Не стримуй

  Як відомо, в Біблії Бог закликає людей до милосердя та щедрості – не стримувати своєї руки від допомоги ближньому – Приповістей 3 розділ:

27 Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити,

  Це мудро слухатися Бога – та допомагати нашому ближньому своїм словом чи майном, – адже, як ми зауважили в статті «Давай», все, що ми маємо – ми отримали з Божої ласки, у нашій власності це тимчасово.

  Втім, у Своїй Нагірній Проповіді Ісус Христос питання власності підняв на вищий рівень – Матвія 5 розділ:

40 А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, – віддай і плаща йому.
41 А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, – іди з ним навіть дві.
42 Хто просить у тебе – то дай, а хто хоче позичити в тебе – не відвертайсь від нього.

  А також, Луки 6 розділ:

30 І кожному, хто в тебе просить – подай, а від того, хто твоє забирає, – назад не жадай.
31 І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.

  Суть цих слів Ісуса Христа полягає в тому, щоб не триматися за речі та становище – вони не повинні над нами панувати – 1 Коринтян 6 розділ:

12 Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно.

  В іншому місці апостол Павло пояснив це більш детально – Римлян 6 розділ:

16 Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на послух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, – або гріха на смерть, або послуху на праведність?

  Якщо якісь речі чи становище нами надто бажані (маємо ми їх чи ні) – то це панує над нами. А отже, ми є рабами цього – рабами речей, становища, бажань. Бути здатним «не стримувати» може лише той, хто не женеться за матеріальним достатком чи становищем. Варто зазначити, що синонімом словосполучення «не стримуй» є слово «відпускай» – а це повертає нас до вже знайомих зі статті «Давай» слів царя Соломона в Екклезіяст 11 розділ:

1Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов знайдеш його.

  Раз ми вже звернулись до синонімів згаданих виразів та слів, то антонімами до них буде «стримуй» та «забирай». Навіть не будучи побожними, чимало людей вже з першого погляду розуміють, що такий підхід до життя хибний. Скільки б людина не здобула досягнень, матеріальних здобутків – все буде марним. За своє життя, до того ж доволі коротке життя, звичайна людина може використати лише обмежений обсяг багатств та послуг. А життя в гонитві за цими примарними багатствами та послугами виявиться «гонитвою за вітром», як про це влучно сказав той же цар Соломон в Екклезіяст 4 розділ:

4 І я бачив ввесь труд та ввесь успіх учинку, викликає заздрість одного до одного, – і це все марнота та ловлення вітру!...

  Кажуть, що коли Александр Македонський захопив стародавню Індію, то він сказав індійським мудрецям, що відтепер це його земля. На що індійські мудреці відповіли, що кожній людині належить шмат землі, не більший за той, на якому вона стоїть. І справді, яка користь з завоювань цього, нехай відомого та видатного, правителя? Все своє доросле, проте доволі коротке життя він провів у боях та обмежував себе. Що сталось з його імперією? Після його передчасної смерті вона була розділена на чотири частини між його найближчими полководцями, між яким почалися чвари. А самому Александрові дістався лише малий шмат землі, на якому його й поховали – як і сказали ті мудреці. Тож Александр таки «ловив вітер» і лишився ні-з-чим – Екклезіяст 5 розділ:

14 як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!...

  Гонитва за матеріальними цінностями та статусом робить наше життя наповненим марнотою, та відвертає від добрих стосунків з нашим Творцем – Матвія 6 розділ:

19 Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають.
20 Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.
21 Бо де скарб твій, – там буде й серце твоє!
22 Око – то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.
23 А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, – то яка ж то велика та темрява!
24 Ніхто двом панам служити не може, – бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні.
25 Через те вам кажу: Не журіться про життя своє – що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, – у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?
26 Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?
27 Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного?
28 І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, – не працюють, ані не прядуть.
29 А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.
30 І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, –  скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
31 Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?
32 Бо ж усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.
33 Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, – а все це вам додасться.
34 Отож, не журіться про завтрашній день, – бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!

  Цими словами Ісус Христос чудово описав правильний підхід до життя – не турбуватися (надміру) про майно та статус, а дбати про добрі стосунки з Богом. Якщо ми так чинитимемо – Бог подбає про нас та наші потреби.

  Суть наведених слів Христа доволі глибока – цьогосвітні жодні скарби, влада та здобутки насправді не варті того, щоб за них триматись. Все, що є в цьому світі, це те, про що писав апостол Іван в 1 Івана 2 розділ:

15 Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської,
16 бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, – це не від Отця, а від світу.
17 Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!

  Отож, до майна та статусу варто відноситись просто – не триматись за них. Значно важливішим за це є дотримання Божих настанов та принципів. Якщо ви будете провадити гідне життя, якщо будете проявляти любов до Бога та до інших людей, якщо будете прислухатись до свого, навченого Богом, сумління, – то ви ніколи не будете посоромлені і ваше життя набуде справжнього сенсу, а Бог про вас подбає – як  про це сказав цар Давид в 36 Псалмі:

25 Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили