робити.
11 І сказав Він мені: «Сину людський, ці кості – вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисихали наші кості, і загинула наша надія, нам кінець!
12 Тому пророкуй та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я повідчиняю ваші гроби, і позводжу вас із ваших гробів, мій народе, і введу вас до Ізраїлевої землі!
13 І пізнаєте ви, що Я Господь, коли Я повідчиняю ваші гроби, і коли позводжу вас із ваших гробів, Мій народе!
Можна впевнено сказати, що воскреслі в Божому Царстві точно будуть вражені вже самим фактом свого воскресіння – тож Бога вони визнають. Це буде час виконання Божих обіцянок:
14 І дам Я в вас Свого Духа, і ви оживете, і вміщу вас на вашій землі, – і пізнаєте ви, що Я, Господь, сказав це й зробив, говорить Господь!»
В цьому розділі ми читаємо про Божу обіцянку воскресити людей з Його народу. Ісус Христос також обіцяв воскресіння – Івана 6 розділ:
40 Оце ж воля Мого Отця, – щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, – і того воскрешу Я останнього дня».
Та, можливо, в цьому пророцтві Бог говорить про іншу Свою обіцянку – яку дав ще на початку історії людства – Буття 1 розділ:
31 І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, – вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, – день шостий.
Так як ще явно не все вельми добре воно – то так таки буде – в Божому Царстві – Бог сказав, і це зробить:
- Один народ під правління одного Царя:
15 І було мені слово Господнє таке:
16 «А ти, сину людський, візьми собі один кусок дерева, і напиши на ньому: «Юді та синам Ізраїля, його друзям». І візьми ще один кусок дерева, і напиши на ньому: «Йосипові дерево Єфрема та всьому домові Ізраїля, друзям його».
В Хоменка цей вірш звучить так:
16. «Ти ж, сину чоловічий, візьми одну палицю й напиши на ній: Юді та синам Ізраїля, що з ним у союзі. Потім візьми другу палицю й напиши на ній: Йосифові й усьому дому Ізраїля, що з ним у союзі.
В час розділення Ізраїля на два царства з племенем Юди залишилася частина племені Веніямина, та, мабуть, частина людей з інших племен Ізраїля – які хотіли бути з тією частиною народу, яка поклонялася Богові в обраному Ним храмі в Єрусалимі, – вони заснували Юдейське царство. Решта племен – на чолі з племенем Єфрема, яке пішло від Йосипового сина Єфрема, – об’єдналися в Ізраїльське царство – влада якого зробила інше місце для поклоніння, та, навіть, інших богів. Проте, і після розділення Бог дбав про цих дві частини Свого народу, і посилав Своїх пророків і в Юдейське царство, і в Ізраїльське.
17 І зблизь їх собі одне до одного на один кусок дерева, – і вони стануть за одне в твоїй руці!
18 І як скажуть до тебе сини твого народу, говорячи: Чи не оголосиш нам, що це в тебе таке?
19 то скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось Я візьму дерево Йосипа, що в Єфремовій руці, та племена Ізраїлеві, його друзів, і дам на нього дерево Юди, і вчиню їх за одне дерево, – і стануть вони одним у Моїй руці!
20 І будуть ці дерева, що напишеш на них, у руці твоїй на їхніх очах.
21 І скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я візьму Ізраїлевих синів з-посеред народів, куди вони пішли, і позбираю їх знавкола, і введу їх до їхньої землі.
22 І зроблю їх за один народ у Краї на Ізраїлевих горах, і буде для всіх них один цар за царя, і не будуть уже двома народами, і не будуть уже більш поділені на двоє царств.
Після повернення юдеїв з Вавилонського полону – що сталось через кілька десятків років після виголошення Єзекіїлем цього пророцтва, – Ізраїльське царство не було відновлено. Тож сповнення цього пророцтва ще не відбулося – ні в часи Христа, ні до нашого часу. Втім, так як пророцтва Єзекіїля, як ми могли бачити з їх розгляду, стосуються часу Кінця та Божого Царства, то сповнення цього пророцтва ще попереду. І Ісус Христос, Свого часу, якраз говорив про об’єднання певних двох отар – Івана 10 розділ:
16 Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!
Ці дві отари символізують дві групи Божих людей, або ж два символічні народи – Юду та Ізраїль – де Юда символізує так званих братів Христа (див. «Брати Христові»), а Ізраїль – людей, які житимуть на землі в Божому Царстві (див. «Боже Царство») – яких в книзі Об’явлення названо натовпом великим – Об’явлення 7 розділ:
9 Потому я глянув, – і ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття.
10 І взивали вони гучним голосом, кажучи: «Спасіння нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві!»
Отож, в Останні Дні – коли Бог почне збирати Свій народ, – і в Божому Царстві – цих дві групи Божих людей, хоч і виконуватимуть різні функції, та для Бога вони будуть одним об’єднаним народом – про який Він подбає:
23 І більш не будуть вони занечищуватися своїми бовванами й гидотами своїми та всіма своїми переступами, спасу їх зо всіх їхніх осель, де вони грішили, й очищу їх. І будуть вони мені народом, а Я буду їм Богом!
24 А раб Мій Давид буде царем над ними, і один пастир буде для всіх них, і постановами Моїми вони будуть ходити, а устави Мої будуть стерегти й виконувати їх.
Ісуса Христа називали Сином Давида – Матвія 9 розділ:
27 Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: «Змилуйсь над нами, Сину Давидів!»
А в книзі Об’явлення Його навіть названо коренем Давида – Об’явлення 5 розділ:
5 А один із старців промовив до мене: «Не плач! Ось Лев, що з племени Юдиного, корень Давидів, переміг так, що може розгорнути книгу, і зламати сім печаток її».
Тож тим царем Давидом є Ісус Христос – тим паче, що Він і справді царюватиме в Божому Царстві.
25 І осядуть вони на тій землі, яку Я дав був Моєму рабові Яковові, що сиділи на ній їхні батьки, і осядуть на ній вони та їхні сини, та сини синів їхніх аж навіки, а Мій раб Давид буде їм князем навіки!
Якову Бог дав Обіцяну Землю, а людству – яке й символізують стародавні Юда та Ізраїль, – Бог дав всю землю – ще в часи Адама з Євою. З того часу Бог дбатиме про людей, а вони триматимуться Його та виконуватимуть Його Заповіді:
26 І складу з ними заповіта миру, – це буде вічний заповіт із ними. І зміцню їх, і намножу їх, і дам Свою святиню серед них на віки!
27 І буде місце Мого пробування над ними, і Я буду їм Богом, а вони Мені будуть народом.
28 І пізнають ці народи, що Я – Господь, що освятив Ізраїля, коли буде Моя святиня серед них навіки!»
Тут і добавити нічого – дай Бог всім нам туди потрапити!..