Оберіть свою мову

Особливість

  У світі є багато відомих та видатних народів. Та існує всього лише два народи, які відомі своєю унікальною рисою – вони не асимілюються (не змішуються) з навколишніми народами. Це цигани та євреї. Проте цигани ніколи не вели активного громадського життя серед народів, між якими  живуть. Вони часто вели асоціальний спосіб життя, жебракували та крали. І за це їх багато народів недолюблювали, та й тепер ситуація не інша. Євреї ж діагонально протилежні. Зазвичай вони добре про себе дбають, займаються підприємницькою діяльністю, тому часто це заможні та високоосвічені громадяни. Як наслідок, часто займали та займають ключові посади в суспільстві. Хоча, як це не дивно, їх теж багато людей недолюблюють, навіть є особливе визначення цієї ненависті – «антисемітизм». От саме про євреїв ми й поговоримо – про причину їх особливості.

  Це дуже давній народ з багатотисячною історією. Вони багато уваги приділяють освіченості та традиціям. Їхня культура, а точніше релігія, вплинула на всю людську історію, адже релігія 1/3 всього світу – християнство, походить з єврейської релігії юдаїзму. І їхні священні писання вважаються священними серед багатьох інших народів і не лише християнських. Саме їхні священні писання (Старий Заповіт у християн чи Тора у євреїв) і пояснюють причину унікальності єврейського народу.

  Євреї стали особливим народом ще з часів Авраама. З часу, як Бог особисто вибрав для себе певну народність (нащадків Авраама) і вирішив нею опікуватись. Через Мойсея Він дав їм список правил (закон), який повинен був керувати щоденним життям кожного члена суспільства. Ці закони були доволі прогресивними та справедливими і повинні були тримати обраний народ в моральній та фізичній чистоті. Також закон сприяв розвитку писемності та вмінню розмірковувати. На це вказують багато віршів з Біблії, як от наприклад, початок книги Псалмів 1 розділ:

1 Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків,
2 та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує!

  В будь-якому випадку, особливістю цього народу стала освіченість, а це в свою чергу, привело до того, що вся нація і зараз відома своїм розумом.

  На перший погляд можна подумати, що це було благословенням для них. Дійсно – це велика честь бути вибраним Божим Народом. І це може принести великі благословення та захист. Проте є одне але. І це «але» влучно відмітив Ісус Христос в Луки 12 розділі:

48 Хто ж не знав, а вчинив каригідне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому дано багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть.

  Ізраїльський народ склав угоду з Богом і взяв на себе певні зобов’язання. Згідно цієї угоди вони могли отримати благословення. Та, як і кожна сучасна угода (цебто контракт) в ній були пункти, де вказувались наслідки від дотримання та від недотримання угоди.

  Коротко умови угоди викладені в Повторенні закону 28 розділі:

1 І станеться, якщо дійсно будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей, що я наказую тобі сьогодні, то поставить тебе Господь, Бог твій, найвищим над усі народи землі.
2 І прийдуть на тебе всі оці благословення, і досягнуть тебе, коли ти слухатимешся голосу Господа, Бога свого.
3 Благословенний ти в місті, і благословенний ти на полі!
4 Благословенний плід утроби твоєї, і плід твоєї землі, і плід худоби твоєї, порід биків твоїх і котіння отари твоєї!
5 Благословенний твій кіш та діжа твоя!
6 Благословенний ти у вході своїм, і благословенний ти в виході своїм!
7 Господь учинить, що вороги твої, які повстають на тебе, будуть побиті перед тобою, вони однією дорогою вийдуть навперейми тебе, а сімома дорогами втікатимуть перед тобою.
8 Господь накаже Своєму благословенню бути з тобою в коморах твоїх, та в усьому, чого доторкнеться рука твоя, і благословлятиме тебе в Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі.
9 Господь поставить тебе Собі за святий народ, як присягнув був тобі, коли ти будеш додержуватися заповідей Господа, Бога твого, і підеш дорогами Його.
10 І побачать усі народи землі, що Господнє Ім'я кличеться на тобі, і будуть боятися тебе.
11 І Господь дасть тобі добрий приріст у плоді утроби твоєї, і в плоді худоби твоєї, і в плоді поля твого на тій землі, що Господь заприсягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі.
12 Господь відчинить для тебе Свою добру скарбницю, небеса, щоб дати дощ для Краю твого в часі його, і щоб поблагословити всякий чин твоєї руки. І ти позичатимеш багатьом народам, а сам не позичатимеш ні в кого.
13 І вчинить тебе Господь головою, а не хвостом, і ти будеш тільки верхом, а не будеш долом, коли будеш слухатися заповідей Господа, Бога свого, що я сьогодні наказую тобі, щоб додержувати й виконувати,
14 і не відступиш від усіх тих слів, що я сьогодні наказую вам, ані праворуч, ані ліворуч, щоб ходити за іншими богами й служити їм.

  Це викладені благословення у випадку виконання ізраїльтянами  угоди.

63 І станеться, як Господь радів був вами, коли робив вам добро, і коли розмножував вас, так буде радіти Господь вами, коли вигублятиме вас та коли винищуватиме вас, і ви будете вирвані з-над цієї землі, куди ти входиш посісти її.
64 І розпорошить тебе Господь серед усіх народів від кінця землі й аж до кінця землі, і ти служитимеш там іншим богам, яких не знав ані ти, ані батьки твої, дереву та каменеві.
65 І поміж цими народами не будеш ти спокійний, і не буде місця спочинку для стопи твоїх ніг. І Господь дасть тобі там серце тремтяче, і ослаблення очей, і омлівання душі.
66 І буде життя твоє висіти на волоску перед тобою і ти боятимешся вдень та вночі, і не будеш певний свого життя.
67 Уранці ти скажеш: О, якби вечір!, а ввечері скажеш: О, якби ранок! зо страху серця свого, що будеш боятися, та з видіння очей своїх, що будеш бачити.

  А тут викладені прокляття у випадку невиконання угоди.

 У Повторення закону 30 розділі Бог через Мойсея наводить підсумок угоди:

15 Дивися: я сьогодні дав перед тобою життя та добро, і смерть та зло.
16 Бо я сьогодні наказую тобі любити Господа, Бога свого, ходити Його дорогами, та додержувати заповіді Його, і постанови Його, і закона Його, щоб ти жив, і розмножився, і поблагословить тебе Господь, Бог твій, у Краї, куди ти входиш на насліддя.
17 А якщо серце твоє відвернеться, і не будеш ти слухатися, і даси себе звести, і станеш вклонятися іншим богам, і будеш їм служити,
18 я сьогодні представив вам, що конче погинете ви, недовго житимете на цій землі, до якої ти переходиш Йордан, щоб увійти туди на оволодіння її.
19 Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє,
20 щоб любити Господа, Бога свого, щоб слухатися голосу Його та щоб линути до Нього, бож Він життя твоє, і довгота днів твоїх, щоб сидіти на цій землі, яку заприсягнув Господь батькам твоїм Авраамові, Ісакові та Якову, дати їм.

  Та ізраїльтяни легковажно віднеслись до тієї частини угоди, де вказувались наслідки невиконання договору. В багатьох місцях Біблії неодноразово говориться, що цей народ не слухав свого Бога. Ось, наприклад, книга Неемії 9 розділ:

15 І хліб із небес дав Ти був їм на їхній голод, і воду зо скелі Ти вивів був їм на їхню спрагу. І Ти сказав їм, щоб ішли посісти Край, який Ти присягнув дати їм.
16 Та вони й наші батьки були вперті, і робили твердою свою шию, і не слухали Твоїх заповідей.
17 І відмовлялися вони слухати, і не пам'ятали чуд Твоїх, які Ти чинив був із ними, і стали твердошиї, і настановили собі голову, щоб вернутися до своєї неволі в непослуху. Та Ти Бог, що прощаєш, Ти ласкавий та милосердний, довготерпеливий та багатомилостивий, і Ти не покинув їх!

29 І свідчив Ти проти них, щоб навернути їх до Закону Твого, та вони чинили лихе, і не слухалися заповідей Твоїх, і грішили проти Твоїх прав, які коли б людина чинила, то жила б ними, і ставало рамено їх неслухняне, а шию свою робили твердою, і не слухалися.
30 І зволікав Ти їм довгі роки, і свідчив проти них Своїм Духом через Своїх пророків, та вони не слухали того, і Ти дав їх у руку народів цих країв.
31 І через велике Своє милосердя Ти не вигубив і не покинув їх, бо Ти Бог ласкавий та милосердний!

  Беззаперечно, не можна давати Богові обітницю, а потім легковажити її та не виконувати. Хоча, як показують наведені вірші – 17 та 30,31 – Бог виявляв до них милосердя та терпіння. Він терпів їм до часу, коли вони стратили Його посланця – Ісуса Христа. Після цього Він остаточно відкинув їх, знищив Єрусалим та Божий Храм разом з усіма їхніми задокументованими родоводами – щоб вони більше ніколи не могли робити жертвоприношення та виконувати богослужіння в храмі. Адже, згідно Мойсеєвого Закону, лише левити мали право це робити. Після знищення списків доказати хто з якого племені (чи роду) стало неможливим. Про знищення Єрусалиму Ісус Христос попереджав ще за десятки років до цього в Луки 19 розділ:

41 І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,
42 і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.
43 Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.
44 І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...

  А в Луки 21 розділі Він передрік і знищення Храму (а саме там зберігались списки родоводів):

5 Коли ж дехто казав про храм, що прикрашений дорогоцінним камінням та дарами, тоді Він прорік:
6 Надійдуть ті дні, коли з того, що бачите, не зостанеться й каменя на камені, який не зруйнується...

  Пророцтво Христа збулось в 70 році нашої ери, коли римляни зруйнували Єрусалим та Храм. До наших днів залишився лише шмат стіни, відомий як Стіна Плачу в Єрусалимі.

  Давайте прочитаємо ще раз наведені вище вірші з Повторення закону 28 розділу:

64 І розпорошить тебе Господь серед усіх народів від кінця землі й аж до кінця землі, і ти служитимеш там іншим богам, яких не знав ані ти, ані батьки твої, дереву та каменеві.
65 І поміж цими народами не будеш ти спокійний, і не буде місця спочинку для стопи твоїх ніг. І Господь дасть тобі там серце тремтяче, і ослаблення очей, і омлівання душі.
66 І буде життя твоє висіти на волоску перед тобою і ти боятимешся вдень та вночі, і не будеш певний свого життя.
67 Уранці ти скажеш: О, якби вечір!, а ввечері скажеш: О, якби ранок! зо страху серця свого, що будеш боятися, та з видіння очей своїх, що будеш бачити.

  Знаєте, єврейський народ пережив багато жахіть за свою історію. Пережиті страждання цього народу під час Другої Світової війни, в наш, цивілізований час, коли світова культура настільки високо розвинулась – це важко для розуміння…. Як таке могло відбуватись? Як можна було так цинічно та жорстоко нищити дітей, жінок, старих та немічних, цілий народ?... Але погляньте на всю історію Ізраїльського народу. Що з вищенаведеного у біблійних віршах не збулось?! Так як сказав Мойсей декілька тисячоліть тому – все так і було. Вони справді були розпорошені по всій землі, справді терпіли гоніння та переслідування. Що говорити про Другу Світову війну,  до цих пір є цілі народи, що ненавидять євреїв (варто зазначити, що всі народи, котрі ненавиділи та нищили Божий народ, завжди несли покарання від Бога за це). Тож вищенаведені вірші все пояснюють. Не можна нехтувати угодою з Богом. Він всього лише дотримався своєї обіцянки, хоча все одно неодноразово проявляв до них милосердя.

  Ми не маємо права засуджувати єврейський народ (Христос сказав: не судіть і судимі не будете) чи зловтішатись з їхніх страждань. Тим паче хто ми такі, щоб засуджувати жорстокість, яку допустив Бог по відношенню до цього народу. Але ми можемо винести певні уроки з цих подій. Вони стали прикладом для інших (навколишніх народів) та для нас – всіх наступних поколінь. Як про це говорив Павло в Римлян 15 розділі:

4 А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію.

   Бог милосердний, проте не кидає слів на вітер. Ми всі маємо зобов’язання перед Творцем – ми Його твориво та живемо у створеному Ним світі. Хочемо цього ми чи не хочемо, але ми теж маємо, так би мовити, певну угоду з Богом. Умови угоди викладені в багатьох священних книгах, вони закладені в нашому серці – сумлінні. Ми всі знаємо, як чинити добро, як бути прийнятними Богові, але робити це згідні одиниці. Що ж, тут варто згадати слова апостола Павла з Галатів 6 розділу:

7 Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!

  Наші вчинки мають наслідки….

  Та все ж, хотілося б розглянути Мойсеєвий Закон, його суть та значення для Божого народу. Що означають слова Ісуса Христа з Матвія 5 розділу:

17 Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати.
18 Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.

  Ці та інші питання ми розглянемо далі…